Слухати

Після війни у бійців АТО — чорно-біле мислення. Як з цим боротися?

01 жовтня 2015 - 15:45 157
Facebook Twitter Google+
Черкаські бійці можуть отримати допомогу, звернувшись зокрема до Черкаського об’єднаного міського військового комісаріату

Майже усі військові, які повернулися із зони АТО, потребують психологічної реабілітації. Незалежно від того, чи боєць доброволець, чи пішов на фронт за призовом, він має право безкоштовно отримати психологічну допомогу від медичних психологів. Військові, які зараз перебувають на фронті, можуть телефонувати психологам у будь-який час доби.

ukrayinski_biyci_0_0_0.jpg

Українські бійці
Українські бійці

«Ми працюємо не лише з солдатами, а й з їхніми родинами», — кажуть психологи Валентина Савченко та Олександр Яківець, які допомагають черкаським військовим.

Військовий психолог, молодший сержант Валентина Савченко нині служить у Черкаському об’єднаному міському військовому комісаріаті. Жінка говорить: часто бійці телефонують вночі, тому її  телефон увімкнений цілодобово, але культура звернення до психолога у нашій країні ще не сформована. Валентина розповідає прикрий випадок: на вулиці до неї підійшов чоловік у військовому (побачивши надпис на одязі «медичний психолог») і сказав, що ніколи більше не звернеться до психолога. Мотивував свою відповідь тим, що перше запитання, яке йому поставив психолог на прийомі було: а скількох людей ви убили на війні? Тому пошук фахівця, який вислухає, порадить і допоможе знайти вихід зі складної ситуації, має бути виваженим.

Психолог Черкаського обласного наркологічного диспансеру, волонтер Олександр Яківець у розмові військових називає не інакше, як «ветеранами». Каже: «бійці, які повертаються додому зі Сходу, хочуть опинитися у атмосфері довіри. Але часто основну втіху військовий шукає у спиртному». Олександр додає: «Це традиційний спосіб справлятися зі стресом людини, яка тривалий час була у зоні бойових дій». А звернутися до психолога військовому заважає думка суспільства про його мужність і визнання його героєм, який апріорі не може бути слабким.

Військовий психолог Валентина Савченко додає: найголовніше — це мудрість і витримка з боку близьких людей. Для бійця, що повернувся з війни, важливо бути почутим:

«Він говорить іншими словами: «Почуй мене, мені так важливо бути почутим. Мені так важливо, щоб ти мене, кохана, зрозуміла. Я інший, я сам не розумую, що відбувається, але мені боляче». Чому пияцтво? Боляче… Коли боляче, у нас звикли, дійсно, не ходити до психолога, а сісти випити 100 грам. Випив — можливо полегшає. Але ж не легшає. Жінка не розуміє, які процеси запущені, часто вішається ярлик «ти не такий, ти не той, ти був інший»… А він дійсно інший, він навіть до себе іншого ще сам не звик. Сам себе ще не сприйняв до кінця. А його вже родинне коло відсуває в бік, тому що страшно. Модель поведінки людини змінена».

 «Під час бойових дій солдат стає залежним від зброї та війни», — вважає психолог Олександр Яківець. Самостійно родині складно з цим розібратися, без фахової допомоги не обійтися:

«Война создает некую зависимость от простоты, зависимость от того, что появляется своеобразное черно-белое мышление у военнослужащих. Мир здесь, в гражданский условиях, полон полутонов, различных цветов. А там все просто: либо свой, либо враг, либо жизнь, либо смерть. А зависимость — это регресс… И когда мы говорим, как работать с военнослужащими, которые пришли, их надо заинтересовывать, показывать, что жизнь продолжается. Вот — твои дети, вот — твоя семья. Через ответственность можно справляться с зависимостью от войны».

Нижче наведено діючі і перевірені номери телефонів, за якими черкаські бійці та їх родини можуть отримати психологічну допомогу:

Черкаський регіональний кризовий центр: (067) 697 33 56, (063) 798 29 10 (м. Черкаси, вул. Благовісна, 170)

Психолог Валентина Савченко: (063) 64 84 123

Черкаська філія Всеукраїнської громадської організації «Крок на зустріч», нарколог-психотерапевт Олександр Яковець: (063) 16 26 600

Ірина Філенко з Черкас, проект «Права людини» для «Громадського радіо»

Kiew_deut_o_c(1)Виготовлення цього матеріалу стало можливим завдяки допомозі Міністерства закордонних справ Німеччини. Викладена інформація не обов’язково відображає точку зору МЗС Німеччини.

EU

Матеріал є частиною проекту Hromadske Network, підтриманого Європейською комісією.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.