Слухати

В Україні створили правовий посібник для кримчан

18 червня 2015 - 18:03 91
Facebook Twitter Google+

DSC_5970Україно-американська громадська організація «Разом» випустила правовий посібник для кримчан, перекладений на українську, кримськотатарську та російську мову. У посібнику зібрані основоположні права, що стосуються ситуації в Криму. Перелік складений згідно з міжнародними договорами про права людини, а також слідуючи з положень Конституції України та Російської Федерації.  Про це мова йшла під час круглого столу громадської організація «Разом» 17 червня в Києві.

У посібнику зібрані усі українські та міжнародні правозахисні організації, куди можуть звернутися кримчани. Посібник доступний на сайті організації «Разом».

Окрім цього правозахисники наголосили, що на території окупованого Криму від березня 2014 року зафіксовано порушення усіх основоположних прав людини: починаючи з права на життя, закінчуючи правом на здоров’я.

«Російська Федерація, аналізуючи міжнародне право, порушила практично всі взяті на себе зобов’язання, зокрема, Будапештський меморандум, коли Україна будучи третьою державою по кількості ядерної зброї передала цю зброю РФ, яка виявилася агресором; статут ООН, Загальну декларацію прав людини, Конвенцію про захист прав людини, Гельсінські угоди 1975 року та інші міжнародні норми та договори», — розповіла юрист, ініціатор та співавтор звіту Іванна Біліч.

Кожне право у звіті аналізували з точки зору гуманітарного, українського та права Російської Федерації, яка є окупаційною владою на території Криму.

Голова наглядової ради фонду «Майдан закордонних справ» та автор «Стратегії повернення Криму», Андрій Клименко стверджує, що Крим потрапив в інформаційне «гето»:

«Залишилося тільки закрити доступ до українських сайтів. Всі канали комунікації за цей рік ліквідовані. Всі канали поштового зв’язку, я маю на увазі інтернет, контролює ФСБ, мобільних операторів немає. Сьогодні елементарний дзвінок у Крим з роумінгом доходить до 20-30 гривень за хвилину. Тобто фактично створюється заповідник, який виключає спілкування населення Криму з іншою частиною України, роблячи його супер дорогим. Щодо кримських татар тут все зрозуміло. Ні росіяни, ні українці, ні євреї, ані інші народи, окрім кримськотатарського народу, якого, на жаль, залишилося кілька десятків людей, не мають право ні на яку форму самовизначення на території Кримського півострова».

На базі дослідження організація «Разом» розробила практичні рекомендації до української влади, міжнародної спільноти, громадянського суспільства і навіть до російської влади Криму.

«Ми говоримо, що якщо є якась рекомендація до української влади, то ми звертаємося до міжнародної влади допомогти з реалізацією певних речей, проконтролювати, зробити належний аудит, особливо, якщо вони фінансово допомагають, і також відповідна рекомендація для громадянського суспільства – вимагати цього від української влади та звертатися до міжнародної спільноти про виконання. 27:27 – кінець цитати, продовження цитати – 29:34 Звернутися до ООН для створення спеціального суду на прикладі Лівану з використанням українського права та залучення міжнародних судів. Організувати постійний моніторинг з порушення прав людини у Криму уповноваженим ВР з прав людини, а також представниками законодавчої та виконавчої влади України», — додала Іванна Біліч.

Автори звіту запропонували організувати «банк даних» порушень прав людини у Криму. Для цього, за словами Білич, не потрібно створювати міністерства. Цим може займатися «квазіурядова організація» (неіснуюча організація, — прим. ред.), куди б люди, які перебувають у Криму, змогли надсилати будь-яку інформацію, що у майбутньому може бути доказовим фактом порушення прав.

«Люди, які є в Криму змогли б присилати чи фізично використовуючи пошту, чи у цифровому варіанті інформацію про те, що вони, наприклад, володіють власністю у Криму, якщо вони бояться, що цю власність можуть відібрати просто забираючи документи та підробляючи якісь державні реєстрові документи, про їхню активність, про їхні звернення до окупаційної влади та про інші речі», — розповіла Білич.

 

Оксана Януш з Києва, програма «Права людини» для Громадського радіо

Kiew_deut_o_c(1)Виготовлення цього матеріалу стало можливим завдяки допомозі Міністерства закордонних справ Німеччини. Викладена інформація не обов’язково відображає точку зору МЗС Німеччини.

 

 

EU

Матеріал є частиною проекту Hromadske Network, підтриманого Європейською комісією.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.