Слухати

15 мільярдів гривень щороку українці витрачають на антибіотики

16 листопада 2016 - 11:37 192
Facebook Twitter Google+
Безвідповідальне вживання антибіотиків призводить до того, що ліки не діють, — говорять лікарі. За прогнозами ВООЗ до 2050 року внаслідок антибіотикової резистентності помре понад 300 000 000 осіб

В Україні стартував Всесвітній тиждень правильного використання антибіотиків та проходить флешмоб  #Антибіотик_за_рецептом. Віктор Ляшко, голова ГО «Інфекційний контроль» та Михайло Росада, головний позаштатний епідеміолог Києва розповіли, що ж таке відповідальне вживання антибіотиків і для чого це потрібно. 

Віктор Ляшко (голова ГО «Інфекційний контроль») — про антибіотики в цифрах:

25% ліків, які купуються у наших аптеках — антибіотики.

— Люди витрачають на антибіотики 15 мільярдів гривень щороку.

— За дослідженням, проведеним в Україні, половина куплених антибіотиків вживається не за призначенням.

70% з цієї половини лікували нежить, грип, ГРВІ, де антибіотик не діє.

Антибіотики не діятимуть

Віктор Ляшко: Зазвичай ВООЗ робить день — День серця, діабету, пневмонії. Для антибіотиків — тиждень, бо проблема на сьогодні катастрофічна. Гендиректор ВООЗ заявила, що світ знаходиться на порозі постантибіотикової ери.

У нас не буде ліків, які можуть вбивати навіть банальні інфекції. Ми повернемось до тих часів, коли від інфекційних хвороб помирали містами та країнами. Тому ми цілий тиждень говоримо про правильне використання антибіотиків.

25 000 смертей щороку у ЄС, понад 60 000 у США, уряд Великої Британії, який захотів розібратися у ситуації і не довіряв медикам, запросив економіста, який займається питаннями охорони здоров’я. Економіст представив цього року звіт, який показав: до 2050 року від проблем антибіотикової резистентності помре понад 300 000 000 осіб у світі. Економічні витрати на цю проблему будуть прирівнюватися до восьми світових ВВП.

viktor_lyashko.jpg

Віктор Ляшко // «Громадське радіо»
Віктор Ляшко
«Громадське радіо»

Михайло Росада: Біда не тоді, коли лікар виписав антибіотики. Адже він зробив це свідомо, визначив дозування, правильний антибіотик і термін його вживання. Біда, коли людина щось почула і при кожній банальній вірусній інфекції біжить в аптеку, купує антибіотики за порадою фармацевта чи колег на роботі. Велика біда — широкий доступ до неперевіреної інформації. Люди вживають антибіотики неконтрольовано, неправильними дозами і не ті види антибіотиків та неправильними термінами.

На кожні нові види захворювань потрібні потужніші антибіотики. Але антибіотики теж мають певне закінчення. І не можна придумати нових, бо антибіотик — це ще й досить токсичний препарат. Можна збільшувати активність антибіотика, збільшуючи його токсичність як для мікро-, так і для макроорганізму — для людини. І наступає певна межа, коли вже не можна збільшувати активність антибіотиків.

Що пропонують лікарі?

Віктор Ляшко: Є три ключові проблеми:

1. Ні самолікуванню!
2. Правильне призначення антибіотиків лікарями.
3. Заборона використання антибіотиків у тваринництві. Щоб вони не приходили до організму людини з м’ясом і харчовими продуктами.

Наш флешмоб спрямований на те, щоб поговорити з людьми  і сказати, що це залежить від них: не ходіть в аптеки і не купуйте антибіотики, поки не звернетесь до лікаря. Лікар знає групи антибіотиків, він розпочинає з найпростішого, потім просувається до складнішого. В аптеці людина може купити антибіотик резерву, який можна використовувати виключно в реанімаціях, коли вже нічого не допомагає.

У реанімаціях США, Японії, Великобританії антибіотики групи резерву можна призначити лише тоді, коли буде підпис мінімум трьох лікарів.

У нас в аптеці можуть продати антибіотик групи резерву, бо фармацевт вважає це за потрібне. Такий антибіотик дорогий, вбиває все і людина вживає його. А потім це спричинює проблеми.

Неконтрольованість продажу — проблема для України?

Михайло Росада: Безперечно. Зараз антибіотики продаються у будь-яких аптеках, люди мають вільний доступ до них. Якщо лікарем написано, що термін застосування антибіотика — 7 днів, а людина використала його 1-2 дні і залишила, створюється стійкий до антибіотику штам, а потім, якщо ним людина заразить когось, інша людина не зможе вилікуватися такими ж антибіотиками. Тому лікар має призначати і контролювати вживання.

Михайло Росада: При лікуванні туберкульозу дійшло до того, що ефективні препарати-антибіотики для лікування туберкульозу закінчилися. Зараз є максимально мультирезистентні форми туберкульозу, які неможливо вилікувати жодним з існуючих антибіотиків. 4 людини з 10, які розпочали лікуватись від мультирезистентного туберкульозу мають шанс вилікуватися.

Фармацевти часто рекомендують антибіотики занадто широкого спектру і ті антибіотики-резерви, яких потім бракуватиме при лікуванні.

Коли не слід приймати антибіотики?

Михайло Росада: Будь-яку хворобу, у першу чергу, бажано лікувати за призначенням лікаря, а не займатися самолікуванням. Коли є всі ознаки ГРВІ, антибіотики призначаються лише тоді, коли понад тиждень чи навіть 10 днів людина хворіє: температура була спочатку висока, потім падає і знову йде висока хвиля температури. Лише тоді лікар призначає антибіотики. Є великий спектр так званих антимікробних препаратів. Це препарати слабші за дією, але не менш ефективні.

myhaylo_rosada.jpg

Михайло Росада // «Громадське радіо»
Михайло Росада
«Громадське радіо»

Про що пацієнт має запитувати у лікаря?

Віктор Ляшко: Ключове тут — він повинен запитати у лікаря. У нас 50% людей сьогодні не звертаються до лікарів.

Михайло Росада: Пацієнт має повне право запитати у лікаря про будь-яке призначення. Лікар має повідомити: що-чому-як призначає. І пацієнт має право вибрати лікаря, якому довіряє.

Хто перевіряє лікарів?

Михайло Росада: На сьогодні в Україні існують стандарти лікування всіх видів захворювань. І я сподіваюся, всі лікарі дотримуються протоколів лікування. Українська медицина звіряє свої протоколи з європейськими і американськими. Але призначення антибіотика — мало не крайній захід. При призначенні антибіотика важливо розуміти циркулюючу мікрофлору у вказаному регіоні, щоб не призначити той, який не діє там.

Радити використати антибіотик у профілактичних цілях — злочин перед суспільством. Для профілактики треба вакцинуватися.   

«Антибіотична манія» і альтернативні ліки

Віктор Ляшко: За альтернативні ліки гарантована Нобелівська премія в медицині. Щоб зробити новий антибіотик і вивести його (за останні двадцять років з’явилося тільки дві нові групи антибіотиків) потрібно 7-10 років. Розробка коштує 2 мільярди євро.

Фармацевтичні компанії не зацікавлені в розробці нових антибіотиків, бо поки вони виведуть його на ринок, у мікроорганізмів формується резистентність до антибіотика. В першу чергу, це проблема системи громадського здоров’я. Ми неспроможні вжити заходи, щоб не формувати резистентність — є неконтрольоване лікування, неправильне призначення, тваринництво. Це ті проблеми, які ми маємо вирішувати, тоді фармацевти будуть зацікавлені в розробці нових формул — а тоді з’являться антибіотики, які мають рятувати життя.

Михайло Росада: Але є і зворотна сторона, старі і забуті антибіотики (як пеніцилін) рідше застосовують і зникають мікроорганізми, які були стійкі до них. Тому інколи старі антибіотики знов стають ефективними.

Часто невисока обізнаність деяких лікарів в антибіотикотерапії  є проблемою. Бажання, щоб пацієнт якомога швидше отримав задоволення від лікування, призначення максимально потужного антибіотика — певний популізм призначення антибіотиків.

Віктор Ляшко: Але не звертаючись до лікаря, ми не можемо проконтролювати, що і при яких хворобах призначається.

Чи не варто відмовитися від антибіотиків?

Віктор Ляшко: В жодному разі! Це препарат, який сьогодні дозволяє запобігти виникненню епідемій, які будуть нищити міста і країни. Але ми повинні вжити заходи, щоб залишити антибіотики дієвими ліками. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.