Слухати

Переселенцям поновлюють виплати, щойно вони приходять в соцслужбу з юристом

10 вересня 2016 - 16:00
FacebookTwitterGoogle+
Родина Молчанових переїхала з Горлівки до Костянтинівки влітку 2014 року. Тоді ж Оксана – мати двох дітей - подала документи на отримання грошової допомоги для оренди житла як родина переселенців

Через певний час, розповідає Оксана, їй призупинили виплати і стали вимагати повернути сплачену суму майже за два роки – це 38 тисяч гривень. Причина в тому, що вона має ⅓ квартири як спадщину.

14 315 925_340 796 639 596 448_1 762 002 900_o.jpg

На прийомі у правозахисників // Громадське радіо
На прийомі у правозахисників
Громадське радіо

«Мені призупинили виплати адресної допомоги у травні на підставі того, що побачили мою спадщину – ⅓ квартири від батька, тут, у Костянтинівці. Я приходила до соцзахисту казала, що це зона АТО. Вони ж наполягають, що Костянтинівка ніколи до цієї зони не входила. Вони припинили виплати і вимагають повернути надмірно сплачені кошти, які я отримувала на себе і своїх дітей – 38 тисяч гривень», — розповідає Оксана Молчанова.

З цією проблемою родина звернулася по юридичну допомогу. Юрист БФ “Право на захист” Анна Букрєєва каже: жінка має повне право на отримання грошової допомоги від держави, адже на ⅓ квартири, а це 20 км.м жити вчотирьох її родина фізично не зможе.

«Якщо у людини є частина житла, а у неї частина, то це менше, ніж 13,65 кв.м на одну людина за законом. Повертати адресну допомогу не треба. Ми спробуємо підготувати позов до суду. Для родини з чотирьох осіб, де двоє дітей малих, це великі кошти. Тим більше, вона не обманювала нікого. Вона надавала усі документи, там було сказано, що вона має ⅓ житла. А на ⅓ родина вчотирьох не може жити», — говорить юрист Анна Букрєєва.

Таких випадків, коли людей позбавляють виплат з невідомих причин або їх призупиняють, дуже багато. Монітор організації “Право на захист” Наталя Шевченко, яка ще до юриста спілкується з людьми, наголошує: коли втручаються правники, виплати поновлюють наступного ж дня. Є випадки, коли з людиною за руку доводиться ходити до керівництва пенсійного управління та соціального захисту.

«Є у нас адвокаційні моменти, ми беремо людину за руку, йдемо до начальника і кажемо, щоб перевірили. Наступного ж дня приходить комісія до людини і за місяць поновлюють все. У мене таких чоловік десять вже, які потім дзвонили і дякували», — каже Наталя Шевченко.

Багато нарікань і від того, що людям пенсійного віку — переселенцям — призупиняють виплату пенсій. За заявленим місцем проживання вони мають чекати інспектора. За законом це 15 днів. Втім, на це ідуть тижні, а то й місяці.

«Призупинення пенсійних виплат – найгостріше питання. Багато людей, які із січня не отримують кошти, не кажу вже про травень та червень. Вийшла постанова, яка відмінила штампи, але до довідок переселенця вони прив’язали комісії, які приходять перевіряти переселенців за місцем проживання. Вони мали б прийти у 15-денний термін, але ці терміни затягуються на місяць і на два. Людина і так із січня не отримує пенсію, а ще після комісії місяць проходить. У Торецьку багато таких, у Костянтинівському районі працюють швидше, у Костянтинівці теж багато. Ми ведемо картки спеціальні, у нас таких вже 300-400 осіб», — говорить наталя Шевченко.

До родини Ярмошенко приходили п’ять разів перевіряти, чи справді вони мешкають за адресою, що вказали.  Ще влітку 2014 року Алла виїхала з Луганська з хворою донькою. Певний час жила на Одещині, з червня у Костянтинівці, втім виплат досі немає.

«Ми ще нічого не отримували, хоча до нас приходили п’ять чи шість разів із соцзахисту. Ми щоразу сидимо вдома, чекаємо. Я просила вже: у наших справах є мобільний телефон. Подзвоніть. Це нереально сидіти в квартирі, до лікарні треба, ще кудись», — розповідає Алла, що прийшла до юриста на консультацію.

Таких історій безліч. Правники кажуть, що кожного разу реєструють їх десятками, а то й сотнями. Втім, радять людям не боятися, а відстоювати свої права. А коли їм відмовляють у призначенні виплат вимагати письмової відмови, з якою потім можна звернутися до суду.

Наталя Поколенко з Донеччини для Громадського радіо

Матеріал створено за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.