За весну в Криму відбулося 78 арештів проукраїнських активістів, — правозахисники

22 травня 2015 - 21:53 88
Facebook Twitter Google+
Майже кожен день в Криму відбуваються обшуки, арешти, судові справи, переслідування, погрози

Майже кожен день в Криму відбуваються обшуки, арешти, судові справи, переслідування, погрози. Про те, в яких умовах виживають люди к Криму, залишившись сам на сам з окупантами, якою була весна 2015 року для кримчан та які тенденції порушень прав людини на півострові Крим за останніх три місяці, представники громадських організацій розповіли на брифінгу у Києві 22 квітня.

«За 3 місяці відбулося щонайменше 94 допити, 22 обшуки, 78 затримань-арештів, 13 судових засідань, в результаті яких було накладено 11 штрафів, 4 людини були відправлені на виправні роботи и винесено 2 вироки по кримським справам. Також було зафіксовано три випадки тортур і побиття. Органи, які задіяні в системі переслідувань, — прокуратура, поліція, суд, спецслужби – вони всі взаємодіють з угрупуванням «Кримська самооборона», — розповіла голова правління Центру Громадянських свобод, правозахисниця Олександра Матвійчук.

Організація масових заворушень, участь у несанкціонованих мітингах, публічні заклики до екстремізму, розпалювання міжнаціональної ворожнечі, опір правоохоронним органам, створення терористичної організації, підготовка терактів. Це список звинувачень, які використовує окупаційна влада для придушення громадської думки в Криму. Жертвами таких дій є люди абсолютно різні за віком, спектром дій, родом занять.

Абмежит Сулейманов, координатор Комітету із захисту прав кримськотатарского народу, говорить про те, чому при, здавалося би, мирному небі в Криму, жити там все одно небезпечно:

«Очень конечно странно слушать, что на Донбассе идет война, а в Крыму войны нет, и поэтому там ничего такого страшного не происходит. К сожалению, не совсем это так. Вернее, вообще это не так. Да, на Донбассе идет война. Но на Донбассе ты знаешь, где твой враг. Ты знаешь, с кем бороться, ты знаешь, как бороться. А в Крыму, к сожалению, ты знаешь, что вокруг тебя многие враги. И ты не знаешь где что сказать, потому что сосед может позвонить в ФСБ, и к тебе могут прийти и говорить с тобой в течение 24-х часов. Сказать, что ты должен или выехать из Крыма, или тебя посадят».

За словами координатора Комітету із захисту прав людини та представника Меджлісу кримськотатарського народу Ескендера Барієва, зокрема продовжується тиск на кримських татар, на Курултай, Меджліс, підприємців та інші версти населення. Через це Ескендер Барієв звертається до міжнародної спільноти з ініціативою признати кримських татар пригнобленим в світі народом:

«Сегодня нет такой дефиниции в международном праве, как угнетаемый народ. Но есть все основания, чтобы украинские и международные эксперты вышли с такой инициативой, потому что при беседе с правозащитниками, при общении с людьми, которые занимаются международным правом, есть такая инициатива. Мы бы хотели, чтобы, учитывая то, что происходит в Крыму сегодня, крымскотатарский народ мог бы попадать под такую категорию – категорию угнетаемого народа в мире».

Євромайдан СОС звертається до людей, що залишають у Криму з проханням дбати про власну безпеку і планувати свою діяльність з врахуванням ризиків. До органів державної влади України з проханням допомогти донести інформацію про порушення прав людини у міжнародній спільноті, та знайти гроші на оплату адвокатів з російською ліцензією для затриманих кримчан, бо часто адвокати, які знаходяться у Криму бояться і відмовляються захищати підзахисних. Також організація звертається до міжнародної спільноти з проханням відправити своїх міжнародних спостерігачів для вивчення ситуації з правами людини на півострові.

«Ми закликаємо наших міжнародних партнерів, щоб вони домоглись від країни-окупанта незалежних розслідувань, щоб там дійсно були присутні міжнародні спостерігачі, і були присутні там постійно», — підкреслила Олександра Матвійчук.

Вікторія Єрмолаєва, програма «Права людини» для Громадського радіо

 

Kiew_deut_o_c(1)Виготовлення цього матеріалу стало можливим завдяки допомозі Міністерства закордонних справ Німеччини. Викладена інформація не обов’язково відображає точку зору МЗС Німеччини.

 

EU

Матеріал є частиною проекту Hromadske Network, підтриманого Європейською комісією.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.