Слухати

Віра під наглядом ФСБ у Криму — мечеті обшукують, собори націоналізують

21 жовтня 2016 - 17:14 88
Facebook Twitter Google+
Кореспондентка «Громадського радіо» досліджувала ситуацію з правами віруючих у Криму

Віра під ковпаком — кримські мусульмани під пильною увагою ФСБ. Час до часу люди зі зброєю і спецпостановами навідуються з обшуками до мечетей, а найактивніших прихильників ісламу, як правило кримських татар — затримують і звинувачують у підготовці терактів — участі в забороненій в Росії організації Хізб Ут-Тахрир. 

Эмиль Курбединов // «Громадське радіо»

«Обыски и определенные репрессии в отношении мусульман той или иной категории, тех или иных взглядов проводятся за подписью и с санкционирования муфтия Крыма. И вот эту сеть, которую они пытаются тут развести на местах, где они подсылают своих людей к имамам местным и говорят — ты не будешь читать похороны, ты не будешь проводить молебны, это будут делать только служители муфтията, санкционированные люди муфтията, то есть по сути сексоты. Это все набирает обороты», — каже адвокат кримських мусульман Еміль Курбедінов. 

На думку адвоката, державна машина РФ спрямована на те, щоб обмежити мусульман і змусити їх думати про релігію лиш під час п’ятничних молитов. Інша причина, вважає правозахисник, у тому, що більшість прихильників ісламу відкрито заявляють про свою проукраїнську позицію.

«Мусульмане в целом, они прекрасно знают, каково положение мусульман в России. Это небо и земля по сравнению с Украиной, когда мусульмане спокойно могут говорить о том, что думают, спокойно исповедовать свою религию, есть свобода мысли и выражения этой мысли. Эта свобода в Украине присутствовала и присутствует в настоящий момент. А в России это жестко подавлялось, начиная с Северного Кавказа и заканчивая самой центральной Россией», — каже він.

Владыка Климент // investigator.org.ua

З українською ж православною церквою в Криму намагаються розібратися в інший спосіб — націоналізувавши її майно. За словами Архієпископа Кримського Климента, управління Київського патріархату вже третій рік б’ється у судах і за головний храм Єпархії — собор святих Рівноапостольних князів Володимира і Ольги в Сімферополі, і за решту майна, яке церква збирала роками. 

При цьому навіть на найвищому рівні чиновники в Києві відмовляються допомагати вирішити проблему. Кримська Єпархія просить замість документів на оренду землі і будівель надати документи про власність. На думку владики Климента, це не захистить церкву на місцевому рівні, проте, дасть аргумент у міжнародних судах. Однак, у профільних службах столиці лише розводять руками — мовляв, нехай вашу долю вирішує Патріарх Філарет.

«Ситуація з Українською православною церквою Київського патріархату в Криму критична. Майно українських організацій, які не перереєструвалися згідно закону Росії, воно повинно бути націоналізовано. Це є одна із останніх постанов Медвєдєва. Це реалії, в яких ми живемо. Патріарх Філарет не може дати жодного дозволу на реєстрацію Київського патріархату на теренах Криму. Тому що діє закон про окуповану територію і діє закон про Вільну економічну зону. Це тягне відповідальність, аж до кримінальної відповідальності. Але і економічну, бо церква потрапляє під санкції.

Тобто для Уряду України не існує українців в Криму. Для Уряду України не існує Української православної церкви Київського патріархату. За два з половиною роки жодної заяви щодо ситуації з церквою. За два роки — жодної дії для того, щоб якимсь чином допомогти зберегти те, що зробили українці Криму», — каже Климент.

За словами Владики Климента, церква Київського патріархату в Криму ніколи не мала стільки постійних відвідувачів, як під час “російської влади”. Місцеві українці приходять на службу щоби побачити однодумців і почути рідну мову.

«Вони вже на останньому подиху приходять до церкви, починають жалітися про те, як тяжко їм жити, а я кажу — ви приходьте на Богослужіння, ви побачите, яка кількість людей. І ти бачиш як поступово оці всі пригнічені і бідні люди приходять до церкви, залишаються в церкві, оживають і змінюються, і психологічно, і фізично. Це головне», — каже священник. 

У складну ситуацію потрапила і кримська єпархія православної церкви Московського патріархату. Ці приходи також не можуть перереєструватися за російськими законами і офіційно приєднатися до Російської православної церкви, адже так само ризикують потрапити під міжнародні санкції і отримати низку кримінальних справ щодо церковних діячів. 

Тому на більшості соборів і каплиць у Криму досі таблички “Українська православна церква”. Решта релігійних спільнот, які не мають настільки сильних зв’язків з Україною, або перереєструвалися за кримськими правилами, або створили паралельні — легальні в Росії — релігійні спільноти.

Марина Орлова, «Громадське радіо», Крим

EU

Матеріал є частиною проекту Hromadske Network, підтриманого Європейською комісією.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.