Слухати

Жінка, котра втекла від режиму Хо Ші Міна. Роман «Ru» Кім Тхюї

19 червня 2018 - 18:04
Facebook Twitter Google+
Про самоідентичність в еміграції, а також культуру В’єтнаму в новому романі Кім Тхюї «Ru»
Жінка, котра втекла від режиму Хо Ші Міна. Роман «Ru» Кім Тхюї / Програми на Громадському радіо

«Ru» у перекладі з в’єтнамської означає «колискова», а з французької – «потік». У невеличкому романі Кім Тхюї, виданого Видавництвом Анетти Антоненко, потоком є життя її героїні. Це оповідь жінки, що в дитинстві з родиною втекла від режиму Хо Ші Міна й опинилася в Канаді. Це історія звикання до нової мови, пристосування до нових реалій і пошуки своєї ідентичності.

Очевидно, що для авторки книжки Кім Тхюї це – автобіографічний досвід. Вона, як і героїня її роману, народилася у В’єтнамі, але в дитинстві переїхала до Квебеку в Канаді. Тож найкраще сприймати цю книжку як поетичний роман, а його героїню – як ліричне «Я» її авторки. Оскільки ані захопливих перипетій, ані глибоких ідей читачі в цій книзі не знайдуть. Натомість за допомогою навіювання та стрункої екзотичної образності ця книжка створює ефект читання поетичного твору у прозі.

Життя як ріка – прадавній і добре відомий образ. Перед читачами в «Ru» – один із потоків ріки життя мешканців В’єтнаму – життєпис однієї дівчини. І минуле її країни та досвід її родини спричиняють до того, як саме вона сприймає свій життєвий потік. Зокрема, вони спричиняють до того, що героїня все життя дуже легко переїжджає й відмовляється від старих речей. Якщо її ім’я було напряму пов’язане з ім’ям її матері, то імена її дітей вже не в’єтнамські, а канадські. Тож читачі спостерігають поетизовану зміну річища життєвої ріки багатьох вихідців із В’єтнаму. Перетікання в річку іншої культури, яка неодмінно несе за собою зміну ідентичності роду.

Як назва книжки «Ru» відсилає одразу до різних значень того самого слова іншими мовами, так жести образи й слова у книзі для героїні постають двоякими. У її канадській школі вчитель давав дітям змогу спостерігати за дзижчанням мух, тоді як досвід в’єтнамської біженки залишив у неї спогад про рої мух, що висять, наче грона екзотичного фрукта поруч із табором для біженців. Образ сплячої красуні з її дитинства пов’язується не з відомою казкою, а з батьковим рішенням дати усій родині пігулки ціаніду, якщо вони потраплять до рук комуністів. І в такий спосіб заснути навіки.

До речі, минулого року у видавництві «Клуб сімейного дозвілля» з’явилася книжка на схожу тему – «Симпатик» В’єт Тан Нґуєна. У ній ішлося про подвійного агента, який також тікає з комуністичного В’єтнаму до Америки. І де він відчуває роздвоєння між в’єтнамською та американською ідентичностями. Тож «Симпатик» разом із романом «Ru» канадської авторки в’єтнамського походження Кім Тхюї вибудовують у нас корпус текстів, що знайомить читачів зі зміною ідентичності в еміграції, а також з подіями й культурою В’єтнаму.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.