Слухати

«З Криму тепер не зможуть виїхати іноземці і діти», — правозахисниця

11 червня 2015 - 18:51 2230
Facebook Twitter Google+

Exif_JPEG_420Голова ГО «Центр громадянської просвіти Альменда» Ольга Скрипник аналізує правила в’їзду в окупований Крим, які нещодавно з’явилися на офіційному сайті уряду. Правозахисниця говорить, що відповідно до цих правил, найбільш обмеженими в правах групами виявилися діти, іноземці й особи без громадянства. «Іноземці тепер мають отримувати дозвіл на в’їзд від МЗС. Це означає, що ті з них, які захочуть виїхати з Криму на територію материкової України — взагалі не зможуть цього зробити» — пояснює Ольга Скрипник.У студії Громадського радіо Ольга Скрипник, голова громадянської організації «Центр громадянської просвіти «Альменда». Ми поговоримо про нові правила в’їзду у тимчасово окупований Крим та що вони змінюють для перетину так званого кордону.
Офіційні правила з’явилися вперше. До того в’їзд до Криму ніяк не регламентувався, я так розумію?

Ольга Скрипник: Можна вважати, що так. Він регламентувався де-факто. Проблема у тому, що правила повинні були з’явитися ще у травні 2014 року. На жаль, Кабінет Міністрів не зміг виконати зобов’язання згідно закону про тимчасово окуповану територію, що був прийнятий у квітні того року, і тому пройшло майже півтора року, коли у нас з’явилися ці правила. Так, вони відповідають статті 10-ій цього закону і дійсно вводять правила як перетинати, правила «в’їзду-виїзду». Там взагалі не йдеться у назві про кордон, але є серйозні проблеми, пов’язані з використанням різних термінів.

Тобто з одного боку ми розумімо, що це адміністративний кордон, тому що Крим – це Україна, а з іншого, якщо чесно, то тут є правила, пов’язані з державним кордоном і це знову буде приводити до великих проблем, як взагалі тлумачити та застосовувати ці правила. Наприклад, якщо ми говоримо про громадян, яким є 18 років, то на них розповсюджується закон про окуповану територію, якщо громадяни не досягли 16, то вони керуються правилами перетину державного кордону громадянами України, які були затвердженні ще у 1995 році. Тобто для прикордонників не буде зрозуміло, чи це державний кордон, чи адміністративний.

Чому різні правила для громадян, яким є 18 років і для дітей?

Ольга Скрипник: Це пов’язано з проблемою батьків. Ми говоримо про дозвіл батьків. Якщо мати виїжджає з дитиною, якій немає 18, то необхідно пред’явити дозвіл одного з батьків, якого немає поруч. Тут проблема, як взяти цей нотаріально завірений дозвіл, якщо ми не можемо знайти батька, або, наприклад, немає нотаріально завіреної форми у Криму, яка визнається в Україні. Якщо чесно, для батьків, які будуть виїжджати чи в’їжджати це буде важко. Особливо для тих, хто виїжджає з Криму, адже на материку можна зробити нотаріальну довіреність, а у Криму це дуже важко.

Які ще нововедення чекають на громадян України, які збираються їхати у Крим, а також на не громадян України, які збираються туди їхати або звідти виїжджати?

Ольга Скрипник: Головне нововедення – це спеціальні дозволи. Порядок відповідає закону України про окуповану територію, тому всім громадянам України, які перетинають цей адміністративний кордон, не потрібно отримувати спеціальний дозвіл. Він зараз лише для іноземців або осіб без громадянства. Для громадян України, як і раніше, достатньо пред’явити паспорт України.

Де такий спеціальний дозвіл громадяни можуть отримати у Криму? Як у такому разі в’їхати в Україну?

Ольга Скрипник: Проблема у тому, що в Криму вони не зможуть його отримати, це можна зробити лише на території материкової України, адже дозвіл буде видавитися Державною міграційною службою України. У Криму таких органів немає, тому що там зараз взагалі не можуть діяти українські органи влади.

Не громадяни України і особи без громадянства, які хочуть приїхати з Криму на територію материкової України не зможуть цього зробити у принципі?

Ольга Скрипник: Так. Я думаю, що тут буде проблема, з якою Україна зіткнеться, коли ці правила почнуть у повному обсязі застосовуватися. Дійсно, є іноземці, які зараз перебувають у Криму і як їм виїхати з Криму? Виходить, що вони можуть їхати через пором, далі до РФ, а звідти до України. Але у такому разі вони можуть потрапити у проблемну ситуацію, оскільки у них є відмітка про те, що вони колись в’їхали в Україну через державний кордон, але немає відмітки, що вони покинули територію Україну, а зараз знову в’їжджають. Це буде серйозна проблема. Тут необхідно радитися з нашими колегами, проектом «Без кордонів», які займаються цими проблемами. Зараз я не готова відповідати, як це вирішувати, але точно це слід робити з органами влади України, тому що такі проблеми дійсно будуть.

У Криму є ще одна група людей, які здали українські паспорти, мають російські, але де-юре вони продовжують бути громадянами України і теж не можуть сюди приїхати.

Ольга Скрипник: Треба розуміти, що були заяви від Аксьонова і Поклонської, що начебто там є 20 тисяч громадян, які відмовилися за російським законодавством від українського громадянства. Це неможливо. Відмовитися чи втратити українське законодавство можна лише за українським законодавством. Це треба вирішувати лише на території материкової України. Всі люди, які не проходили цю процедуру в органах України, навіть якщо вони писали заяви до РФ, все одно залишаються громадянами України. Навіть якщо вони отримали кримський паспорт, вони також громадяни України. Проблема буде у тому, якщо у них на руках взагалі немає українського паспорта. Як, у такому разі, їм взагалі виїхати? Можливо, якщо у них зберігся закордонний паспорт громадянина України, вони зможуть виїхати. Якщо взагалі ніякого паспорта немає, то це проблема. Їм слід відновлювати свій паспорт або ж йти у ті органи, де вони його здали і забирати. Що стосується всіх інших іноземців чи осіб без громадянства, вони потрапляють законним шляхом на територію України, звертаються до ДМС, а в інших випадках ще і до МЗС України та утримують спецдозвіл.

Чи можна спрогнозувати скільки людей у Криму залишилися без українських паспортів? Хто залишився без них з власної волі чи, можливо, є випадки, коли це сталося примусово, як у випадку з держслужбовцями?

Ольга Скрипник: Найімовірніше, у таку ситуацію можуть потрапити судді, які зараз залишаються у Криму. Ми знаємо, що від них РФ вимагала, аби ті відмовилися від українських паспортів і взяли російські паспорти. Тут питання, чи взагалі вони здали такі паспорти. Тому, щонайменше, це можливо якраз категорія суддів України, які залишилися і далі вже працюють як судді у Криму за законами РФ. Тут питання, чи поїдуть вони взагалі на материкову Україну, адже багато хто з них підлягає кримінальному переслідуванню. Якщо ми говоримо про цю заяву 19 тисяч, які назвала, здається, Поклонська чи Аксьонов, то ми не маємо підтвердження цієї цифри і не маємо цифри, скільки людей здали свої українські паспорти.

Є категорія людей, яка їздить постійно на материкову Україну. Відповідно до нових правил умовного кордону їм важче буде їздити, чи легше?

Ольга Скрипник: Якщо це стосується громадян України, то стосовно цього порядку для них майже нічого не зміниться. Можливо, лише посилиться сам контроль на адміністративному кордоні, що може призвести до того, що люди більше часу будуть перебувати на кордоні, проходити додаткові перевірки і так далі. Якщо ми говоримо про іноземців та осіб без громадянства, для них багато що зміниться – вони будуть отримувати спецдозвіл. Їм треба розуміти, що одразу потрапити до Криму, якщо вони в’їхали до України легально через державний кордон, не зможуть. Їм слід звернутися до ДМС, а якщо у них немає підстав, зазначених у перших п’яти підставах, то ще й до МЗС. Це процедура, яка може затягнутися.

Перерахуймо підстави, які дають право громадянам інших держав потрапляти у Крим.

Ольга Скрипник: Є перші чотири підстави, які пов’язані з сімейними, родинними зв’язками. Якщо іноземець чи особа без громадянства має на території Криму близьких родичів чи членів сім’ї, то вона може отримувати спецдозвіл. Якщо у Криму розташовуються місця поховання близьких родичів або членів сім’ї, можна також отримати спецдозвіл. Якщо смерть близьких родичів відбулася у Криму і треба поїхати на поховання – також його можна отримати. І ще спецдозвіл можна отримати при наявності правовласності на об’єкти нерухомості, які є у Криму. Тобто це майно. Але треба розуміти, ще це все треба підтвердити документами.

Є ще дуже цікаві дві підстави, де можуть виникати різні проблеми. Це стосується іноземців або осіб без громадянства, які взагалі не мають перерахованих вище підстав, але якщо вони їдуть до Криму з метою захисту національних інтересів України або з метою мирного врегулювання конфлікту: звільнення території від окупації або з питань гуманітарної політики. Вони також можуть отримати дозвіл, але їм спершу слід звертатися до МЗС. І це серйозна проблема. Ми ж розуміємо, що там не лише український адміністративний кордон, там є ще російський кордон, тут важке питання для людей, які їдуть з таким дозволом від МЗС та ДМС, тобто тоді виходить, що вони їдуть з метою захисту національних інтересів і ми не знаємо, як Росія до цього буде ставитися. Знаємо, що зараз чинить Поклонська, скільки зараз під кримінальним переслідуванням активістів Євромайдану. І ще є підстава, якщо людина їде до Криму здійснити дипломатичні або консульські функції, зокрема, якщо це стосується міжнародних організацій. Вони також звертаються за клопотанням до МЗС і можуть отримати цей спецдозвіл. Це такі окремі підстави. Окрема, цікава підстава, пов’язана з тим, якщо ця людина є працівником залізниці, вона може отримати спецдозвіл. З одного боку, нам це дало надію, що, можливо, відновлять пасажирське сполучення з Кримом, але ми ж розуміємо, що якщо мова про іноземців, то це стосується не лише України, що може бути відновлено сполучення з іншими державами, у тому числі з Росією.

Тобто згідно цих пунктів через Україну може пройти російська залізниця?

Ольга Скрипник: Якщо говорити про сьомий пункт, то так, це стосується не лише громадян України, мова якраз про іноземців, що пов’язано з трудовою діяльністю працівників залізниць. Це мова про Російську Федерацію.

Пункт, який стосується мирного врегулювання конфлікту, був виписаний під представників миротворчих місій, але якось він виписаний трохи дивно.

Ольга Скрипник: Якщо чесно, наша організація разом з колегами, наприклад, з Регіонального центру з прав людини, наполягали на тому, щоб Україна все ж таки враховувала те, що є гуманітарні або правозахисні моніторингові місії і їм треба також бути у Криму. Багато хто з них іноземці, але все ж таки треба, щоб вони були у Криму та збирали інформацію про порушення прав людини, моніторив ситуацію або їздив з гуманітарною метою. Відповідно з одного боку Україна дозволяє їм туди поїхати, а з іншого, їм треба отримати досвід від МЗС. Ми розуміємо, що тоді російський кордон або взагалі їх не пропустить або якщо це громадянин Росії, який отримав спецдозвіл від МЗС України, то Росія взагалі може звинуватити власного громадянина у державній зраді або шпіонажі.

Ще б я хотіла зазначити, що може бути проблема з російськими адвокатами, які туди їздять. Ми знаємо, що зараз українські адвокати з українською ліцензією взагалі не можуть захищати наших громадян, які там залишилися і, наприклад, візьмемо справу Костенка. Якраз його захищає російський адвокат з російською ліцензією і як йому тоді туди потрапити, який дозвіл він буде отримувати?

Як російські прикордонники, які стоять на цьому умовному кордоні, у цілому можуть реагувати на українські документи та нові правила?

Ольга Скрипник: Ми взагалі не можемо зрозуміти, як РФ буде діяти далі. Ми бачимо, що її дії нелогічні і вони порушують усі норми міжнародного права і норми, пов’язані з правами людини, тому, на жаль, нічого гарантувати не можна. Можливо, дійсно РФ почне відповідні дії для цього робити: вводити якісь додаткові вимоги на російському кордоні або, можливо, ці люди, які отримали спецперепустки від МЗС, можуть потрапити у чорні списки. Ми не знаємо, що буде робити Росія, але те, що вона може на це якось відреагувати, треба враховувати також.

Попрошу вас, як правозахисника, оцінити ці правила в’їзду у Крим. Наскільки вони відповідають потребам, які зараз є в українців та кримчан для того, щоб комунікувати між різними частинами України.

Ольга Скрипник: Для нас головне, щоб у громадян України був безперешкодний доступ до Криму, тому що це майже єдина для нас можливість підтримувати зв’язки з Кримом. Це дуже важливо для громадян України, які там залишаються. Тому, безумовно, це плюс. По друге, якщо ми говоримо про іноземців та інших людей, то це обмеження свободи пересування. Але з іншого боку, ми розуміємо, що стан, в якому перебуває Україна, вимагає додаткових дій. Тому ці обмеження, ми надіємося, призведуть лише до того, щоб Україна виконувала свої функції забезпечення безпеки людей і що люди зможуть отримувати спецдозволи, що не буде додаткової корупції і так далі. Але, якщо чесно, на мою думку, це може спричинити негативні наслідки для іноземців, які не є так званими сепаратистами чи зрадниками, тому важливо контролювати дії ДМС, щоб не було корупційних схем і щоб це відповідало вимогам держави з боку захисту громадян України та інших людей, які знаходяться у Криму. Але все ж таки це обмеження з боку прав людини, проте у певних випадках воно дозволяється, якщо є певні цілі. Далі слід дивитися, як це діятиме на практиці.

Ольга Скрипник, голова громадянської організації «Центр громадянської просвіти «Альменда». І цю розмову ми записали у рамках проекту «Права людини».

Анастасія Багаліка з Києва для Громадського радіо

702px-Ausw--rtiges_Amt_Logo.svg_Виготовлення цього матеріалу стало можливим завдяки допомозі Міністерства закордонних справ Німеччини. Викладена інформація необов’язково відображає точку зору МЗС Німеччини.

EU

Матеріал є частиною проекту Hromadske Network, підтриманого Європейською комісією.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.