Слухати

Поляки на Буковині видають свою газету та вивчають рідну мову

18 серпня 2016 - 17:13 167
Facebook Twitter Google+
Останній перепис населення України не дає реальної цифри, скільки представників тієї чи іншої національності проживає на території Чернівецької області. Тому офіційні і реальні цифри різняться

За словами голови Чернівецького обласного товариства польської культури ім. Адама Міцкевича Владислава Струтинського, наразі в області проживає близько 5 200 поляків, половина з яких живе в Чернівцях. На Буковині дії Польський народний дім, видається польська газета, відбуваються різноманітні культурні події, функціонують костели. 

Владислав Струтинський, який також є віце-головою федерації організацій польських в Україні, розповідає, що ніколи ні він, ні його колеги не відчували утисків за те, що вони поляки.

— За часів радянської влади, за часів незалежної України ніколи не ховав свою національність. І знаю своїх колег. В принципі, на Буковині ніколи не було того, що було в Галичині (польсько-українського конфлікту). Тут, певно, історично так.

Адже на Буковині завжди були толерантними один до одного, незважаючи на національності, розповів Владислав Струтинський. 

polskyy_narodnyy_dim_1_1.jpg

Польський народний дім // «Громадське радіо»
Польський народний дім
«Громадське радіо»

— Законодавство України дає всі підстави це реалізовувати у всіх напрямках: освіта, культура, релігія. Але це не тільки для поляків, а й для всіх.

В Чернівцях національно-культурні товариства, як ніде в Україні, мають такі гарні будівлі, історичні пам’ятки. Зокрема, і Польський народний дім.

— Міська рада, що змогла, те зробила, — всім дала частинку своїх домів, де ми можемо проводити заходи. Все, що потрібно, в принципі.

Що стосується освітніх прав, то це треба бажання громад в кожному конкретному населеному пункті, щоб там були створені гуртки, викладалась мова, переконаний Владислав Струтинський.

— Не вірю в те, що кажуть, мовляв, ось, нас утискають. Це все, вибачте, брехня. Так різко, але якщо польська громада в селі Стара Красношора, щоб в державній школі (була польська мова, — ГР). Якщо громада хоче, то вона це може зробити. Немає такого, що їй можуть сказати, — вибачте, ви порушуєте закон. Навпаки. Якщо не робить, значить ліниві.

gazeta_polska_bukovyny_0.jpg

Газета Польська Буковини // «Громадське радіо»
Газета Польська Буковини
«Громадське радіо»

В 2013 році в Чернівцях розпочав роботу Польський культурно-освітній центр національних меншин. Установа діє при Чернівецькій гімназії №3. Тут вивчають польську мову, літературу, історію, географію, культуру та традиції польського народу.  Загалом, як шкільний предмет польську мову вивчають в населених пунктах, де проживає багато поляків — Стара Красношора, Панка, Нижні Петрівців та в Чернівцях, розповів Владислав Струтинський. Також на Буковині діє більше 10 католицьких церков.

Ще в 1883 році побачив світ перший випуск «Газета Польська Буковини». В 2007 році за сприяння організацій з Польщі вдалось відновити друк видання. І з того часу щомісяця видається газета з інформацією про життя поляків Буковини.

Можливості для реалізації своїх національно-культурних потреб є і в дітей, і в молоді, розповіла Ірина Ткачук, яка очолює молодіжну організацію «Огніско» при польському товаристві.

— Ми належимо до нашої спільноти, намагаємось заангажувати молодь, бо старших людей й так вистачає в нашому товаристві. Молоді не так багато, бо важко знайти тих, хто хоче безкорисливо щось робити. В нас є шість людей. Переважно дівчата. І ми намагаємось показувати фільми польською мовою. У нас є місяць польського кіно, який починається в листопаді. Ми проводимо літературні вечори.

iryna_tkachuk_vladyslav_strutynskyy_v_polnardomi_1.jpg

 Ірина Ткачук Владислав Струтинський в Полнардомі  //
Ірина Ткачук Владислав Струтинський в Полнардомі

Ірина також розповіла, що вони організовують заходи для дітей, активно співпрацюють з консульством у Вінниці. У планах — організація показу фільмів в кінотеатрі в Чернівцях.

— Плануємо на День міста у жовтні біля Польського народного дому організувати якийсь захід, щоб показати, що є поляки. 

У розмові з представниками польської громади Буковини, ми не могли не торкнутись питання визнання польським сеймом волинської трагедії геноцидом і чи це не вплине на відносини між поляками та українцями на Буковині. Перш за все, Владислав Струтинський радить всім вивчати історію перед тим, як вести дискусії на цю тему. Він переконаний, що злочини не мають національності.

— Армія Крайова чи загони, які десь вривались, знищували церкви, вбивали українців — це злочин. Не національність. Вбили людину. Українці, які вирізали села, — це злочин. От злочинців посадити і судити. А не казати, що поляк різав інтелігентно, а українець — сокирою.

Адже там, де кров, де злочин, там не може бути національності, наголосив Владислав Струтинський. 

— З точки зору політичної — це не на часі. Бо те, що твориться (в Україні, — ГР) зараз, з Кримом, то на нас не зупиниться. І вони це прекрасно розуміють. Але як там є крайні голови, так і тут. І піднімати на щит це саме зараз?

— Це науковці повинні вирішити і дати (оцінку, — ГР), а не політики, які завойовують в тому ж Сеймі чи Верховній Раді собі голоси.

Прийняття ж цієї резолюції ніяк не позначиться на відносинах українців та поляків в Чернівецькій області, переконаний голова Чернівецького обласного товариства польської культури ім. Адама Міцкевича Владислав Струтинський. Буковина — край, де поляки не відчували дискримінації на національному ґрунті. І ця традиція, сподіваємось, буде зберігатись.

Надія Вірна, «Громадське радіо», Чернівці

 

EU

Матеріал є частиною проекту Hromadske Network, підтриманого Європейською комісією.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.