Слухати

«За що поважати»: як стереотипи у вихованні можуть нашкодити дітям? (ВІДЕО)

26 січня 2018 - 16:00
Facebook Twitter Google+
Про стереотипи, пов’язані з вихованням хлопчиків та дівчаток, та про стереотипи, які заважають поважати одне одного говоримо у свіжому випуску програми «Доведи, що кохаєш»

Які стереотипи жінок і чоловіків заважають поважати одне одного? Як розвивати повагу між статями з дитинства? Яка різниця у вихованні хлопчиків і дівчаток? Що робити з дитячою агресією і як допомогти дітям навчитися ненасильницького спілкування? На ці теми розмірковуємо у програмі «Доведи, що кохаєш» на хвилях Громадського радіо.

У студії Громадського Радіо — співзасновник тренінгової компанії «Team expert» та творчо-спортивного табору «ЕкстреМал», бізнес-тренер, дослідник філософії, традицій та досвіду скандинавської освітньої системи Сергій Чумаченко та психологиня, тренерка, директорка мережі шкіл і дитячих садків «Перша дитяча академія», авторка і ведуча «Академії професійного батьківства» Марина Романенко.

Василь Шандро: Наш проект реалізується не лише у форматі прямих ефірів, а й у форматі відкритих дискусій. 5 січня відбулася перша така дискусія, під час якої чоловіки порушили питання, яке ми хочемо поставити нашим слухачам сьогодні.

Тетяна Трощинська: Питання, яке озвучили на дискусії: «Як має поводитися чоловік, коли він разом зі своєю дружиною або знайомою жінкою стає свідком того, як інший чоловік принижує гідність цієї жінки?» Чоловіки наголошували: якщо не агресія, то що; якщо агресія, то яка.

Василь Шандро: У нас є кілька коментарів людей, які відреагували в мережі. Артур Погоріленко говорить: «Як мінімум висловити свою думку. Це завжди можна. А якщо підходить до побиття, то цілком правомірно відсторонити його від жінки в цей момент».

Тетяна Трощинська: Іванна Кошель пише: «Мой будет бить в морду. Сильно. При этом знает точно, что я великолепно умею постоять за себя, особенно в словесной дискуссии. Патриархат вбит в таких моментах намертво: такую ситуацию он остро воспринимает не потому, что это унижают меня, а потому что как они посмели унизить таким образом его». Далі слухачка говорить, що жінка сприймається як його територія.

Ліза Уваренко пише: «Мені здається, що попри актуальність конкретно даного питання, не зайвим би було поставити аналогічне питання щодо тієї ж поведінки зі сторони жінок, якщо ми вже прагнемо до рівноправ’я. А також з приводу емоційного насилля».

Анна Андрієвська пише: «За наявності базової/нормальної/елементарної міжлюдської поваги не виникало б питань з міжстатевою». Очевидно, ідеться про те, що не всі мають базову, елементарну, міжлюдську повагу.

Починаємо програму з опитування киян на вулиці. Це не соціологічне опитування, але певний зріз. Перше запитання стосувалося того, як жінки принижують гідність чоловіків, як чоловіки принижують гідність жінок, чи знали люди, яких ми опитували, про подібні випадки в своєму оточенні.

Тетяна Трощинська: Марино, Сергію, що ви для себе помітили у цьому опитуванні? Які, на вашу думку, причини такої неповаги?

Марина Романенко: Я думаю, що неповага дійсно існує, так склалося. Якщо подивитися на це в історичному розрізі, то можна побачити декілька великих війн, які вбили багато чоловіків. Покоління за поколіннями жінок ростили дітей самостійно. Склалася стала традиція, що жінка може все, може вирішити будь-яке питання, виростити дітей, може закрити багато нюансів самостійно. На сьогодні склалася традиція, навіть в гуморі, в піснях, що мама — це все, а про тата ніхто не говорить. Виростають покоління за поколіннями, які переконані, що мама найважливіша. Такого ж посилу про тата немає.

Тетяна Трощинська: Але ж не забувають принижувати і маму. Наприклад, мама весь день нічого не робила, вона весь день мила посуд, лежала на дивані і дивилася телевізор, а тато був на роботі.

Марина Романенко: Мама дивилася телевізор — це, ймовірно, про тата розмова. Таку байку розповідають про чоловіків. А про мам кажуть, що хатню роботу не видно. «Я був на роботі, заробляв гроші, а ти що робила?» Є думка, що чоловіки менш важливі, ніж жінки, особливо, коли вони стають мамами. Це дуже прикро. Це є основою для того, щоб склалася культура, в якій так виховують дітей.

Тетяна Трощинська: Один з опитаних сказав, що у нього все добре, але він знає такі ситуації, що маніпулюють дітьми або принижують. Це ще частково апелює до того, що є така культура не зізнаватися, бо ти тоді не чоловік, не лідер не батько, якщо в тебе є така проблема. Це може бути з цим пов’язано?

Сергій Чумаченко: На самом деле это одна из основных причин того, что происходит на сегодняшний день в обществе. Это стереотип: когда я признаюсь в каких-то слабостях, в каких-то проблемах, с которыми сталкиваюсь либо я, либо моя семья, я этим демонстрирую слабость.

Кликайте, чтобы оценить этот материал

Коль упомянули мой опыт изучения скандинавской культуры, там интересно то, что исторически в традиции викингов другое отношение к женщине, при том, что женщина также несла основные функции по воспитанию детей, содержанию семьи. Потому что викинг — это тот добытчик, который сел в дракар и ушел. Дома остается семья, но почему-то у них в культуре это привело к тому, что больше феминности. Женщина имеет большой авторитет в семье и в культуре.

Изучая опыт шведской школы, я обратил внимание на некоторые моменты, которые позволяют обойти стереотип. У них с детского садика по 9 класс есть такой инструмент, который называется «день дружеской беседы». Каждую пятницу детская группа в садике либо класс собирается со своим учителем, они обсуждают все проблемы, с которыми столкнулись дети, и в отношениях между детьми, между детьми и взрослыми, с окружающим миром. Представьте себе, что на протяжении 11 лет ребенок раз в неделю открыто обсуждает в группе те проблемы, с которыми сталкивается. С каким навыком вырастет такой ребенок? Он спокойно обсуждает эти проблемы, понимая, что только таким образом можно эти проблемы решать. В этом смысле это важный инструмент.

Марина Романенко: Як поводиться жінка, якщо вона є людиною, до якої можуть звертатися в присутності чоловіка з неповагою? У нас є культура подобатися всім. Це часто буває. Жінка може запитати чоловіка, чи подобається йому сукня, він відповість, що ні, а вона все ж одягне цю сукню, тому що вона хоче подобатися комусь.

Тетяна Трощинська: А собі? Може, їй подобається сукня?

Марина Романенко: Класно, коли подобаєшся собі, але є багато нюансів, коли є виклик, якого не потрібно. Роби, як хочеш. Якщо питаєш, то важливо прислухатися. Порушення цього є елементарним рівнем неповаги до чоловіків, які є на кожному кроці. Тоді не запитуй, буде чесніше.

Сергій Чумаченко: С моей точки зрения нет проблемы, это вопрос общей культуры. Мы два года назад пригласили коллег из Швеции. После трех дней общения с разными людьми в Украине директор по развитию одного из ГорОНО (у нас это так называется) небольшого города в Швеции сказала: «Может ли система образования поставить в центре ребенка, если вся государственная система игнорирует ценность человека?» Когда говорят о том, как воспитывать уважение у мальчика к девочке или у девочки к мальчику, мне хочется задать вопрос, в чем разница между уважением к мальчику или уважением к девочке. Уважение или есть как социальная привычка, либо его нет.

Що таке гендерні стереотипи і чому вони шкідливі

Василь Шандро: У нас є ще одне опитування про шкідливі гендерні стереотипи.

Тетяна Трощинська: Чи шкідливі стереотипи?

Марина Романенко: Будь-який стереотип шкідливий.

Тетяна Трощинська: А якщо говорити про те, що вони трошечки скорочують нам шлях до істини? Ні?

Марина Романенко: Як на мене, стереотип подовжує шлях, тому що це неправильне сприйняття ситуації у будь-якому випадку. Кожна людина особлива, з кожною людиною треба вибудовувати стосунки. Є певні чоловічі і жіночі закономірності, але в кожної людини вони будуть проявлятися по-своєму.

Сергій Чумаченко: К счастью, последние лет 5 — 10 я общаюсь в таком кругу, где таких стереотипов нет. Это подтверждает слова Марины, что люди очень разнообразны. Ключевая особенность должна заключаться в том, что мы воспринимаем людей с точки зрения интереса тех смыслов, которые эти люди создают. Это об общей образованности и культур. 

Кликайте, чтобы оценить этот материал

Здесь традиция Скандинавии для нас очень поучительна, потому что в середине XIX века их великий педагог и философ Николай Фредерик Северин Грундтвиг сформулировал ту идеологию, на которой построена вся сегодняшняя система образования.

Истинное общество партнеров можно построить только с образованными людьми. С этого момента это стало мемом скандинавской культуры — бесплатное качественное образование для всех. Эта штука принципиально меняет восприятие.

Василь Шандро: У нас є свіжий коментар під трансляцією у Фейсбуці. Коментар від Галини Данюк: «Патріархальні стереотипи заважають. І чому раптом має бути різниця у вихованні дівчаток і хлопчиків?».

Зараз ми послухаємо коротеньку довідку про те, що таке стереотипи.

Експериментально доведено, що діти, які стають свідками насильства до 6 — 7 років, дивляться багато відео з насильством, багато граються в ігри, де є насильство, є більш толерантними до насильства в родині. Звісно, є винятки з усіх правил.

Тетяна Трощинська: Можливо, варто говорити про те, як домогтися винятків. Якщо ми собі скажемо, що ми бачили, як тато з мамою б’ються, то ми будемо битися наступні всі покоління.

Марина Романенко: Так і відбувається. Тато з мамою б’ються постійно, навіть якщо не фізично, існує боротьба, яку діти засвоюють. Це і є та сама культура.

Тетяна Трощинська: Що ми маємо робити, щоб домогтися, щоб винятків ставало якомога більше?

Марина Романенко: Давайте говорити про те, як формувати правильну культуру в сім’ї.

Тетяна Трощинська: Що ми маємо на увазі під нормою, коли говоримо про шкідливі і нешкідливі моделі?

Марина Романенко: Коли моя менша дочка була в садочку, на 8 березня їй видали вірш, сенс якого полягав у тому, що раз на рік тато вирішив допомогти мамі, підмести і прибрати в хаті, після чого у вінику залишилася одна соломинка. Я прочитала і сказала, що моя дитина розповідати цього вірша не буде. Я сказала, що свята не буде, я зупиню його, якщо ви дасте цей вірш ще комусь. Вірша нікому не дали, але подібні вірші були в інших дітей. Чоловіки почуваються незручно в цей момент. Не раз на рік чоловіки беруть той віник в руки, і задачі з жінками у них різні. Повага має бути, тому що ми люди, але є різні ролі, які відіграють чоловіки і жінки.

Василь Шандро: Я сказав тобі прибрати, я вважаю, що твоє місце прибирати, бо я весь день був за станком. Навряд носій певного концепту співіснування в родині вважає, що він помиляється. Як про це говорити?

Сергій Чумаченко: Очень сложный вопрос, что является нормой. Мне вспомнилась история, когда мы были в школе для трудных подростков в Стокгольме. Ректор рассказывала о работе со сложными детьми. Наши учителя задали вопрос о том, какие технологии используются для разрешения конфликтов. Она не поняла сути вопроса и попросила переводчика повторить вопрос. Ей еще раз повторили тот вопрос. Она не поняла. Поскольку переводчиком была выходец из СССР, которая 20 лет живет в Швеции, она взяла на себя ответственность объяснить суть вопроса. Меня поразил ответ. Она ответила, что они беседуют.

Родителям могу посоветовать одно: понять, какую модель отношений они хотят, и проговорить ее в семье

Если мы что-то хотим изменить, нам прежде всего надо работать со взрослыми. Когда родители просят консультацию по поводу сложного поведения ребенка, я рекомендую начать с родителей, то есть родителям обратиться к психологу и разбираться с этим. То, что мы назвали стереотипами, на самом деле является недостатком образованности. Родителям могу посоветовать одно: понять, какую модель они хотят, и проговорить в семье ту модель отношений, которая им кажется комфортной, а после этого следить, быть готовым к тому, что ребенок может предъявить претензию по поводу качества отношений.

Наши учителя проводили уроки в последний день прибывания в шведских школах. Это была блестящая работа. Но был смешной случай: у одной учительницы повысилась температура накануне, когда мы пытались выяснить, с чем это связано, она спросила, правда ли то, что шведский ученик может вызвать полицию, если ему покажется, что его оскорбил учитель. Коллеги сказали, что это правда. Учительница ответила, что в ее случае могут вызывать сразу. Хотя она блестяще провела урок.

Василь Шандро: Як татові та мамі взаємодіяти з сином та дочкою?

Марина Романенко: У жінок і чоловіків різні ролі. Всі ми люди, це нас об’єднує, але ролі у нас різні. Якщо відмотати 40 — 50 тисяч років, чоловіки добували їжу і захищали, вони більші, крупніші, вони повільніше думають, але крутіше складають плани, щоб сім’я або селище не голодали, і всі вижили. Жінки швидко орієнтуються в змінах. Але якщо дати чоловіку і жінці завдання і дати час подумати, то чоловік зробить на 12 балів, а жінка на 8.

dsc09266_1.jpg

Марина Романенко та Сергій Чумаченко // Фото: Громадське радіо
Марина Романенко та Сергій Чумаченко

Тетяна Трощинська: А хто оцінював?

Марина Романенко: Є дослідження.

Тетяна Трощинська: Якщо я в родині докторка наук, а мій чоловік ні, то це означає, що я захистила докторську на 8, а він міг би на 12, але не зробив цього?

Марина Романенко: Ні, я б так не ставила питання.

Тетяна Трощинська: Виглядає, що жінки не такі розумні.

Марина Романенко: Ні, у нас мозок формувався під інші функції.

Тетяна Трощинська: А як же еволюція?

Марина Романенко: Ми можемо вирішити 100 задач за хвилину, а чоловік одну. Саме тому потрібно по-різному виховувати хлопчиків і дівчат.

Чи варто забороняти дитині виявляти агресію

Василь Шандро: Ми переходимо до наступного блоку. Говоритимемо про агресію. Послухаємо довідку про дослідження.

Тетяна Трощинська: У нас є слухачка з Києва.

Слухачка: Карнеги сказал, что человек унижает другого, если не уверен в себе. Вы согласны с этой мыслью? Обратите внимание, что нынешняя молодежь, девочки, на уровне ребят разговаривают матом.

Сергій Чумаченко: Причиной агрессии может быть низкая самооценка. Такое бывает очень часто. Это связано с уважением к себе. У скандинавов с того времени, как ребенок только начинает двигаться, есть такое понятие, как его территория, его интерес. Как только ребенок подает сигнал, что ему нужна помощь, границы перестают существовать, взрослые включаются в процесс и оказывают помощь.

Второй вопрос был о матах. У использования ненормативной лексики есть некая функция. Это проявление в определенном возрасте внутренней потребности выйти за рамки. Есть некая культурная матрица, когда взрослые определяют рамки. Заведующий ГорОНО одного из городков Швеции сказал, что если привык подчиняться или повелевать, ты вряд ли сможешь стать партнером. Это та ценность, которую они воспитывают с самого начала, они не создают чрезмерного давления на ребенка.

Василь Шандро: Ситуація з сукнею, про яку ви говорили, напевно, стосується родини, у якій є конфлікти?

Марина Романенко: Ні, я не казала про конфлікти. Я казала про те, що існує низька культура взаємодії. В стосунках краще дослухатися.

Тетяна Трощинська: Чи та сама історія зі штанами? Чи можемо ми дзеркально перевернути ситуацію і застосувати до чоловіка?

Марина Романенко: Можемо.

Тетяна Трощинська: Чи можна безпечно виявляти агресію?

Повага має бути всебічною, до себе, до інших. Немає потреби її заслуговувати

Марина Романенко: Можна піти побити грушу, подушку.

Тетяна Трощинська: Агресія як емоція є нормальною? Вона може виникати у всіх?

Сергій Чумаченко: Агрессия — это сложная эмоция. Она состоит из других, в этом нужно разбираться. Хороший родитель не то чтобы запрещает проявлять агрессию, он предлагает поговорить о том, чем это вызвано. Агрессия вредна, надо искать способы по-другому выражать свои эмоции.

Василь Шандро: Девід Оллвайс — американський адвокат, який надає допомогу чоловікам і хлопчикам, які зазнають цькування, дає наступні рекомендації (у звуковому файлі):

Тетяна Трощинська: Що варто підсумувати з нашої розмови?

Сергій Чумаченко: Я бы хотел обратить внимание, что то, с чем мы столкнулись под названием «стереотипы», это результат нашей деятельности в наших семьях и коллективах. Как с этим быть? Взрослые должны обратить внимание на собственное поведение, поскольку дети формируют свое поведение, исходя из того, что они видят у взрослых. За то, что происходит в обществе, отвечают взрослые люди.

Марина Романенко: Я за те, щоб люди усвідомлювали, що таке повага, вона має бути всебічною, до себе, до інших. Немає потреби її заслуговувати. Я вважаю, що кожна людина уже заслуговує на повагу.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

Що мають на увазі, коли вживають терміни «агресія» і «насильство»? Яка різниця між ними? «Агресія» — поняття набагато ширше, ніж «насильство», і, залежно від контексту, має як позитивні, так і негативні конотації. Що ж таке агресія? І що таке насильство? Якими вони бувають? Коротко — в табличках:

aggression.001.jpeg

Визначення терміна «агресія» // Авторські права: Громадське радіо
Визначення терміна «агресія»

aggression.002.jpeg

Типи агресії // Авторські права: Громадське радіо
Типи агресії

aggression.003.jpeg

Якими бувають агресія та насильство? // Авторські права: Громадське радіо
Якими бувають агресія та насильство?

logo_mdm_fr_cmjn.jpg

За підтримки МГО «Лікарі Світу» //
За підтримки МГО «Лікарі Світу»
За підтримки Міжнародної гуманітарної організації «Лікарі Світу»

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.