Слухати

Громадське радіо / Скачати зображення

Десятки товариств, шкіл, газети та мовлення, — життя румунів у Чернівцях

19 травня 2016 - 14:43 190
Facebook Twitter Google+
Буковина здавна вважається толерантним краєм, де мирно і безконфліктно вживаються різні національності

За даними Всеукраїнського перепису населення на території області проживали представники 80 національностей і народностей.

«Громадське радіо» розпочинає серію передач про те, наскільки забезпеченими є права представників різних національностей в Чернівецькій області.

В Чернівецькій області проживають 80 національностей і народностей

Старший інспектор відділу інформації та зв’язків з громадськістю Чернівецької міськради Михайло Мелещук розповів, що в місті представники національних меншин мирно співіснують, випадків дискримінації, утисків не було зафіксовано.

«В Чернівцях зареєстровано такі національно-культурні товариства як польське, румунське, молдовської культури, австро-німецьке товариство, вірменське культурне  товариство. Загалом тут проживає понад 60 національностей, однак найбільшу активність проявляють саме ці товариства.

Представники міської влади долучаються до заходів, які проводять ці товариства, за можливості сприяють проведенню цих заходів, незалежно від того, яке товариство проводить. Так, у нас традиційно на Театральній площі міста святкується Ханука і сім днів стоїть свічник на площ»,  — наголосив Михайло Мелещук. Якщо якісь негаразди й трапляються, то хіба на персональному ґрунті, а не міжнаціональному.

Сьогоднішній ефір присвячений румунській національній спільноті в Чернівецькій області, яка є тут найбільшою і складає більше 12,5 % (в Герцаївському районі — 91,5%) від загальної кількості населення. В області діють румуномовні школи, садочки, в Чернівецькому національному університеті працює кафедра румунської та класичної філології, а також десяток румунських національно-культурних, професійних товариств.

В одному з районів Чернівецької області більше 90% населення румуномовне

Одним з найстаріших національно-культурних товариств є Чернівецьке обласне товариство румунської культури ім. М. Емінеску. Керівник товариства Василь Бику розповів, що вже більше 25 років вони організовують «День рідної мови», фестиваль зимових звичаїв «Білі квіти», традиційне свято зустрічі весни Мерцішор, День народження і День смерті Міхая Емінеску (румунський поет, публіцист), організовують також заходи, виставки.

vasyl_byku.jpg

Висиль Бику // Громадське радіо
Висиль Бику
Громадське радіо

«Наше товариство було перше, яке відродило свою діяльність після Радянського Союзу. Ми продовжуємо справу Товариства румунської культури та літератури, яке було утворене 150 років тому за часів Австро-Угорської імперії. 

В нашому краї також діють декілька національно-культурних товариств. Наприклад, товариство «Голгофа», яке займається питаннями жертв сталінських репресій, є Всеукраїнська асоціація педагогів, товариство медиків, які займаються своїми професійними питаннями, вивченням постатей, які тут проживали на Буковині.

Про утиски румуномовних за національною ознакою Василь Бику не чув.

«Законодавча база нам дає можливості розвиватись. У нас є румуномовні школи, газети виходять, є години на радіо, телебаченні», — зазначив він.

Правда, зауважив Василь Бику, хотілось би більше.

Депутати-румуни в радах різних рівнів не представлять спільноту, а політичні сили

Румуномовні українці активно представлені у владі на різних рівнях, хоча це не впливає на представлення інтересів румуномовної громади в органах влади.

rumnardim1.jpg

Румунський народний дім // Громадське радіо
Румунський народний дім
Громадське радіо
«Але люди йдуть (в ради різних рівнів, — ГР) від своїх політичних партій, і він може навіть не хоче слухати наші проблеми, якщо це йде в розріз з його політичними питаннями, то тоді воно не розглядається. Були випадки, коли наші ж депутати, які говорять румунською, самі є румунами, але їх наші питання не цікавили», — зауважив Василь Бику.

«На жаль, у нас немає свого представника в парламенті від спільноти, як,  наприклад, в Європі, де є така практика, що представнику кожної національної меншини гарантовано надають місце. Вони його обирають і депутат відповідальний перед спільнотою. Але, думаю, з часом, законодавчо це і в нас буде закріплено».

За словами Василя Бику, в тій же Румунії є Союз українців, який обирає свого депутата, він перед ними звітує і він займається проблемами спільноти. І хоча наразі румунська спільнота не має своїх представників в парламенті, вона активно розвиває мережу культурних закладів в Чернівецькій області. Зокрема, в 2015 році відбулось урочисте відкриття Центру румунської культури імені Євдоксія Гурмузакі в Чернівцях, де є бібліотека румуномовних видань, національна кухня.

centr_gurmuzaki.jpg

Центр Гурмузакі // Громадське радіо
Центр Гурмузакі
Громадське радіо

Наступний ефір буде про життя поляків в Чернівецькій області.

Надія Вірна з Чернівців для «Громадського радіо»

Цей матеріал створений за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.