Слухати

Судді скасовують постанови, бо вважають нас зацікавленими, — поліцейський

19 жовтня 2016 - 16:52 441
Facebook Twitter Google+
У Луцьку за рік суди скасували 75 постанов патрульних щодо порушення правил дорожнього руху. Патрульні кажуть про упереджене ставлення суддів. Але судді посилаються на чинне законодавство

Інспектор патрульної поліції Олександр Мартинюк розповідає про свій досвід:

«За законодавством, ми маємо право так само виступати в якості свідків в судах. Ніяких обмежень немає. Це є якесь негласне правило, за яким судді працювали раніше. Взагалі як може бути поліцейський упереджений, бо в самій упередженості має бути якийсь мотив щодо власної зацікавленості . В поліцейського не може бути ніякої власної зацікавленості, тому що він від складання постанови чи протоколу немає ніякої вигоди.

Вигоду в першу чергу має сам правопорушник . Це те, щоб не сплатити штраф. От він насправді є упередженим. Він буде надавати недостовірні дані. Тобто відверто кажучи, брехати. Я розумію, що згідно КАС на нас покладений обов’язок доказування вини правопорушника , але це доказування в першу чергу відбувається за свідченням поліцейських, тому що коли вони бачать правопорушення, то за законом змушені на них реагувати. Яким чином? Складаючи постанову про винесення штрафу».

Чимало протоколів були скасовані в судах, які стосувалися власне і чиновників, і самих служителів Феміди.

Однією з таких резонансних справ у місті стала справа судді Луцького міськрайонного суду Андрія Сівчука, якому двічі виписували постанови за порушення правил дорожнього руху, а також вдруге ще й за водіння в нетверезому стані. Ці дві постанови суддя вже оскаржив. Ми намагалися поспілкуватися із суддею Сівчуком, однак він від коментарів відмовився:

- Чому ви оскаржуєте постанову патрульних по 130-тій статті?
 — На жаль, я коментарів і інтерв`ю не даю.
 — А як ви оцінюєте дії патрульних? То ви не перебували у стані алкогольного сп`яніння?
 — Інтерв`ю і коментарів, пані Ірино, я не даю.
 — А чому?
- Не даю.

Тим часом голова Луцького міськрайонного суду Михайло Квятковський каже, що за всі справи своїх колег відповідати не може:

suddya_myhaylo_kvyatkovskyy.jpg

Михайло Квятковський // Громадське радіо
Михайло Квятковський
Громадське радіо

«Ну, можливо, цих всіх нюансів ще не встигли навчитися патрульні поліцейські, тому що часто вони або не вказують навіть , який пункт правил дорожнього руху порушили або вказуючи не на той пункт, який порушили. А суддя, будуючи суддею, а не представником сторони, повинен вирішувати, чи правильно складений протокол, чи не порушували при цьому права особи, яка притягується, чи відповідає цей протокол вимогам закону, чи підтверджений належним чином і належними доказами і приймає рішення».

Поліцейські часто скаржаться на те, що судді не вислуховують їх в якості свідків, однак суддя Квятковський зазначає, що не всі обставини справи можуть вивчатися, ґрунтуючись лише на цих свідченнях.

«До мене прийшла справа про адмінправопорушення і в ній є грубе порушення закону при складанні протоколу. Хай би хоч там десять патрульних і свідків було, і якщо це не зазначено або невірно зазначено в протоколі, суддя позбавлений можливості притягнути цю особу до відповідальності».

Завідувачка сектору правового забезпечення управління патрульної поліції Луцька Марія Кондюк пояснює, які юридичні колізії є сьогодні в законодавстві і чому вони призводять до таких результатів:

«Єдине, що в законодавстві є такий шлях вирішення даного питання і можливість пом’якшити таким чином відповідальність — це тільки за ст. 22 КУпАП . І цей шлях є. І ним користуються. Відповідно і таким шляхом, з однієї сторони, і ми користуємося, тому що коли поліцейський складає постанову і бачить, що людина вчинила правопорушення, але вона дає пояснення, за яких обставин це сталося, поліцейський може врахувати і теж може винести „малозначність“.

Тому я не можу сказати, що ця стаття не потрібна в законодавстві. Всякі є обставини. Але трохи нас засмучує те, що ця обставина враховується, коли особа вживає алкоголь і сідає за кермо».

Ще однією важливою підставою є те, що судді користуються ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства, де обов’язок доказування покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адмінпозову, і має надати всі докази — фото, відеофіксацію, а це патрульний не завжди встигає зробити, бо бачить порушення і зобов`язаний реагувати згідно законодавства відразу:

«Ці моменти в законодавстві є, де не прописано,що, наприклад, конкретно доказом у справі може бути свідчення особи, яка виявила дане адмінправопорушення,і це нас засмучує. Ми хотіли б, щоб це якось можна було змінити і внести корекції в тому плані, щоб все-таки свідчення інспектора теж враховувалися в подальшому».

dmytro_mazurok.jpg

Дмитро Мазурок // Громадське радіо
Дмитро Мазурок
Громадське радіо

Юристка Марія Кондюк додає, що як тільки патрульна поліція вийшла на вулиці міста, проблеми із складанням протоколів серед інспекторів патрульної поліції справді були, однак зараз ситуація значно покращилася і патрульні постійно навчаються для того, аби бути більш обізнаними і на вулицях, і в судових засіданнях та якісно виконувати свою роботу.

Натомість адвокат Української Гельсінської спілки з прав людини Дмитро Мазурок пояснює, що докази у судах не можуть базуватися лише на показах поліцейських:

«Зараз поліцейські є свідками. І це нормально на їх показах будувати справу. Але потрібно завжди, ( і Європейський суд нам про це каже) слова поліцейського зважувати на рівні з іншими показами. Там в європейській практиці є така цитата, що „якщо єдиним доказом винуватості є показання поліцейського, то ми не можемо повною мірою пересвідчитись, чи так це є насправді“. Якщо слова поліцейського не підтверджуються жодними іншими доказами у справі , то вимога змагальності судового процесу вимагає від суду надати перевагу стороні захисту».

Дмитро Мазурок наголошує, що свідчення поліцейського в серйозних справах ( а це такі, які передбачають втрату майна чи іншу серйозну заподіяну шкоду), повинні обов’язково підтверджуватися іншими доказами.

Аріна Крапка, «Громадське радіо», Луцьк

EU

Матеріал є частиною проекту Hromadske Network, підтриманого Європейською комісією.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.