Слухати

Інтеграція ромів у суспільство – через українську мову та власне бажання

23 листопада 2016 - 11:59 176
Facebook Twitter Google+
Перукарня, швейний цех та взуттєва майстерня діють при навчальному центрі «Ніка» для ромів працює в Ужгороді

Ромська організація «Романі чгіб» єдина в Україні має ліцензування Міністерства освіти і навчає студентів ремеслам перукарів, шевців, чоботярів. Керівник організації Борис Бучко розповів «Громадському радіо», що на сьогодні обсяг ліцензування становить 30 студентів. Для того, аби працевлаштовувати ромів, організація співпрацювала із Закарпатським обласним центром зайнятості. Крім того, по завершенню навчання найбільш здібні студенти відкривають власні справи. «Відкриті перукарні в Ужгороді. В Мукачеві ромська перукарня, що чинна у таборі є. Є у нас у Тур’я-Реметі дівчинка відкрила. У Тячеві дві сестри відкрили перукарню. На сьогоднішній день дуже важко працевлаштуватися, влитися в суспільство», – зазначив Борис Бучко. 

Сьогодні Борис Бучко очолює громадську раду ромів при Закарпатській облдержадміністрації. Сподівається, що така співпраця з владою полегшить інтеграційні процеси представників ромської нацменшини у спільноту. А наразі представники «Романі чгіб» працюють над освітою дітей і вважають, що без знання української мови інтеграція  неможлива. «Діти, які не ходять в садочок, матері новонароджених і до трьох років приходять з дітьми на руках і дізнаються тут нову інформацію: як з дитиною поводитися, як її виховувати, підготовувати до школи. Далі: з трьох до шести років діточки в школу йдуть, вони не знають української мови, не розуміють. Тут з ними працюють наші інструктори. Уже розуміються, що треба прийти, треба одягнутися, треба перед заняттям ручки помити, треба з книжкою як поводитися, з олівцями. Тут уже вони починають розуміти українську мову», – сказав керівник «Романі чгіб».

tamara_klymovych_z_ditmy_u_romskomu_tabori_1.jpg

Ромський табір // «Громадське радіо»
Ромський табір
«Громадське радіо»

Починати з освіти дітей радить і волонтер Тамара Климович. В рамках проекту «Молодь за мир» вона займалася з ромськими дітьми села Руські Комарівці. «Вони не ходять до школи. Практично одиниці. Тиждень відвідують, потім місяць не ходять. Тому в них нема і результату. А потім, коли ми питали: «чого ви не ходите до школи? Вам же створюють всі умови…», вони кажуть, що до них ставляться з презирством. І вчителі одразу: «хочете – ходіть, не хочете – не ходіть, тому що з вас мало користі». Тобто вони не замотивовані і намагаються закритися в собі, тому що вони бачать, що їх всі намагаються відштовхнути», – розповіла волонтерка.

tamara_klymovych_z_ditmy_u_romskomu_tabori_2.jpg

 Тамара Климович з дітьми у ромському таборі  // «Громадське радіо»
Тамара Климович з дітьми у ромському таборі
«Громадське радіо»

Представник ромської громади з Ужгорода Іван Адам розповів «Громадському радіо», що неодноразово стикався із упередженим ставленням до себе та близьких. Однак стверджує, що, маючи бажання, можна працевлаштуватися, незалежно від національної приналежності: «46 років мені. Жінку я маю, дітей я маю трьох, двох онуків. Я роблю на кладовищі єврейському; 8,5 року працюю тут в абецешці (позамітаю, пиво викладую…), то копійка – дітям треба. Кідь (якщо – Авт.) хочуть люди, то можна знайти роботу».

Художній керівник театру «Романс» Ігор Крикунов побував в Ужгороді з виставою «Циган і в Африці циган». За його словами, театр працює уже 24 роки, і увесь цей час порушує питання, які турбують не тільки представників ромської громади, але й усього суспільства. Ігор Крикунов наголошує, що інтеграція ромів у суспільство повинна відбуватися виключно з ініціативи самих ромів. «Ні, насильно інтегрувати ромен не варто. Це має прийти у власну свідомість. Вони повинні самі зробити вибір: залишатися на узбіччі, або бути в авангарді людського суспільства. Вчитися, вчитися, вчитися і вчитися. Знання, професія – і вперед! А все інше прийде саме», – наголосив Ігор Крикунов.

Сьогодні населення Закарпаття становить 1 млн 200 тис осіб. Згідно з переписом 2001 року, 14 тисяч з них – роми. Однак, за словами керівника ГО «Романі черхень» Мирослава Горвата, реальна цифра сягає майже 90 тисяч осіб. Основним місцем проживання закарпатських ромів є рівнинні райони області – Берегівський, Мукачівський, Ужгородський та Виноградівський.

Ольга Павлова, Ужгород

EU

Матеріал є частиною проекту Hromadske Network, підтриманого Європейською комісією.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.