Слухати

У зоні АТО три тисячі безвісти зниклих військових, — правозахисниця

27 травня 2015 - 18:31 69
Facebook Twitter Google+
Програма USAID «Права людини в дії» провела навчання, яке пройшли понад 30 активістів, які регулярно відвідуватимуть зону АТО з метою виявлення та фіксації порушень прав людини та воєнних злочинів

image001Програма USAID «Права людини в дії», яка впроваджується Українською Гельсінською спілкою з прав людини, провела навчання, яке пройшли понад 30 активістів, які регулярно відвідуватимуть зону АТО з метою виявлення та фіксації порушень прав людини та воєнних злочинів. Зібрана інформація буде вноситись у потужну базу даних MEMEX, яка допоможе правозахисникам скласти повне бачення ситуації з порушенням прав людини та норм міжнародного гуманітарного права.

Координатор документаторів порушення прав людини в зоні АТО Олексій Біда розповів, що цей проект існує вже давно як спільний між Гельсінською спілкою та Центром Громадянського суспільства:

Біда 1Олексій Біда:  “Там было порядка десяти миссий в Крым. После декабря начали ездить в АТО. И сейчас УГСПЛ собирает свою группу волонтеров, которые будут заниматься документированием нарушений прав человека, и вот это семинар был как раз для волонтеров УГСПЛ”.

Олексій Біда зауважив, що на жаль, в Україні досить погана ситуація саме з документуванням порушень:

Олексій Біда: “К сожалению, такая профессия, как документатор нарушения прав человека у нас в Украине была невостребована. И в связи с теми событиями, которые сейчас происходят, такая потребность есть. К сожалению, государственного органа, который этим занимается, сейчас нет. Поэтому общественные организации, как и во многих других секторах, сейчас являються костылями для государственных органов”.

Активістів навчають не лише технічним особливостям документування, але й психологічним.

Олексій Біда: “Нужно понимать, что человек побывал в сложной для него обстановке, что у этого человека есть определенные пост-травматический синдром. Все это тоже нужно учитывать. Нужно знать, как правильно человека ввести в беседу, вывести из беседы. Если мы говорим о поездках в АТО, то здесь надо уделять особое внимание безопасности — как личной, так и информационной. Этому тоже нужно учиться, и по сути мы сейчас по крохам собираем эти знания и формируем ту группу людей, которая будет этими знаниями владеть”.

Координатор мобільних моніторингових груп Центру Громадянських свобод Олександра Романцова каже, що є декілька складностей під час фіксації порушень прав людини:

Aleksandra-RomantsovaОлександра Романцова: “Найбільша складність — це знайти людей там на місцях. Тому що ми знаємо, що біля Трьохізбенки щось відбулося. Логічно було би туди приїхти і просто спитати людей навколо. Проте люди могли звідти виїхати.

І друге — це те що території, на жаль, ми маємо лінію фронту досить хитку, ми не знаємо, чи будуть там сьогодні обстрілювати чи ні. Тобто ми іноді приїжджаємо на якусь територію і не можемо там працювати тому, що там обстріл.

Ну й третє — мало хто фіксував порушення прав людини з квітня 2014 року. Маю на увазі, коли ми звертаємося в офіційний орган щодо статистики чи заяв, то ми розуміємо, що в них є максимум третина від того, що відбулося. Можливо, це тому, що був період, коли досить багато міліціянтів не працювало. Крім того, досить велика є проблема із довірою населення до місцевих органів влади. До того ж багато подій стаються постійно, тому багато їхніх жертв просто налякані цим повторенням і бояться щось розповідати”.

За словами Олексія Біди, документування поки що не буде проводитись на окупованій території через небезпеку для учасників проекту.

Олексій Біда: “Пока мы туда ездить не будем. Такой возможности у нас нет, потому что это не безопасно для здоровья и жизни документатора и того свидетеля, который будет давать ему показания. Поэтому сейчас мы ограничиваемся территорией Украины, ограничиваемся зоной АТО, которая контролируется украинскими властями и, соответственно, работу будем проводить именно там… Не только беженцы. Есть еще местные жители, которые были какое-то время под оккупацией — Северодонецк, Лисичанск, Попасная, Славянск, Краматорск — там тоже есть кого опросить”.

Олександра Романцова каже, що вже існує певна статистика порушень прав людини. І найчастіше відбувається…

Олександра Романцова: “Безпідставне порушення свободи пересування, мається на увазі полон. 20% таких порушень — на території, підконтрольній українській армії і 80% — на території, підконтрольній ЛНР-ДНР. Їх тримають у підвалі, бо вважають гарним варіантом для обміну чи вимагання грошей. І на жаль, дуже часто все це супроводжується тортурами. Зараз ми працюємо над тематикою безвісти зниклих. За статистикою в цьому конфлікті на сході України Міжнародний Червоний Хрест визнає більше 300 без вісти пропавших. У наших партнерів тільки військових у базі більше 3000. Ми не знаємо точно, де вони знаходяться. Ми працюємо також над тим, щоб була створена система ДНК-аналізу, яка допоможе співставляти тіла загиблих із базою без вісти пропавших”.

За умовами проекту, всі документатори будуть працювати на безоплатній основі як волонтери.

Олексій Біда: “Это именно волонтерство. С ними будет заключаться договор волонтера. Они будут подписывать определенные документы. И далее будем работать с ними. Ресурсов у нас для того, чтобы им оплачивать им зарплату нет, но есть ресурсы для того, чтобы оплатить расходы”.

Волонтер проекту «Права людини в дії» та адвокат з міграційних питань Олексій Скорбач дізнався про цю програму із соціальних мереж. Він став волонтером тому, що хоче допомогти правозахисникам своїм професійним досвідом.

Скорбач 1Олексій Скорбач: “Причина, мабуть, одна — це телебачення, це ситуація в країні, це те, що читаєш у мережі Інтернет, тобто хоч якось, якимось чином допомогти, тому що зараз, напевне, половина країни це або волонтери, або військовослужбовці на фронті. Тобто свій вклад маленький, мабуть, в якості волонтера, але допомогти. Тим більше, що це по моєму профілю. Звісно, я не медичний працівник, тому не зможу таким чином бути волонтером, але от з правами людини це пов’язане, тому це просто цікаво”.

Олексій Біда розповідає, що всі зібрані докази порушення будуть передаватися в Європейський Суд з Прав Людини. Поки що інформація акумулюється у спеціальній базі даних.

Олексій Біда: “Есть еще так называемая база данных MEMEX. Сейчас она на стадии запуска. Эта база позволит собрать всю информацию той коалиции, в которую входит в том числе УГСПЛ, коалицци из 12 общественных организаций, которая так или иначе знимается документированием нарушений прав человека. Каждый специализируется на своем. Кто-то на правах детей. Кто-то на экологическом праве. И все это будет собрано в единую базу, которая позволит в дальнейшем создать общую картинку конфликта. И среди всего прочего это будет доказательной базой для Международного криминального суда. Я надеюсь, что Владимир Владимирович Путин, и его участие в этом процессе будет доказано. И он будет на достойном его месте — на скамье подсудимых”.

Олег Шинкаренко, програма «Права людини», спеціально для Громадського радіо

 

Kiew_deut_o_c(1)Виготовлення цього матеріалу стало можливим завдяки допомозі Міністерства закордонних справ Німеччини. Викладена інформація не обов’язково відображає точку зору МЗС Німеччини.

 

 

EU

Матеріал є частиною проекту Hromadske Network, підтриманого Європейською комісією.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.