Слухати

Карна справа на рома-переселенця має ознаки дискримінації, — правозахисники

09 червня 2016 - 12:09 174
Facebook Twitter Google+
Мати хлопця ромської національності намагається через суд скасувати кримінальні звинувачення проти свого сина. Правозахисники вважають, що в цьому випадку має місце дискримінація за національністю

В ситуації розбирався журналіст «Громадського радіо» Олег Шинкаренко.

Богдан К. разом із мамою, братом та ще декількома дітьми влітку 2014 року залишив Попасну в Луганській області через постійні обстріли. Зупинилися вони у селищі Тополі Дворічанського району на Харківщині. Ця місцевість відома тим, що має багато закинутих хатин, які віддають майже за безцінь (менше 20 тисяч гривень). Крім того, одна з міжнародних організацій надала родині фінансову допомогу на ремонт житла. Богданові тоді було лише 15 років, отже він вирушив навчатися до місцевої школи.

«Влітку 2015 року разом із приятелем він йшов вулицею та побачив, як інші хлопці ображають дівчину. Богдан спробував їх умовити, але ті одразу кинулися у бійку», — каже мати хлопця.

В результаті обидві сторони отримали легкі тілесні ушкодження. Інші учасники бійки звернулися до лікарні, де отримали довідку про побої та пішли із нею до міліції. Богдана заарештували та посадили на лаву підсудних. 3 липня 2015 року суддя Дворічанського районного суду Харківської області визнав його винним за статтею 296 «Хуліганство», але, беручи до уваги соціальний статус підсудного (ром та переселенець), призначив умовне покарання із випробувальним терміном.

Восени до Богдана приїхав його брат, який мав дуже характерну ромську зовнішність. Мати каже, що саме через це до нього у кав’ярні причепилася компанія хлопців напідпитку. «Сварка швидко переросла у бійку. Богдан кинувся на допомогу братові», — каже адвокат хлопця.

Місцеві викликали поліцейського та представили всю ситуацію так, ніби бійку розпочав саме Богдан.

На суді вони повідомили, що «17 листопада 2015 року Богдан К., знаходячись на вулиці, поблизу приміщення кафе „Тополь“, безпричинно влаштував словесну сварку з хлопцем, який розмовляв з братом Богдана К. На вулицю з кафе вийшов другий хлопець. Він побачив, що Богдан К. висловлюється нецензурною лайкою, підійшов до Богдана, а той наніс йому один удар кулаком по голові, від чого другий хлопець втратив свідомість та впав на землю. В результаті постраждалому спричинено легкі тілесні ушкодження у виді гострої закритої черепно-мозкової травми та струсу головного мозку».

У грудні 2015 року суддя визнав хлопця винним у хуліганстві та призначив покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки та один місяць.

«Не взяли до уваги навіть відео з камери спостереження, вирок винесли буквально в одне засідання», — сказав адвокат Богдана юрист Чугуївської правозахисної групи (член Української Гельсінської спілки з прав людини) Роман Ліхачов.

bogdan_k_yogo_brat_maty_mykola_burluckyy_ta_roman_lyhachov.jpg

Богдан з родиною та адвокатом // Роман Ліхачов
Богдан з родиною та адвокатом
Роман Ліхачов

Мати Богдана була у відчаї, вона не знала, що робити, тому звернулася за порадою до голови харківської організації ромів ОДПО «Чачімо» Миколи Бурлуцького.

«Ця справа — явна дискримінація за національною ознакою, — вважає Микола, — поліція та суд вирішили так: якщо це ром, то за нього ніхто не вступиться, нікому він не потрібен. Богдана запроторили за грати ще коли йому навіть не виповнилося шістнадцять років. Крім того, на суд не запросили його матір, тому вона навіть не дізналася про цей вирок».

Микола Бурлуцький звернувся за консультацією до адвокатів Чугуївської правозахисної групи. «Проаналізувавши вирок, я побачив понад вісімнадцять порушень, — сказав юрист Роман Ліхачов, — суд не залучив до процесу матір у якості законного представника, слідчі дії також проводилися без участі матері; по запису я побачив, що Богдан не визнавав своєї провини, але суд розглянув справу у прискореному порядку за статтею 349 частиною третьою, яка передбачає визнання провини; суд викривив його свідчення: усно він казав одне, а на папері у вироку записано абсолютно інше: епізод із захистом брата суд взагалі не взяв до уваги».

Цікаво, що замість матері, поліція та суд залучили до процесу вісімнадцятирічного брата Богдана, який просто мовчки підписував всі папери. Таким чином правоохоронці намагалися швидше позбавитися від неприємної роботи зі збору доказів для усунення явних протирічь.

Строк подачі апеляційної скарги вже був пропущений на місяць, тому правозахисники подали клопотання на поновлення цього строку у зв’язку із тим, що мати не отримала копію вироку, а отже не мала змоги його оскаржити. До скарги долучилася також і Прокуратура Харківської області.

Суддя апеляційного суду зауважив, що на компакт-диску відсутні звукозаписи підготовчих судових засідань. А отже, суд першої інстанції вимоги закону не виконав, оскільки матеріали судового провадження хоча і містять дані про його фіксування в зазначені вище дати, однак фактично судом належне фіксування кримінального провадження в ці дні не забезпечено. Через це, обидві справи Богдана повернули на повторне слухання до першої інстанції, яке відбулося 8 червня 2016 року, а його самого звільнили з-під варти. Після двох з половиною місяців за ґратами Богдан знову повернувся до школи.

«Зараз наша задача — зняти з нього несправедливі звинувачення, — каже Роман Ліхачов. — бо я не бачу провини Богдана в обох випадках. Ми плануємо підготувати заяву на хуліганські дії осіб, які у цих справах були у статусі потерпілих. Навіть якщо певний склад провини у діях Богдана і визнають, ми будемо вимагати, щоб його передали під нагляд батьків».

Микола Бурлуцький каже, що дискримінація ромів під час судових процесів та розслідувань в Україні явище розповсюджене. «Нещодавно ми отримали скаргу від жінки, до помешкання якої увірвалися поліцейські у масках, — сказав Микола, — вони влаштували обшук, але, не знайшовши наркотиків, забрали її гроші та паспорт. Жінка поскаржилася нам, і ми звернулися до головного управління поліції зі скаргою. Правоохоронці все спростовували, але вже наступного дня паспорт „підкинули“ назад. На жаль, практика визначення злочинця за національною ознакою поширюється. Ромофобія у нашому суспільстві ще присутня».

Олег Шинкаренко з Києва для «Громадського радіо»

Матеріал створено за підтримки фонду Гайнріха Бьолля  

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.