Слухати

Коли Володимир Гройсман став прем’єром, він почав казати більше правди, - аналітики / Програми на Громадському радіо
https://www.kmu.gov.ua / Скачати зображення

Коли Володимир Гройсман став прем’єром, він почав казати більше правди, - аналітики

14 лютого 2018 - 11:15
Facebook Twitter Google+
Наскільки чесні висловлювання очільника уряду? VoxCheck проаналізував 134 цитати Володимира Гройсмана за 2 роки

dsc_0323.jpg

Світлана Сліпченко //
Світлана Сліпченко

Про результати дослідження розповідають аналітики видання Vox Ukraine Яр Батог та Світлана Сліпченко.

Любомир Ференс: Сьогодні ми будемо говорити про людину, яка є номером 2 в українській політиці. Перший — президент України Петро Порошенко. Другий — прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Як можна охарактеризувати його висловлювання?

Світлана Сліпченко:
У нашому рейтингу маніпуляторів та брехунів в українській політиці прем’єр-міністр України на першому місці, але у хорошому сенсі. У 70% випадків, які перевіряв VoxCheck, він казав виключно правду. За показниками правдивості він навіть кращий за Петра Порошенка. Але цей проект тривав лише два місяці, тому ми вирішили перевірити його риторику за більш довгий період.

Коли ми тільки почали його перевіряти, це було у березні 2016 року, навіть раніше, до нас на перевірку потрапили 12 його висловлювань. Вийшло так, що з них лише одна була правдивою. Решта — це маніпуляції або критика попереднього уряду Арсенія Яценюка. Коли Гройсман став прем’єром, його риторика змінилася на краще, він почав казати більше правди.

56% (це 75 висловлювань) з 134 цитат, які ми перевірили, виявилися правдивими. Ще 47 цитат (35%) — перебільшення і маніпуляції (перебільшень трохи більше), ще 6 цитат — неправда, 6 цитат — технічні помилки або цитати, яким ми не змогли дати остаточного вердикту. Хоча показники правдивості Гройсмана високі, у третині випадків йому не можна довіряти.

Любомир Ференс: Понад половина його висловлювань — чітка правда. У чому секрет успіху Гройсмана?

Яр Батог:
Тут є свої нюанси. Переважно він говорить якісь сухі факти, сухі статистичні дані. Наприклад, ВВП зріс на 2,2%. Так, зріс. Чи це успіх? Питання дискусійне. В цьому плані його риторика схожа на риторику Петра Порошенка. З Гройсманом цікаво, що ми встигли його «захопити», коли він був налаштований дуже критично до тодішнього уряду Яценюка. Це були останні дні у ролі спікера, коли він готувався стати прем’єром. Ми бачимо лише одну правду у 12 висловлюваннях. Це риторика на рівні нинішніх найбільш одіозних опозиційних діячів.

Любомир Ференс: Коли ми говоримо про Володимира Гройсмана, ми чітко можемо сказати, що це найчесніший чиновник в цій країні?

Яр Батог:
Я б так не казав. Він більшою мірою політик. Чесний політик в нашому випадку питання дискусійне. Якби вам ваша знайома людина брехала в кожному третьому випадку, я не впевнений, що ви б до неї дуже добре ставилися.

Любомир Ференс: Колись Гройсман говорив, що до того, як він очолив уряд, 10 років ніхто не будував дороги. Розумна людина могла б критично оцінити це висловлювання і сказати, що дороги таки будувалися. У цьому випадку який вердикт ми могли б дати Володимиру Гройсману?

Хоча показники правдивості Гройсмана високі, у третині випадків йому не можна довіряти

Світлана Сліпченко: Виявилося так, що попередні роки, до того, як він очолив уряд, дороги будувалися. У цьому випадку він не стільки перебільшував, як маніпулював.

Любомир Ференс: У березні 2016 року в ефірі телеканалу «Інтер» у програмі «Подробиці тижня» Володимир Гройсман говорив про безробіття: «Катастрофічне падіння зайнятості населення». Це рік, коли Володимир Гройсман ще був спікером Верховної Ради. Він сказав правду?

Світлана Сліпченко:
Це неправда. Зайнятість не падає катастрофічно. В українській статистиці немає підтвердження шаленого зростання безробіття. Якщо поглянути у розрізі за роками, то у 2015 році безробіття становило 9,1%, у 2014 — 9,3%, хоча у 2013 — 7,3%. У 2016 році рівень безробіття повернувся до 9,3%, а за перші 9 місяців 2017 року — 9,4%. Так, падіння зайнятості було, але не катастрофічне.

Любомир Ференс: У березні 2016 року в ефірі телеканалу «Інтер» у програмі «Подробиці тижня» Володимир Гройсман говорив також і про соціальні фонди: «…візьмемо питання соціальних фондів, в яких є величезні резерви, які можливо витратити на підвищення рівня життя людей».

Яр Батог:
Дуже дивна цитата. У нас є три соціальні фонди, наскільки ми розуміємо, про що він говорить. Ідеться про Пенсійний фонд, фонд страхування під час непрацездатності та під час безробіття. Дуже дивна цитата, зважаючи на те, що потім Володимир Гройсман і багато інших людей будуть постійно говорити про дефіцит Пенсійного фонду. Вердикт — неправда.

Любомир Ференс: На початку програми ви згадали, що Володимир Гройсман часто оперує сухою статистикою. На засіданні Ради регіонального розвитку України вже в жовтні 2017 року Володимир Гройсман говорить про прогноз на 2018 рік щодо того, яким мав би бути ВВП в Україні: «Ми маємо прогноз на 2018 рік в бюджеті, який ми подали до парламенту. Ми визначили, що цей прогноз може бути 3%. Що таке 3%? Це в порівняних цінах ми маємо виробити більше продукції в наступному році на 402 мільярди».

Світлана Сліпченко:
Загалом цифри збігаються, але у цій цитаті Гройсман повністю плутає поняття реального і номінального ВВП. Це Гройсман казав неодноразово цієї осені. Згідно з офіційними прогнозами зростання реального ВВП очікується на рівні 3%. 402 мільярди — це прогноз Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо зростання номінального ВВП. Планується, що на кінець 2017 року номінальний ВВП має скласти 2 845 мільярдів гривень. До кінця 2018 року він зросте на 402 мільярди. Якщо розрахувати 3% від 2 845 мільярдів, ми отримаємо реальне зростання 85 мільярдів гривень, а не 402 мільярди.

dsc_0298.jpg

Яр Батог //
Яр Батог

Любомир Ференс: В жовтні минулого року в ефірі «5 каналу» він сказав: «Мінімальна пенсія була 949 гривень. Вже в жовтні ми цю пенсію підвищуємо до 1452 гривень. 9 мільйонів пенсіонерів, навіть більше, отримають підвищення пенсії на більше ніж 200 гривень».

Світлана Сліпченко:
Це маніпуляція. До прийняття пенсійної реформи мінімальна пенсія складала 1312 гривень. Названа сума 949 гривень — це державна виплата тим, хто не має необхідного стажу для нарахування пенсій. Таких осіб в Україні 384 тисячі на той момент. Мінімальну ж пенсію отримували близько 8 мільйонів людей. Після проведення пенсійної реформи мінімальна пенсія збільшилася до 1452 гривень. Зростання мінімальної пенсії — це рівно 140 гривень, а не 200. Згідно з даними Кабміну підвищення на понад 200 гривень мають отримати 4,3 мільйона громадян, а не 8 мільйонів.

Любомир Ференс: У жовтні 2017 року, коли Гройсман є очільником уряду, він говорить про дефіцит Пенсійного фонду: «У ПФУ є дефіцит у розмірі 141 мільярд гривень, це 5,5 мільярдів доларів».

Яр Батог:
Та цифра, яку він назвав, дійсно існує, тільки не 141 мільярд, а 142 мільярди. Це сума, на яку з бюджету фінансується Пенсійний фонд, пенсійна система як така. З них 85 мільярдів — це власне дефіцит, а решта — доплати з державного бюджету до мінімальних пенсій і спецпенсій. З одного боку, можна було сказати, що це технічна помилка. З іншого боку, варто розрізняти дефіцит і ці доплати, тому що різні механізми ліквідації.

Любомир Ференс: Тут ми говоримо про перебільшення?

Яр Батог: Так.

Любомир Ференс: 28 вересня 2017 року у Харкові на одному із заводів Володимир Гройсман говорив про ріст експорту: «Експорт українських товарів зростає. Це означає, що ми виходимо на нові ринки, і нам потрібно підтримати розвиток промисловості». Правда?

Світлана Сліпченко:
Якби Гройсман сказав, що експорт українських товарів зростає, і поставив крапку, це була би 100% правда. На момент цитати згідно з офіційною статистикою експорт зріс на 21%. Далі він каже, що це означає, чому так сталося. Зростання експорту не обов’язково пов’язане з виходом на нові ринки. Іншою причиною може бути просто те, що зросли ціни на ті товари, які експортує Україна. Відповідно це не свідчить про необхідність надалі підтримувати промисловість.

Любомир Ференс: Інколи складається враження, що Vox Ukraine чіпляється до слів політиків. Ну, трохи примножив.

Яр Батог:
Немає жодного причинно-наслідкового зв’язку між тим, що експорт зростає, і тим, що потрібно підтримати промисловість. Не факт, що це відбулося завдяки виходу на нові ринки. Можливо, частково, але точно не тільки через це. Зокрема зростала ціна продукції, яку Україна експортує.

Любомир Ференс: Під час робочого візиту до Волинської області у жовтні минулого року Володимир Гройсман досить впевнено говорить про досягнення уряду і про перерахування пенсій: «Людям по 5-7 років не перераховували пенсії. Люди як вийшли на пенсії у 2005-2007 році, так у них пенсія фактично і залишалась незмінною. А якщо і відбувались зміни, то на 5-10 грн». Перерахування пенсій — досягнення уряду Володимира Гройсмана?

Світлана Сліпченко:
У цій цитаті прем’єр починає маніпулювати. Був перерахунок пенсій у 2012 році. Тоді пенсії, призначені до 2008 року, перерахували з використанням середньої зарплати за 2007 рік. До цього пенсії розраховували за показниками 2005, 2006 року. У 2012 році пенсіонерам підняли пенсії на понад 100 гривень. Решті осіб також. Тим, хто не має страхового стажу, на понад 50 гривень. Соціальні пенсії ще не менш ніж на 30 гривень. Тут єдине, з чим варто погодитися, це те, що після 2012 року перерахунок пенсій не проводився, окрім тих випадків, коли підвищення проводилося до нових рівнів мінімальної пенсії.

Любомир Ференс: Також Володимир Гройсман багато говорив про сміття. Він був одним з центральних спікерів у протистоянні між Києвом та Львовом. У червні він сказав таке: «Треба розпочати робити новий полігон, і це вимагає лише декілька місяців. Земельна ділянка Львову відводилась уже двічі. Кошти у Львова завдяки децентралізації є — тільки біля 0,25 мільярда гривень лежить на депозиті. За ці гроші можна золотий полігон зробити!»

У тому ж червні під час засідання уряду він сказав наступні слова: «Андрій Садовий мер 11 років. За 11 років він міг побудувати вже 15 таких сміттєзвалищ і переробних заводів, маючи мільярди гривень на рахунках, він просто неспроможний це зробити. Або спроможний і не хоче це зробити».

Коли якісь питання торкаються більш важливих, чутливих сфер для Володимира Гройсмана, то тут ми набагато частіше бачимо неправду, перебільшення чи маніпуляції

Ще він сказав: «Там, по-моєму, лежить 500 мільйонів гривень на депозитах Львова».

Там 0,25 мільярда, там 500 мільйонів. Про що говорив Володимир Гройсман?

Яр Батог:
Незрозуміло, про що він говорив, якщо протягом тижня міняв цифри в рамках чотирьох разів. Видання Vox Ukraine зробило запит до Львівської міськради, щоб дізнатися, скільки ж коштів лежало. Було 329 мільйонів станом на 1 липня, у серпні було 330 мільйонів. Це не півмільярда, не один мільярд, але понад 0,25 мільярда. Ми не знали, як це оцінити, але взяли перебільшення, оскільки Гройсман частіше був схильний завищувати.

Любомир Ференс: У липні минулого року в інтерв’ю виданню «Ділова столиця» Володимир Гройсман також говорив про зовнішній борг: «Нам однозначно потрібно було тоді робити реструктуризацію, наші зовнішні борги навіть зараз становлять 80% ВВП».

Яр Батог:
Тут можуть сказати, що ми прискіпливі до нього. Теоретично можна було сказати, що це технічна помилка, бо сукупний державний борг України зараз становить понад 80%, зовнішній борг — 52%. Ми поставили «перебільшення», тому що Володимир Гройсман ув’язав в одному реструктуризацію і обсяг зовнішнього боргу, адже реструктуризація стосується тільки зовнішнього боргу, який складає 52%. Відповідно ми поставили «перебільшення».

Любомир Ференс: Якщо підсумувати висловлювання Володимира Гройсмана, що ми можемо сказати?

Яр Батог:
Можна сказати, що він говорить багато правди, але це переважно використання очевидних даних з Держстату, які не свідчать про щось. Коли якісь питання торкаються більш важливих, чутливих сфер для Володимира Гройсмана, то тут ми набагато частіше бачимо неправду, перебільшення чи маніпуляції.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду розвиту ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supproted by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the auhors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.