Слухати

Чи можливо отримати компенсацію за зруйноване на Донбасі житло?

08 серпня 2016 - 13:56 473
Facebook Twitter Google+
Тисячі громадян втратили своє житло через обстріли у зоні АТО, але отримати відшкодування, як, наприклад, комунальні структури, вони не можуть, бо українське законодавство не готове до таких вимог

Постраждалий переселенець Юрій Воробйов розповідає, що від обстрілів було повністю зруйновано два його будинки. Перший знаходився у Донецьку на вулиці Стратонавтів у 800 метрів від аеропорту. Снаряд влучив в будинок 26 листопада 2014 року. Другий будинок знаходиться на вулиці Белінського у центрі Горлівки. Він був зруйнований обстрілами бойовиків у лютому 2015 року одразу після обстрілу Краматорська.

Юрій Воробйов замовив послуги спеціалістів з Києва, які з’їздили на місце руйнувань та зробили належну оцінку. Для цього достатньо зовнішнього огляду та фотографій смартфоном. Крім того, вони зібрали свідчення сусідів. Добратися до зруйнованих будинків на непідконтрольній території можливо: просто доводиться декілька годин чекати на блок-посту. «Незалежні експерти обмежені своїми методами підрахунків, багато втрат не взяли до уваги, але по кожному будинку мені нарахували 4,5 мільйона гривень, — розповідає Юрій, — Хоча наші реальні втрати — вдвічі більші. Наприклад, вони оцінюють витрати в гривнях в різні часи, незалежно від курсу долара».

doma.jpg

Будинок до та після обстрілу // «Громадське радіо»
Будинок до та після обстрілу за адресою: м. Донецьк, вул. Стратонавтів, 125
Юрій Воробйов

На жаль, українська влада не здатна компенсувати втрачене під час бойових дій житло. Юрій Воробйов звертався до Яценюка, Турчинова і Порошенка, до Лутковської та Немирі, звертав їхню увагу, що треба принаймні створити якусь структуру, яка би вела облік зруйнованого житла, оскільки уряд має знати вартість відновлення, адже бюджет України явно не зможе виплатити ці суми. «В результаті вони створили Агенцію з відновлення Донбасу, яка працює лише із комунальною власністю, — скаржиться Юрій. — Коли я туди прийшов рік тому, мені відповіли: «Пане Воробйов, ми взагалі приватними особами не займаємось».  Мені постійно казали: «У бюджеті грошей немає. Звертайтеся до суду». А звідки ж гроші з’являться у бюджеті, коли немає структури, яка буде вести підрахунок? Немає людини, яка би прийняла у мене скаргу та матеріали і потім було би вирішено щодо  компенсації за рахунок Росії або ж ЄС».  

yuriy_vorobyov.jpg

 Юрій Воробйов // «Громадське радіо»
Юрій Воробйов
«Громадське радіо»

За словами постраждалого, кримінальні справи щодо зруйнованого житла були відкриті вже наступного дня, але їх передали до МВС. «Обстріли військових та комунального майна МВС кваліфікує як терористичні акти, а приватних будинків — як навмисне руйнування житла, — каже Юрій Воробйов, — Якщо кваліфікувати цей злочин як терористичний акт, то він підпадає під закон України про тероризм та підлягає негайному відшкодуванню з держбюджету. Кваліфікація «навмисне руйнування житла» тягне за собою ретельне розслідування та пошуки винних і лише після цього можна вимагати компенсацію зі звинувачених за рахунок їхнього майна. Я вважаю, що це — дискримінація, бо ми — такі самі громадяни, як і інші, недоторканність нашого житла захищає Конституція, але компенсацію отримати ми не можемо».

Юрію пощастило, бо він зібрав всі необхідні документи та звернувся до юристів Гельсінської спілки з прав людини. На жаль, нещодавно Європейський суд негативно вирішив долю перших скарг щодо зруйнованого майна на сході. Він визнав їх неприйнятними, оскільки юристи заявників не надали необхідних документів, які би доводили що майно дійсно належало їм та було знищене в результаті обстрілів. Але правозахисники УГСПЛ вважають, що це рішення Європейського суду треба сприймати як інструкцію для майбутніх заявників.

Юрист Центру Стратегічних справ Гельсінської спілки, Юлія Науменко супроводжує у Європейському суді біля сорока справ щодо руйнування житла під час АТО. «Звертаючись до Європейського суду, потрібно мати документи, які підтверджують, що особа володіє зруйнованим майном, — розповідає вона, — Це можуть бути договір купівлі-продажу або дарування, або право на спадщину, або державний акт на земельну ділянку, або свідоцтво про право власності на майно, або технічний паспорт. Кожен із цих документів може підтвердити ваше право власності на будинок».

Але проблема в тому, що у багатьох людей документи лишилися на непідконтрольній території, і вони бояться або взагалі не мають змоги туди потрапити. Трапляється, що документи знищено пожежею після обстрілу. В такому разі їх треба поновлювати за допомогою нотаріусів та органів БТІ, які виїхали на підконтрольну Україні територію. Європейський суд може взяти до уваги навіть довідку місцевої адміністрації про те, що особа володіла певним будинком на її території. Маючи цю довідку, при написанні скарги юрист може обґрунтувати відсутність інших документів тим, що вони були втрачені за форс-мажорних обставин, але за першої ж можливості відновлені документи будуть направлені до суду.

yuliya_naumenko_0.jpg

Юлія Науменко // «Громадське радіо»
Юлія Науменко
«Громадське радіо»

Крім того, в Європейському суді потрібно довести, що ваш будинок було зруйновано. Для цього треба надати фотографії руйнувань, зроблені вами, вашими знайомими або знайдені в Інтернеті. Це можуть бути також і відеозаписи, і показання свідків, включно із самим власником будинку. Можна також надати акти про руйнування чи про пожежу, які укладаються державними органами України на вільній та непідконтрольній території.

Важливо пам’ятати, що документи треба збирати комплексно. Наприклад, маючи фотографії, можна скласти фото-таблицю, яка би містила поруч із зображеннями свідчення очевидців. Чим більше документів, тим більша ймовірність отримання позитивного рішення Європейського суду та компенсації.

ЄСПЛ зобов’язує особу спочатку вичерпати всі доступні національні засоби захисту свого права. Громадянин має спочатку звернутися до СБУ, бо вчинення терактів та розслідування цих справ — це саме її компетенція. «Ми маємо форми звернення громадян до правоохоронців України та Російської Федерації, — каже Юлія Науменко, — Україна реєструє кримінальне провадження, визнає осіб потерпілими, залучає до матеріалів справи документи. Але ця справа до суду не передається, бо не встановлені винні особи. А зробити це найближчим часом неможливо, якщо можливо взагалі. Тому ми вважаємо цей механізм відшкодування неефективним та звертаємось до Європейського суду».

Зрідка українські суди виносять позитивні рішення по цих справах. Наразі вже є рішення Апеляційного суду Донецької області, який задовольнив скаргу громадянки мешканки Слов’янська. Її справу супроводжували юристи Гельсінської спілки. Суд зобов’язав відшкодувати за рахунок коштів Державного бюджету України шкоду, заподіяну терористичним актом за пошкоджену квартиру в сумі 363 789 гривень із розрахунку площі 45,8 кв.м: 7 943 грн за метр квадратний.  

Між іншим, депутати Верховної Ради вже другий рік намагаються внести зміни до українського законодавства, щоб отримувати компенсацію за зруйноване житло могли також і громадяни. 18 лютого 2015 року депутати Григорій Немиря, Ірина Геращенко та інші зареєстрували законопроект про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (щодо компенсації вартості пошкодженого майна), 3 лютого 2016 року депутат Наталія Веселова зареєструвала законопроект про внесення змін до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» щодо компенсації за пошкоджене житло в наслідок проведення АТО, 24 березня 2016 року депутат Олег Недава та інші зареєстрували законопроект про відшкодування збитків за зруйноване (знищене) або пошкоджене приватне житло особам, приватне житло або приватні домогосподарства яких було пошкоджені (зруйновані) під час проведення антитерористичної операції, 11 квітня 2016 року депутат Наталя Королевська зареєструвала законопроект про відшкодування збитків, завданих житлу населення внаслідок проведення антитерористичної операції. Жоден із цих законопроектів ще не був поставлений на голосування. Але навіть якщо вони і стануть законами, то виплату коштів постраждалим вони все одно не гарантують, бо в кожному з них прописано, що знайти гроші на компенсації має Кабінет Міністрів або ж сама Верховна Рада має внести зміни у майбутні Державні бюджети, а отже знов голосувати за перерозподіл коштів, яких не вистачає навіть на найнеобхідніше. Всі чотири законопроекти мають ознаки популізму. А отже, поки держава не винайшла власний механізм компенсації, їй доведеться виплачувати кошти за рішеннями Європейського суду.

Олег Шинкаренко, «Громадське Радіо», Київ 

Матеріал створено за підтримки Фонду ім. Бьолля

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.