Правова абетка: виконавче провадження

01 травня 2017 - 10:00 170
Facebook Twitter Google+
Якщо рішення суду ніхто виконувати не хоче, то розпочинаються примусові дії, які на юридичному жаргоні називаються “виконавче провадження”. Що ж це таке і як далеко воно може зайти?

32 випуск подкасту «Правова Абетка» на Громадському Радіо. Подкаст Олега Шинкаренка та Олени Сапожнікової «Правова абетка» виходить за підтримки мережі громадських приймалень та Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини. Цей випуск із юристкою громадської приймальні в Києві Ганною Ющенко присвячений виконавчому провадженню.

Олег Шинкаренко: Виконавче провадження в Україні — це виконання рішення судів та інших органів, або ж посадових осіб, що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. З 1999 року в системі Міністерства Юстиції України діє державна виконавча служба на яку покладене своєчасне повне і неупереджене примусове виконання рішень та інших органів і посадових осіб. Примусове виконання рішень покладається на державних виконавців районних, міських, міст обласного значення, районних у містах відділів державної виконавчої служби. Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. 

Чому ми взяли цю тему? Бо вона зараз неймовірно актуальна, і ви навіть не уявляєте собі наскільки. Буквально нещодавно президент Петро Порошенко (це було наприкінці березня) в терміновому порядку вніс на розгляд парламенту законопроект, який дозволить списувати практично безакцентно, тобто беззаперечно, гроші з банківських карток українців. Йдеться про проект закону № 6232 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, кодексу Адміністративного судочинства та інших законодавчих актів». Серед іншого, у законі йдеться про стягнення заборгованості з боржників. Пропонується створити систему автоматизованого арешту коштів. Ця система дозволить максимально оперативно арештовувати грошові кошти, які містяться на банківських рахунках, а отже ваша банківська картка буде автоматично заблокована. Вказівку щодо арешту вноситимуть судді на підставі відповідної ухвали суду, скріплюючи її електронно цифровим підписом (ЕЦП).

Дехто вважає, що це робиться для того, щоб зменшити заборгованості за послуги житлово-комунального господарства, бо у лютому цього року борг населення за них вже перевищив 23 мільярди гривень.

Втілювати в життя рішення суду буде державний виконавець. Він буде повідомляти банкам про арешт коштів боржника. У єдиний державний реєстр виконавчих документів будуть вносити всі виконавчі документи, на підставі яких має здійснюватися примусове виконання судових рішень. Для доступу виконавця до інформації також паралельно пропонується внести зміни до статті 62 «Закону України про банки та банківську діяльність». Інформація щодо фізичних та юридичних осіб, яка містить банківську таємницю розкривається банками суду чи державному виконавцю у зв’язку з виконанням рішення про арешт коштів. Ганно, а чи має право держава на такі повноваження? Чи немає тут зловживання виконавчим провадженням?

dsc07439.jpg

Ганна Ющенко // Громадське Радіо
Ганна Ющенко
Громадське Радіо
Ганна Ющенко: Дивіться, держава має право на ті повноваження, які закріплені законом. Цей закон покликаний саме на те, щоби зробити виконавче провадження більш ефективним. Одною з проблем, з якою до нас приходять, і яка дійсно пов’язана з виконавчим провадженням вона пов’язана з тим, що рішення судів не виконується. Рішення судів не виконуються, як такі, де боржниками є приватні особи, так і такі, де боржником є держава. Там різні є причини першої і другої проблеми, але досить легко насправді зробити так, якщо ви є боржником перед якоюсь особою, винні їй кошти згідно судового рішення, дуже легко зробити так, щоб вам ці кошти повертати не вдалося. Для цього потрібно закрити всі свої банківські рахунки, треба не мати нерухомого майна у власності і ніде офіційно не працювати, не отримувати пенсію, і так далі.

Олег Шинкаренко: І що боржники до такого вдаються?

Ганна Ющенко: Досить часто, поки триває судове рішення, і навіть поки триває судовий розгляд, і навіть якщо судовий розгляд вже закінчився і є остаточне судове рішення до відкриття виконавчого провадження здійснення якихось ефективних дій, до виконання проходить якийсь час. За цей час можна позбутися всього майна і всіх рахунків, і усіх грошей, і людина якій ви винні кошти, а ви винні кошти, бо так суд постановив, вона залишається ні з чим. Саме тому, я вважаю, що такі зміни вони лише зроблять виконавче провадження більш ефективним, а виконання рішень суду, як відомо, є однією з гарантій справедливого судового розгляду, який гарантується і Європейською Конвенцією з прав людини і Конституцією України. Саме тому, я вважаю, що держава має право на такі повноваження.

Олена Сапожнікова: Ганно, а як же ж стаття 8-ма Конвенції?

Ганна Ющенко: З приводу чого?

Олена Сапожнікова: Ну, якщо подумати, що ми маємо право на приватне життя та таємницю приватного життя, якісь речі, які ми не хочемо, щоб так от без нашого дозволу туди держава втручалася. Все ж таки тут не так все однозначно.

Ганна Ющенко: Які речі? Давайте змоделюємо якусь конкретну ситуацію.

Олена Сапожнікова: Олеже, змоделюй, у тебе гарно виходить. От такий негідник боржник, і в нього держава за новою схемою хоче все забрати.

Ганна Ющенко: Так на користь людини, якій він винний ці кошти. Не просто ж так, не собі ж.

Олег Шинкаренко: Так, наприклад, це якась компанія, яка продає квартири. Вона зібрала кошти з людей, досить таки типова для Києва ситуація. І кошти зібрала, а квартир нема, і вона кудись пропала, і залишилися якісь люди, які кажуть: «ми просто працювати клерками в конторі, просто підписували якісь папери і ми, власне, нічого вам винні, і ми до цього не маємо стосунку, ми просто наймані працівники». То як в такому разі взагалі бути? Чи допоможе цей новий закон дійсно щось зробити?

Ганна Ющенко: В даному випадку, ви ж розумієте, клерки вони дійсно не можуть відповідати власними коштами, і жоден суд у нас не прийме рішення проти цих осіб, так.

Олена Сапожнікова: А якщо директор, тобто визнають винним гіпотетично директора такої от фірми, яку описав Олег?

Ганна Ющенко: В кримінальному порядку.

Олена Сапожнікова: В кримінальному провадженні, от визнали його винуватим і з таким формулюванням, що він з необережності, не розуміючи, що він коїть, випадково підписав не той папірець, тай суд от визнав його винуватим.

Ганна Ющенко: Винуватим, і що задовільнив цей цивільний позов, так?

Олена Сапожнікова: Добре, частково.

Ганна Ющенко: І визнав, що цей директор винний кошти цим потерпілим людям.

Олена Сапожнікова: Так, і тепер держава може без будь-якого отримання інформації від цієї особи, сама прямим шляхом всі кошти собі забирати, чи як?

Олег Шинкаренко: Якщо встигне звісно, бо він же ж я думаю теж, якщо він буде відчувати, що процес закінчиться певним чином, він переведе ці кошти ще кудись, на якийсь рахунок до якого він офіційно не має ніякого стосунку.

Ганна Ющенко: Так, насправді, держава раніше могла стягувати кошти з тих рахунків, які були відкриті на ім’я цих осіб, і ті кошти стягувати, які належали цим особам згідно з банківських рахунків. Просто раніше цей механізм був не настільки ефективним, виконавці мусили писати різні запити в банки і так далі, а зараз це буде більш автоматично, і тут є судовий контроль. Тобто, власне суд буде приймати рішення, списувати ці кошти з їхніх банківських рахунків чи ні. А щодо тої ситуації про яку ви зазначили, щодо права цього винного на приватне життя і невтручання, і банківську таємницю, то давайте зважувати, які у нас тут є інтереси. Тобто, в нас є інтерес потерпілих отримати справедливий судовий розгляд, який має завершитися виконанням рішення суду, ухваленим на їхню користь. Є інтерес винної особи, яку визнано винною в судовому порядку, на якесь приватне життя, щоб інші не дізналися, які у нього є кошти на рахунках.

Олена Сапожнікова: Але ж ця особа також має права. Те що її визнали винуватою, не означає автоматично, що вона позбавляється будь-яких прав.

Ганна Ющенко: У неї є право на приватне життя і обов’язок розплатитися з потерпілими.

Боржник має право на приватне життя і обов’язок розплатитися з потерпілими.

Олена Сапожнікова: Так, але вона може це добровільно зробити.

Ганна Ющенко: Так, звісно, цій особі повинні дати змогу добровільно це зробити, але ми зараз говоримо про виконавче провадження і про примусове виконання рішень, як ви зазначили на початку. Пан Олег зачитував нам, що це примусове виконання, коли добровільно виконати рішення неможливо, так. Тобто, в будь-якому випадку може йтися про ситуацію, коли боржник добровільно відмовляється виконувати рішення.

Олег Шинкаренко: А на якому етапі можливо заблокувати банківські рахунки? Тобто, тільки після того, як виконавець звернеться до судді, і суддя виносить рішення, тільки тоді вони блокуються?

Ганна Ющенко: На етапі прийняття такого рішення про блокування такого рахунку самим судом. В даному випадку тут задіюється суд, який і раніше в виконавчому провадженні ніс функцію контролю. В будь-якому випадку, поки рішення суду, за яким відбувається виконавче провадження не набуде законної сили, не пройде усіх оскаржень, тут не можна…

Олена Сапожнікова: Не пройде усіх оскаржень, не набуде законної сили, можемо якось так простіше, коли все ж таки воно буде виконуватися, Ганно? Що має статися такого, щоб все таки змогли списати ось ці кошти або виконати?

Ганна Ющенко: Рішення повинно набути законної сили, тобто..

Олена Сапожнікова: Що це означає?

Ганна Ющенко: Це означає, що його більше немає куди оскаржувати, тобто оскаржувати в апеляційному чи касаційному порядку. Давайте, ми так вдаємося в деталі… я скажу так, що це рішення — або закінчився строк на його оскарження, і воно є неоскарженим, або це рішення є таким, що не оскаржується. У нас є різні процеси і у різний момент у нас рішення суду набувають законної сили, тобто стають такими, що їх уже можна виконувати. В цивільному процесі це апеляційний розгляд, але як, подавши касаційну скаргу, можна зупинити виконання, ви це знаєте.

Олена Сапожнікова: От конфіскація, наприклад, майна, вона одразу вступає в силу чи ні? От винесено вирок, що особа винувата і оскільки от часто в фінансових злочинах, коли особа визнається винуватою, то у неї конфіскується усе майно. Коли в неї можуть забрати це майно? З якого моменту?

Ганна Ющенко: З моменту коли вирок буде звернутий до виконання.

Олена Сапожнікова: Тобто після апеляційного розгляду він вступить в силу.

Ганна Ющенко: Так.

Олег Шинкаренко: Власне для цього, я думаю, навіть не варто визнавати боржника боржником, чи треба?

Ганна Ющенко: Що значить визнавати боржника боржником?

Олег Шинкаренко: Тобто чи має бути якесь остаточне рішення суду про те, що цей боржник він є боржником, і він має повернути гроші?

Олена Сапожнікова: Не плутай всіх, боржник і стягувач це сторони в виконавчому провадженні. Виконавче провадження розпочинається, коли є якесь рішення, в даному випадку це рішення суду, обвинувальний вирок. Маючи обвинувальний вирок, відкривається виконавче провадження і тоді уже отой обвинувачений, засуджений, просто називається боржник, але він не змінюється, це одна й та сама людина.

Виконавче провадження розпочинається, коли є якесь рішення, в даному випадку це рішення суду. 

Олег Шинкаренко: Наскільки я з цього зрозумів, цей закон, який Петро Порошенко хоче щоб Верховна Рада проголосувала, цей закон не стосується боржників за оплату житлово-комунальних послуг. Бо було би дивно, щоб держава за кожним боргом зверталася до суду і відсуджувала у них ці кошти.

Олена Сапожнікова: Але це було б логічно, оскільки борг є 26 мільярдів гривень.

Ганна Ющенко: Що тут дивного в тому, що людей через суд зобов’язують сплатити кошти, які вони винні за комунальні послуги, якими вони користуються?

Олена Сапожнікова: Ганна — радикалістка. Ганно, скажіть будь-ласка, а де такі радикальні юристи засідають? Куди можна звернутися, щоб отримати таку радикальну і гостру консультацію правову?

Ганна Ющенко: Громадська приймальна Української Гельсінської спілки з прав людини.

Олена Сапожнікова: А де ви розташовані?

Ганна Ющенко: Розташовані в місті Києві, вулиця Фролівська 3/34, 4 поверх, офіс 70 на метро Контрактова Площа. Номери телефонів: 094 928 65 19, 044 383 95 19.

Олена Сапожнікова: Такі консультації ви надаєте безкоштовно?

Ганна Ющенко: Так.

Олег Шинкаренко: А чи відбуваються вже судові процеси коли держава буквально відсуджує гроші за електрику або спожиту гарячу воду?

Ганна Ющенко: Так, давайте розберемося, що значить держава відсуджує? Відсуджувати кошти за комунальні послуги можуть ті компанії, які надали такі комунальні послуги. Тобто людина скористалася цими послугами і не заплатила. У нас дуже часто відбуваються судові процеси, коли борг за комунальні послуги є настільки великим, що відповідні компанії-постачальники комунальних послуг, електроенергії, опалення і так далі, вони звертаються з вимогою до суду, щоби людина відшкодувала ці кошти.

Олег Шинкаренко: А чи ви берете участь у таких процесах як юрист?

Ганна Ющенко: Я в таких процесах як юрист участі не беру, я консультую заявників з таких питань. Звісно, в основному до нас звертаються не компанії, а звертаються люди, з якими судяться. У них досить часто виникають питання з приводу того, що насправді там послуги їм не надаються або надаються не в повній мірі, і вони не погоджуються з вимогами до кінця, але це вже абсолютно інше питання. Якщо цій компанії в судовому порядку вдалося довести, що ця людина користувалася комунальними послугами, їй ці послуги надавалися, і вона за них не заплатила, то суди, зваживши всі докази, приймають рішення про стягнення певної суми з боржників. Крім того, треба зазначити, що у нас існує строк позовної давності, тобто там за десять років кошти не можливо стягнути, можна стягнути лише за три останні роки. Так є судові рішення проти громадян, які набувають законної сили, які звертаються до виконання, але як правило, якщо це люди у яких немає якогось постійного доходу, немає банківських рахунків, то стягнути ці кошти нереально і там з часом відкрити виконавче провадження, і оскільки його виконати нереально, його закривають. І все одно, що судилися, що не судилися, але ж працівникам комунальних господарств, працівникам цих компаній, які надають комунальні послуги, їм також треба платити, також треба за щось працювати.

Олена Сапожнікова: Ганна вболіває дуже за комунальні підприємства, я би так за них не вболівала, я думаю найбільша категорія людей, які можуть прийти в громадську приймальню Гельсінської Спілки, це якраз ті, кого зобов’язують сплатити ці комунальні платежі примусово. І таким людям я б порадила бути уважними і дійсно перераховувати в судових рішеннях суми, які там зазначаються. Оскільки практика показує, що комунальні підприємства і державні підприємства останні роки почали хитрувати з цими цифрами і при перерахунку, і потім при перегляді цих сум в суді, вони зменшуються в декілька разів. Із десятків тисяч вони перетворюються в декілька тисяч. Тому тут я би радила бути дуже уважними людям і не довіряти тим грізним юристам від комунальних або державних підприємств, які можуть вам в очі навіть гостро доволі говорити, що от «ви уже тут скільки заборгували, що квартиру у вас заберуть», перевірте цю інформацію. Насправді, все може видатися навпаки.

Ганна Ющенко: Насправді, там на таку суму, що квартиру заберуть, я не можу собі уявити, що це має бути за борг, оскільки можна стягнути насправді за останні три роки. Я не можу собі уявити заборгованість за яку можна дійсно відібрати квартиру. Дійсно, треба дуже уважно все перераховувати, наводити свої аргументи в суді, ходити в суд, показувати свої розрахунки, складати акти відповідні про не надання комунальних послуг, якщо такі не надаються, консультуватися в нас з цього приводу, але радити як не виконати рішення суду ми не будемо. Якщо рішення суду є остаточним, то ми не радимо людям як уникнути виконання, бо це незаконно.

Олена Сапожнікова: Ганно, але у нас ще є Європейський Суд, якщо все таки національні суди на вашу думку винесли рішення, ті які не відповідають дійсності, ви ними незадоволені, вони несправедливі на вашу думку, порушені якісь основні принципи цивільного чи кримінального процесу чи інших процесів ви маєте право звернутися до Європейського суду з прав людини. Тут також юристи громадської приймальні можуть вам допомогти із складенням такої заяви. І уже рішення Європейського Суду буде також обов’язковим до виконання. І тут я хотіла би вас порадувати, що там не буде сплачуватися при виконанні виконавчий збір, тому що тут варто ще не приховувати від людей, що виконавче провадження воно не таке й безкоштовне. Стягується виконавчий збір.

Олег Шинкаренко: Це дуже цікаве питання. Буквально теж нещодавно Українська Гельсінська спілка з прав людини і ще ціла низка інших громадських організацій, наприклад, Інститут масової інформації підписали меморандум для зниження фінансових бар’єрів при поданні судових позовів у справах про доступ до публічної інформації. Як зазначено, збільшення рівня судового збору для фізичних осіб на даний час це 640 гривень та для юридичних осіб на даний час це 1600 гривень, стало суттєвим бар’єром для громадських активістів та журналістів, які намагаються відстояти своє право на публічну інформацію в суді. Ще більше ускладнило це завдання, висока вартість відкриття виконавчого примусового провадження у справах про доступ, де боржником розпорядником є юридична особа, а це 6400 гривень. Що означає це зауваження про вартість відкриття виконавчого примусового провадження? Невже воно має оплачуватися позивачем, який виграв позов?

Ганна Ющенко: Так, дійсно, тут ми переносимося зі сторони боржника, так, з якого там злі комунальні підприємства стягують кошти, ми переносимося до стягувачів, до їхнього інтересу і до того, коли ви маєте на руках рішення суду, але виконати його не можете. Дійсно, є така вимога законодавства при відкритті виконавчого провадження стягувачу, тому хто виграв суд, сплатити авансовий внесок і дійсно для юридичних осіб за немайнову вимогу це складає розмір двох мінімальних заробітних плат, яка зараз становить 3200, а дві це у нас 6400. Тобто не маленька сума для того, щоб, наприклад, виконати ось таке невеличке рішення.

Олена Сапожнікова: Але є кошти, які не повертаються, це виконавчий збір і це 10% суми, що фактично стягнута, повернута або вартості майна боржника передана стягувачу за виконавчим документом. Але це якщо матеріальний характер, а якщо не майновий характер, виконавчий збір стягується у розмірі двох мінімальних зарплат з боржника фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних зарплат з боржника юридичної особи. Тобто, не тільки стягувачу тяжко, там хоча б аванс, а от з боржника виконавчий збір стягується, якщо він добровільно не хоче виконувати.

Ганна Ющенко: Так, це як такий штраф, за те що ти добровільно не виконав. Добровільно не виконав вчасно, заплати штраф ще плюс 10%. Така логіка.

Олена Сапожнікова: І ці всі кошти, ти запитував куди вони йдуть, вони йдуть в державний бюджет.

Олег Шинкаренко: Це ясно, я просто не розумію, чому така величезна сума все ж таки для того, щоб виконати рішення на твою ж користь.

Олена Сапожнікова: Але єдиний плюс, що за виконання рішення Європейського Суду у нас не стягується судовий збір і виконавче провадження, нічого не стягується. Тому звертайтеся в Європейський Суд, він більш гуманний чим національні суди, в крайньому випадку фінансового характеру. Хотілося б відзначити, що ми сьогодні проговорили тільки про те, що виконавче провадження стосується питання рішень суддів в кримінальному провадження, цивільному, господарському, але це не лише так. Виконавче провадження розпочинається, коли виконується виконавчий напис нотаріуса і зокрема банки часто цим користуються. Спочатку вони звертаються до нотаріусів, якщо ви взяли кредит у банку і не можете його віддати, банк може звернутися до нотаріуса, нотаріус вчинить виконавчий напис і з вас почнуть цей борг також вимагати. Відкриється примусове виконавче провадження. Також може ще виконавче провадження розпочатися на основі посвідчення комісії по трудових спорах. Це також найчастіше буває, коли справи не переходять навіть до суду, вони вирішуються такими комісіями. Також це може бути рішення Національного банку України, рішення Державного фінансового моніторингу і ще купи інших державних органів. Тобто, щоб ви не вимагали так от сліпо, що якщо до вас прийшли і кажуть, що відкрили виконавче провадження ви повинні от виконати те чи інше, а ви: «ой, ні, я не бачу рішення суду». Це не обов’язково, оскільки це можуть бути інші державні органи. Будьте уважними, пильнуйте, які папери вам надаються і перевіряйте все.

Олег Шинкаренко: Якщо ви заборгували, або заборгували вам, не варто кидатися у паніку, треба звернутися до юристів і дізнатися, що можливо ви вже й не так багато і заборгували і, можливо, повернути ці гроші, які винні вам, не так вже і складно також, просто треба цим займатися.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.