Слухати

Близько мільйона українців досі знаходяться у місцях несвободи

13 вересня 2017 - 13:22 69
Facebook Twitter Google+
Кількість місць несвободи в Україні зменшилась на півтори тисячі, але досі близько мільйона українців знаходяться у таких закритих закладах

Хоча кількість місць несвободи в Україні зменшилась на півтори тисячі (з 6 тисяч у 2012 році до 4,5 тисячі у 2016 році), досі близько мільйона українців не можуть покинути закриті заклади. 

Для попередження катувань у закритих закладах в Україні вже п’ять років працює Національний превентивний механізм (НПМ). Учасники НПМ користуються терміном «місця несвободи» – це усі заклади, де людина перебуває під повним контролем держави й не може його покинути за власним бажанням. Це не тільки в’язниці, СІЗО, ізолятори тимчасового тримання – а й психіатричні заклади, дитячі будинки-інтернати, пансіонати для людей похилого віку та людей з інвалідністю, пункти тимчасового розміщення біженців, соціально-реабілітаційні центри, військові частини, навіть транзитна зона в аеропортах.

В Україні працює 176 громадських моніторів. За 5 років вони промоніторили понад 1000 місць несвободи: кожен п’ятий закритий заклад у країні.

Всього в світі існує 65 національних превентивних механізмів. В Україні НПМ працює за моделлю «Омбудсмен+»: місця несвободи без попередження відвідують співробітники офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та громадські монітори. Ця модель є майже унікальною, каже генеральний секретар Асоціації із запобігання катувань (Женева) Марк Томпсон.

 «Наша співпраця з українським НПМ є довготривалою та плідною, зокрема, це і підтримка моніторингу місць несвободи, допомога в обміні досвідом з іншими НПМ у різних частинах світу. Для нас українська модель «Омбусдмен+», коли представники Офісу Омбудсмена працюють разом з громадськими моніторами, дуже цікава, оскільки до неї залучається велика кількість людей з різних верств населення, різних куточків країни, які оперативно виконують надважливе завдання — моніторинг місць несвободи», — відмітив Генсек Асоціації із запобігання катувань.

img_3815.jpg

Монітори НПМ //
Монітори НПМ
В Україні національний превентивний механізм мав запрацювати ще у 2006 році, коли країна ратифікувала Факультативний протокол до Конвенції проти катувань, однак реальна незалежна система відвідування місць несвободи і моніторингу прав людини була створена лише у 2012-му, нагадує український омбудсмен Валерія Лутковська:

 «Я мріяла про створення НПМ, ще коли працювала в Мін’юсті. У мене є причини пишатись НПМ, тому що на сьогодні ми є одним із найуспішніших національних превентивних механізмів у Європі: і враховуючи, скільки місць несвободи ми встигаємо об’їхати за рік, і якість наданих рекомендацій, і права, які ми іноді самостійно брали на себе»

У закритих закладах майже постійно знаходиться близько мільйона українців. Саме за дотриманням їх прав і умовами утримання в місцях несвободи стежать представники Національного превентивного механізму – монітори.

Кожного року монітори збираються на Форум, де обговорюють виклики, проблеми та досягнення. Наприклад, спроможність органів влади зрозуміти необхідність змін, каже координатор кампаній Асоціаціі українських моніторів дотримання прав людини Сергій Пернікоза

 «Дуже часто ані адміністрація, ані чинне законодавство не дозволяю впровадити ті речі, які ми просимо. Наприклад, доступність до питної води не обов’язково прописана у всіх посадових їнструкціях всіх місць несвободи. Але це базова функція. Часто нам приходиться стикатись з тим, що не має політичної волі, бажання змінювати ситуацію, нормативної бази. Й тут варто спробувати вийти за межі існуючої системи та спробувати її змінити докорінно на рівні законодавства та рекомендацій», — підкреслив Пернікоза.

На необхідності змін наголошував й Підкомітет ООН з питань запобігання катуванням. Після візиту в Україну підкомітет порадив українській владі виділяти кошти на розвиток Національного превентивного механізму окремим рядком в національному річному бюджеті, бо наразі НПМ не має достатніх ресурсів для повного виконання покладених на нього функцій. 

Матеріал підготовлено за підтримки Фонду Г.Бьолля в Україні

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.