Слухати

Як переселенцям з Криму подавати позов до Европейського суду на Росію?

31 липня 2015 - 18:27 323
Facebook Twitter Google+
Семінар-практикум з питань подання позовів до Європейського суду із прав людини у зв’язку з анексією Криму провів Урядовий уповноважений України з питань Європейського суду з прав людини

Семінар, який проходив в офісі «Майдану закордонних справ» зібрав кримчан, які вимушено покинули Батьківщину. Серед головних питань — повернення незаконно вилученого майна, карні справи, порушені ФСБ Росії проти кримчан, нав’язування жителям півострова російського громадянства. Як довести порушення прав у Європейському суд? Слово тримав професор, доктор юридичних наук Борис Бабін. Нещодавно його призначили Урядовим уповноваженим України з питань Європейського суду з прав людини.

babyn_0_0_0.jpg

Борис Бабін розказав кримчанам про аспекти подачі позовів до Європейського суду
Борис Бабін розказав кримчанам про аспекти подачі позовів до Європейського суду

«З моменту початку російської агресії ведеться активна робота з документування порушення прав людини та оформлення відповідних міждержавних заяв. Зокрема, протягом 2014-го було подано три такі міждержавні заяви. Одна велика, яка розпочалась з початком російської агресії в Криму. І дві, що стосуються окремих питань. І зараз готується нова велика міждержавна заява по подіях, що відбувались на окупованих територіях у 2015 році». 

Сьогодні перша міждержавна заява сприйнята судом і вона знаходиться на стадії дослідження Російською Федерацією. Вона неодноразово брала відтермінування перших коментарів. Зараз суд встановив термін до 25 вересня 2015 року. Як говорить Борис Бабін, є надія, що друга сторона не попросить нове відтермінування та надасть свої аргументи. За словами Бабіна, кожна приватна особа, як фізична, так і юридична, має повне право на сьогодні подавати індивідуальну заяву у ЄСПЛ з питань порушення його прав державою-агресором. Такий механізм можливий.

«По-перше, він дозволяє суду зануритись в обставини конкретного порушення. По-друге, він дозволяє суду освідчити, що це не лише якась політична позиція держави, але й реальна проблема тисяч осіб. По-третє, це дійсно дозволяє вимагати якусь конкретну компенсацію конкретній особі. І скажімо, ніхто не буде відмовлятися від такої компенсації», — додав Борис Бабін.

На сайті Міністерства юстиції у вільному доступі є відповідні формуляри щодо звернень фізичних та юридичних осіб до ЄСПЛ і відповідні методичні роз’яснення щодо оформлення цих документів. Заповнення цих анкет не означає, що особа вступає у справу. А от для України ці дані важливі. Чим більше людей заповнить ці анкети, тим більше у держави підстав вимагати від держави-агресора припинення відповідних протиправних дій. Щодо усіх осіб чиї права порушені.

Передусім порушення, про які йшлася мова, — незаконне порушення кримінальних справ ФСБ Росії проти громадян України. Фактично через це люди не можуть потрапити на Батьківщину. У таких ситуаціях спостерігається величезний комплекс порушень з точки зору ЄСПЛ, — говорить Борис Бабін. По-перше, це порушення процесуальних прав, які гарантовані ст. 6 — це право на справедливий суд.

«Дуже часто у таких ситуаціях, коли окупаційні органи в Криму оперують невідомо чим, які дуже далекі від права і поширюють свою юрисдикцію за власним свавіллям на кого завгодно за будь-які питання. Дуже гібридно застосовують українське, російське та інше матеріальне та процесуальне законодавство. Тут у кожній справі треба розбиратись окремо, але загалом кожне таке провадження є підставою для звернення до ЄСПЛ».

Ці справи, за словами Бабіна, ведуться навіть не з метою покарання чи залякування, вони ведуться через те, що держава-агресор хоче поставити на якомусь юридичному рівні певне питання чи завдання. Наприклад, довести неправомірність дії з сучасною українською владою та її існування. Якось обґрунтувати власну агресію в Криму та на Донбасі. Отримати якісь стверджуючи підстави, так звані воєнні злочини в Україні. Тут порушення не лише права на правосуддя, а й інших статей Конвенції. Крім того часто це стосується дискримінації особи за певним політичним поглядом, — додав Бабін.

Той самий механізм — порушення права мирного володіння власністю. Це є підставою для звернення до ЄСПЛ. Це тривале порушення. Тому дата націоналізації на це не впливає.

«Ви на цей момент не можете користуватись Вашою законною власністю, пишіть заяву до ЄСПЛ. Необхідні лише документи, які підтверджують вашу власність. Якщо ви можете подати документ, який свідчить про незаконне відчуження, також — дуже добре. Наприклад, ви можете послатись на якийсь документ про так звану “націоналізацію”. А куди ви в суд підете в Україні з цього приводу. Ви не маєте національного механізму, ви відразу маєте звертатись до ЄСПЛ», — наголосив Бабін.

А от жителям тимчасово непідконтрольних Україні територій довести порушення прав з боку Росії майже неможливо. По-перше, там тривають бойові дії, а по-друге, Росія постійно відмовляється відповідальності. А тому попереду доведення не лише факту самих порушень, але й факт причетності до них відповідних представників РФ.

Микола Мирний з Києва для «Громадського радіо»

 

 

Kiew_deut_o_c(1)Виготовлення цього матеріалу стало можливим завдяки допомозі Міністерства закордонних справ Німеччини. Викладена інформація не обов’язково відображає точку зору МЗС Німеччини.

EU

Матеріал є частиною проекту Hromadske Network, підтриманого Європейською комісією.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.