Слухати

Я викликала поліцію, щоб зупинити чоловіка, — жертва сімейного насильства

31 жовтня 2016 - 11:49
FacebookTwitterGoogle+
Оксана (ім'я жінки змінене) дочекалась коханого з армії, і вони одружилися. У 2013-му жінка завагітніла. Але якраз в цей період у подружжя почалися конфлікти

З непідконтрольній Україні території приїхала мама Оксани, відносини погіршувалися. Коли на світ з’явились два синочки, жінка почула перші погрози від чоловіка. Оксана має інвалідність 2 групи. Вона бачить по-особливому, тільки маленький діапазон того, куди дивиться.

«Через два тижня після пологового будинку чоловік почав мені погрожувати, раз я не підходжу до дітей, на його думку, через мій зіру, раз я така, то він може їх у мене забрати. У мене була паніка, а він знайшов цю точку і почав на неї тиснути. Я не знаю, чого він намагався домогтися. До дітей підходити? Я була після кесаревого розтину, мені в принципі піднімати щось неможна було. Я підходила».

Ситуація ускладнилася ще більше, коли коханий втратив роботу. Одного разу Оксана попросила чоловіка розігріти дітям кашу, але та виявилась вже несвіжою.

«Я дуже сильно злякалася, засмутилася, що з дітьми можуть початися проблеми. Ми почали сваритися, і він підняв на мене руку. Через те, що я винна, на його думку. «Ти ж мені сказала: «Налий», ось я і налив». Я навіть його батькам поскаржилася, але результату не було. Вони сказали, що він доросла людина, ми не можемо на нього впливати».

Чоловік вибачився, родина жила далі. Цієї весни Оксана вирішила на все літо поїхати з дітьми до мами, щоб синочки більше часу перебували на свіжому повітрі. Коли жінка повернулась, виявилось, що у чоловіка з’явилася інша сім’я.

«Сварки почалися з моторошною з його боку агресії. Він почав говорити, що відніме у мене дітей. Що у мене прописка не там, що він мене викине, що розлучитися з такою взагалі не проблема. Мені було так страшно. Я дійсно боялася, що він відбере у мене дітей. Це пекло, коли говорять, що ти не справляєшся. Хоча я з ними завжди, кожен день. І ти взагалі народила їх, щоб сидіти на моїй шиї, тому що ти нічого не можеш і не можеш працювати, і ти взагалі ніщо. І це дуже вбивало». 

У безкоштовній юридичній консультації Оксану заспокоїли. Забрати у неї дітей через хворобу неможливо. Жінка зітхнула полегшено. Та одного разу діти залізли до татових речей і розтягли їх. У будинку знову почався скандал.

«Дійшло до того, що він мене вдарив. Не просто вдарив по обличчю, а ще схопив і доклав до двері. Це було дуже страшно. Я пережила в дитинстві, коли у батьків так було, я ненавиділа батька. Все згадалось… Цей страх… Було відчуття, що це взагалі не та людина, з якою я жила, яку я любила».

oksana_zhelanova.jpg

 Оксана Желанова // «Громадське радіо»
Оксана Желанова
«Громадське радіо»

Жінка зателефонувала до гарячої лінії, юристу та до мобільної бригади з психосоціальної допомоги. Усюди відповіли: викликати поліцію.  

«Я подумала, якщо грамотні люди це говорять, то, напевно, це потрібно зробити. І я це зробила, я викликала поліцію. Хоча мені не хотілося до останнього. Мені здавалося, те, що я викличу поліцію — це буде хрест на взаєминах і на сім’ї. Але якоюсь частиною свідомості я розуміла, що мені потрібно його зупинити і показати йому, що не можна переступати межу. Щоб він схаменувся. Тому що він в своїх пристрастях калатає і не розуміє, що йому можна, що не можна».

Чоловік пішов від Оксани і дітей та подав на розлучення. Сьогодні жінка живе з установкою немов би вона одна, але не залишає надію на возз’єднання родини. Оксана спілкується з психологами і намагається розібратися у своїх відчуттях та емоціях.

Керівник харківської мобільної бригади №19 з психосоціальної допомоги Світлана Таванцева радить жертвам насильства в сім’ї, в першу чергу, не мовчати.

«Перше правило, яке ми всім говоримо: «Хоч одній людині, але ти повинен про це говорити. Ні в якому разі не мовчати. Ти повинен почути думку іншого, не помиляєшся ти, насильство чи це? Може ти не правий, але обов’язково про це треба говорити. І те, що ти не правий, це не означає, що тебе повинні бити». Це перше правило — не мовчи!». 
 
Під час агресії фахівці настійно рекомендують викликати поліцію, розповідає психолог Світлана Таванцева.
 
«Дівчата, жінки, мами, бабусі, якщо вашому життю загрожує щось, якщо ви відчуваєте, що ви отримаєте фізичне насильство, вас можуть вдарити, над вами будуть знущатися, ви повинні викликати поліцію. Тільки так можна себе врятувати, тому що можливо буде пізно, і ні про яке збереження сім’ї вже йтися не буде».

Мобільні групи працюють за підтримки Фонду «Українська фундація громадського здоров’я» і Фонду народонаселення ООН. За рік роботи в Харківській області зафіксовано майже 1800 випадків насильства. 65% — відбувається у сім’ї. У 80% страждають жінки. Більше половини випадків це психологічне або емоційне насильство. За даними 340 людей постраждало від рукоприкладства і 250 перебувало у економічній залежності. За словами Світлани Таванцевої, у всіх випадках насильства в родині страждають діти.

«Навіть якщо тато знущається над мамою і не чіпає дітей, то тато тільки думає, що дітям він не приносить шкоди. Тому що діти все бачать, і як мінімум вони переймають сценарій звернення. Припустимо, хлопчик дивиться як поводитися з жінкою, або дівчинка дивиться, як чоловік повинен поводитися з жінкою. І таким чином вона надалі вибере собі агресора в чоловіки».

За словами психолога, частіше за все такі діти виростають агресорами. Великий відсоток серед жертв насильства в сім’ї  – літні жінки. Вони страждають від алко- та наркозалежних дітей чи онуків. І перебувають в постійному жаху. Вилучити агресора з родини практично неможливо. Сьогодні жертву насильства нема куди поселити. В листопаді в Харкові з’явиться соціальний притулок. Там можна буде перебувати до трьох місяців.

Відчуття тиску і дискомфорту в родині, може бути насильством, каже регіональний адвокат Громадської організації «Право на захист» Оксана Желанова. Окрім Закону України про попередження насильства в сім’ї існують і міжнародні документи, які захищають права людини та передбачають адміністративну і кримінальну відповідальність.

«У перший раз, коли особа звертається з тим, що над ним відбувається насильство, насильник підлягає адміністративному покаранню у вигляді штрафу, у вигляді громадських робіт, у вигляді навіть адміністративного арешту. Повторне звернення також має місце і може дійти до кримінальних злочинів. Закликаю не допускати кримінальних злочинів. Тому що це можуть бути і тілесні ушкодження, як легкої тяжкості, так і середньої, тяжких тілесних ушкоджень, так і зґвалтування. Причому, я акцентую увагу, це стосується і жінок, і чоловіків, дітей. Є стаття, що передбачає покарання за побої «побої и мордування». 

Відтак, адвокат Оксана Желанова радить захищатись правовим шляхом. І навіть для написання заяви до правоохоронних органів звертатись до юристів чи правозахисників. Таким чином заява буде складена правильно і на неї неможна буде просто надати «відписку».

Світлана Гуренко, Харків

Доступна та якісна правова допомога в Україні

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.