Слухати

Хапаємося за кредити, як наркоман за голку: чверть проаналізованих цитат Ляшка - перебільшення / Програми на Громадському радіо
http://liashko.ua/gallery / Скачати зображення

Хапаємося за кредити, як наркоман за голку: чверть проаналізованих цитат Ляшка - перебільшення

17 січня 2018 - 14:47
Facebook Twitter Google+
Фактчекінговий проект VoxCheck відібрав 105 цитат Олега Ляшка за два роки та перевірив, чи є вони правдивими

У студії Громадського Радіо — аналітики фактчекінгового проекту VoxCheck Максим Скубенко та Олексій Крименюк.

Любомир Ференс: Сьогодні ми будемо говорити про політика, кар’єрі якого можемо позаздрити. Колись він був у «Батьківщині» Юлії Тимошенко, зараз він має власну фракцію. На президентських виборах він посів третє місце, ніхто не передбачав такого його успіху. Ми говоримо про Олега Валерійовича Ляшка. Про що говорив лідер Радикальної партії?

Максим Скубенко: Олег Ляшко говорить дуже багато. За два роки ми перевірили в нього 105 цитат. Це приблизно так само, як у Юлії Тимошенко і Петра Порошенка чи Володимира Гройсмана. Олег Ляшко медійно активний. Цікаво, що він часто говорить правду.

Любомир Ференс: Медіа люблять Олега Ляшка. Навіть є певний сегмент каналів, які майже кожен день беруть в Олега Валерійовича коментарі незалежно від того, чи є він фахівцем у темі. Ймовірно, найулюбленішими темами Олега Ляшка є теми, які стосуються бідного народу. Про що говорить Олег Ляшко?

Максим Скубенко: Ти правильно підмітив щодо того, що він любить поговорити про людей і про їхні проблеми, особливо про бідні верстви населення. Він уміє правильно подати ці проблеми. Це небезпечна зброя в його руках. Він знає, як говорити: впевнено, з трибуни, дуже емоційно. Люди йому вірять. Ми аналізували, які теми найчастіше з’являються в його риториці. Одна з його улюблених тем — це пенсійна реформа. У 13% цитат, які ми перевірили, які містять фактаж, він говорив саме про пенсійну реформу. Але він любить перебільшувати у цій темі. Наприклад, він кілька разів повторював тези, що 500 тисяч пенсіонерів в Україні отримують 949 гривень пенсії. Сума правильна, але кількість людей він перебільшив, насправді таких 384 тисячі. Це до проведення пенсійної реформи. Друга за популярністю тема в його спічах — це зовнішня торгівля і мінімальна зарплата. На ці теми припадає близько 4% усіх його висловлювань.

Любомир Ференс: Він також неодноразово наполягав на позитивному впливі підвищення мінімалки на стані Пенсійного фонду. Також хвалився, що Радикальна партія ініціювала таке підвищення. Правдиві ці твердження?

Олексій Крименюк: Так, ці твердження правдиві, проте ми забуваємо про те, що у нас виконавча влада — це все ж таки Кабмін. Саме він підвищив мінімальну зарплатню.

Любомир Ференс: Підозрюю, що Олег Валерійович часто перебільшує.

Олексій Крименюк: Так, у 25% цитат. Він перебільшує про те, що 4 мільйони українців отримують мінімальну заробітну плату, хоча насправді отримує 2,4 мільйона українців. Варто додати, що на відміну від президента і прем’єра Олег Ляшко перебільшує не якісь перемоги країни, а поразки влади. Ми це пов’язуємо з тим, що він хоче підкреслити, що нинішня влада — «бариги», потрібно їх замінити.

Любомир Ференс: Олег Валерійович перебуває в опозиції. Потрібно свій статус підтримувати, виставляючи владу в негативному світлі, інколи маніпулюючи дечим. Чим маніпулює Олег Валерійович?

Олексій Крименюк: Олег Валерійович маніпулює медичною реформою. Наприклад, він казав, що за медичної реформи планують закриття лікарень. Хоча насправді буде відбуватися реорганізація неефективних лікарень на більш ефективні центри — реабілітаційні, діагностичні або хоспіси. Уряд як ініціатор медичної реформи не має ніякого відношення до закриття лікарень. Це компетенція місцевої влади. Якщо місцева влада вирішить, що лікарні настільки неефективні, що їх можна навіть не реорганізовувати, а закривати, то уряд на це ніяк не може вплинути.

Любомир Ференс: Ми почали говорити про те, що Олег Валерійович Ляшко близький до простого народу, він любить говорити про соціальні стандарти. Давайте послухаємо, що він говорить про це на пленарному засіданні Верховної Ради України 14 листопада 2017 року: «Ви пропонуєте в новому році мінімальну зарплату на рівні 3 тисячі 723 гривні, але фактичний прожитковий мінімум за даними Міністерства соціальної політики уже 3 тисячі 831 гривню у вересні нинішнього року». Він сказав правду чи неправду?

Максим Скубенко: Це все правда, тому що проект держбюджету на 2018 рік це передбачав, тепер це уже не проект, ми побачили, що все це справдилося. З 1 січня мінімальна зарплата складає 3 723 гривні. Були розмови (вони зараз продовжуються), що планується підняти мінімалку до 4 100 гривень у 2018 році. Поки це тільки розмови. Фактичний прожитковий мінімум для працездатних осіб з урахуванням усіх сум дійсно складає 3 831 гривню на вересень 2017 року. Загальна величина прожиткового мінімуму 3 419 гривень.

Любомир Ференс: Олег Ляшко більше говорить про проблеми, які турбують пересічного українця. Також не чужі для нього глобальні економічні тренди, наприклад макроекономічні показники. От він говорить про Україну і структуру експорту: «А у нас сьогодні 70% в структурі експорту це сировина». Правда?

Олексій Крименюк: Дуже цікаво, але це правда. Чому цікаво? Олег Ляшко, коли говорить про зовнішню торгівлю і банківський сектор, він зазвичай говорить неправду, перебільшує, маніпулює, але у даному випадку це правда. Є кілька методів розрахунку того, що він говорить, тобто сировини в структурі експорту. Ми рахували кількома способами і побачили, що сировина складає від 63 до 68% в структурі експорту. Це дані за 2016 рік, тому що за 2017 рік даних досі немає.

Коли Олег Ляшко говорить про зовнішню торгівлю і банківський сектор, він зазвичай говорить неправду, перебільшує, маніпулює

Любомир Ференс: Ми зазначили, що про пенсійну реформу, про пенсіонерів Олег Ляшко дуже активно говорив. У червні минулого року у себе на Фейсбуці він зробив такий запис: «Тепер вони спробують так само незаконно протягти свою пенсійну «реформу», через яку кількість пенсіонерів скоротиться з 12 млн до 5 млн».

Олексій Крименюк: Це неправда. Олег Ляшко бреше переважно на далекі від його електорату теми. Це зовнішня політика, зовнішня торгівля і банківський сектор. Його електорат — літні люди, яких турбують пенсії і медична реформа. Повернемося до цитати. Насправді це неправда. Кількість пенсіонерів скоротиться лише в довгостроковій перспективі через природну ситуацію, вони будуть помирати він старості.

Любомир Ференс: 31 липня минулого року в ефірі телерадіокомпанії «Новий Чернігів» Олег Ляшко говорить наступне: «Сьогодні дефіцит бюджету Пенсійного фонду 154 млрд грн».

Олексій Крименюк: Це перебільшення. Насправді з бюджету виділяється 141, 3 мільярда гривень. Проте не вся цифра іде на покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду. 57 мільярдів гривень — це бюджетні програми, наприклад спеціальні пенсії депутатам, дипломатам. Інша частина, тобто 84 мільярди, це вже дефіцит бюджету Пенсійного фонду.

Любомир Ференс: Також Олег Валерійович говорить про одну з найважливіших галузей. Він говорить про вугілля і про його імпорт. В ефірі «112 каналу» у серпні минулого року він сказав: «Ми зараз заплатили мінімум 4 млрд грн за імпортне вугілля. Хочу нагадати, що всі кошти виділені на розвиток власної вугільної галузі — 2,5 млрд грн». Розуміється на вугілля Олег Валерійович Ляшко?

Максим Скубенко: Не те, що навіть не розуміється. Це була дуже дивна цифра. Ми подивилися, які цифри були за січень — червень 2017 року. Це були не 4 мільярди гривень. Чистий імпорт вугілля в Україну склав 1,4 мільярда доларів. За середнім курсом за той період це 36 мільярдів гривень, тобто в доларах це 1,4, а в гривнях — 36 мільярдів. Тут він неправий. Він говорить також про видатки на вугільну галузь. Він називає правильну суму — 2,5 мільярда гривень, але він порівнює закупівлю вугілля державними і приватними підприємствами з державною дотацією державним підприємствам, тобто ці речі порівнювати не можна. До всього того, що вже сказано, Олег Ляшко не розуміє простої істини: більшість вугілля, яке потрібне Україні, антрацитової групи, воно залишилося па окупованій території, тобто для наших станцій немає вугілля, нам потрібно його закуповувати. Зараз відбувається процес перелаштування станцій на вугілля інших груп, але це дуже нешвидкий процес. За 1 — 5 років це зробити неможливо. Це висловлювання — маніпуляція. Олег Валерійович не розуміється на темі.

Любомир Ференс: Олег Валерійович також говорить про кредити Міжнародного валютного фонду та висловлює свою думку про драйвери української економіки. Ось що він сказав 9 грудня 2016 року: «Ніякі кредити Міжнародного валютного фонду, ніякий імпорт не дасть те, що може дати внутрішній ринок для розвитку власної економіки. А це можливо лише за умови, коли у людей будуть гроші, щоб він пішов у магазин, купив продукцію, купив товар, купив якийсь товар довготривалого використання».

Максим Скубенко: Тут теж комплексне питання. Олег Ляшко не надто сильно розуміється на цій темі. Окрім того, у нього є свій інтерес. Передусім метою кредитів МВФ є не розвиток внутрішнього ринку, МВФ не дає кошти, щоб країна розвивала свій внутрішній ринок. Це допомога країні, яка опинилася в кризі, щоб підтримати її валюту, якийсь структурно-економічний розвиток. Нам потрібні кредити, тому що у нас виник дефіцит платіжного балансу, тобто валюти в країну заходило менше, ніж «відпливало» з економіки. Це була проблема. Для цього нам були потрібні кредити МВФ. Крім того, зростання економік можливе не лише через приватне споживання. Економіка може зростати через інвесторів, через збільшення державних видатків. Варіантів багато. Що б Ляшко не говорив, в Україні виробляється не так багато товарів довгострокового використання, тобто валюта «випливає» з України.

Заяву про внутрішній ринок можна назвати предтечею законопроекту 7206 «Купуй українське», серед авторів якого є Радикальна партія Олега Ляшка. Під цими лозунгами «купуй українське» намагаються просунути думку про те, що потрібно, щоб українські товари крутилися всередині країни, це допоможе економічному зростанню, але це не так. Схема, яку вони пропонують, є черговою схемою, щоб хтось забрав під себе якусь суму коштів із державних тендерів.

Любомир Ференс: 9 червня в ефірі телеканалу «112» Ляшко говорить таке: «За меморандумом з МВФ влада взяла на себе зобов’язання у 2018 році заморозити підвищення зарплат для працівників бюджетної сфери».

skubenko_maksym.jpg

Максим Скубенко // Фото: Громадське радіо
Максим Скубенко
Фото: Громадське радіо

Олексій Крименюк: Це неправда. Хочу нагадати, що у березні 2017 року наша влада в особі Порошенка, Гройсмана та, якщо не помиляюся, Данилюка підписала меморандум з МВФ, тобто МВФ визначив так звані маяки — певні речі, які має зробити наша влада, щоб МВФ видав кредит. Олег Ляшко має на увазі, що серед цих маяків є обіцянка заморозити виплати у бюджетній сфері. Ми прочитали меморандум, там немає навіть слова про це, тобто Олег Ляшко сказав неправду.

Любомир Ференс: На вашу думку, він міг зробити це з незнання чи мав на меті зробити це?

Максим Скубенко: Бюджетна сфера — це величезний масив його виборців. Він її поєднує з чим завгодно. Але факти показують, що він сказав неправду.

Любомир Ференс: Не можемо оминути медичну реформу. Під час візиту до Житомира він сказав: «У випадку її прийняття [медичної реформи] це призведе до одного — скорочення кількості людей, які можуть отримати медичну допомогу. Чому? По-перше, стаття 49 Конституції говорить, що в комунальних і державних закладах допомога надається безкоштовно. Цим законом фактично ліквідовується 49-та стаття Конституції, тобто всю оплату тепер беруть і легалізовують…»

Олексій Крименюк: Тут Олег Ляшко відверто маніпулює. Теза про порушення Конституції була популярна серед опозиційних політиків. Для початку сам Олег Ляшко підтверджує, що зараз плата є, але вона не легалізована.

Насправді за законом 6327 (медична реформа) були такі моменти, що з боку держави оплачується первинна, вторинна і паліативна допомога. Була норма про співоплату деяких послуг, проте її прибрали, тому що було багато депутатів говорили, що співоплата — це дуже погано, хоча така система зараз діє у Великій Британії.

Любомир Ференс: Минулого року була новина про те, що Польща відмовилася від кредитів МВФ. Олег Валерійович також про це говорив і поєднав це з реаліями України: «Ми читаємо повідомлення минулого тижня: Польща відмовилася від 10-мільярдного кредиту доларів від Міжнародного валютного фонду. У 1990 році ВВП Польщі було вдвічі менше ніж ВВП України. Поляки їздили за українськими трусами, шкарпетками, чайниками і кип’ятильниками. Сьогодні вони відмовляються від кредиту Міжнародного валютного фонду, а ми за ті кредити хапаємося, як наркоман за голку».

Олексій Крименюк: Він перебільшив. Ми зайшли на сайт Світового банку і подивилися, що ВВП України в доларовому еквіваленті на 90-й рік був більший на 23%. Якщо дивитися за міжнародним доларом (так званий паритет купівельної спроможності), то ВВП України був більший на 49%. Справді Польща відмовилася від кредиту, але це також пов’язують з правлячою партією «Право і справедливість», яка відкочує реформи. Поляки дійсно приїжджали в 90- у році в Україну, але це сталося через те, що у нас була планова економіка, ціни на товари контролювала держава, проте поляки привозили дефіцитні товари — відеомагнітофони, джинси.

Любомир Ференс: Під час засідання Верховної Ради 8 листопада 2017 року Олег Ляшко сказав: «Місяць тому Європейська комісія встановила підвищення мита на нашу металургійну продукцію, витісняють нас із європейського ринку».

Максим Скубенко: Якщо подивитися дуже поверхнево, можливо, це і правда. В жовтні 2017 року Єврокомісія дійсно запровадила антидемпінгові мита — 19,4%. Але Олег Ляшко маніпулює, тому що ці антидемпінгові мита були встановлені за результатами дуже гучного розслідування, у якому було визначено, що низка країн демпінгує свої ціни на деякі види сталі гарячого прокату. Це Україна, Іран, Бразилія, Росія. Європа захищає своїх виробників від такої цінової політики інших країн.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду розвиту ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supproted by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the auhors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.