Слухати

58% українців віддають перевагу ЄС, — опитування Фонду «Демократичні ініціативи»

05 січня 2017 - 14:40
FacebookTwitterGoogle+
Про настрої українців та методи впливу на громадську думку розповідає Руслан Кермач, політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи»

Руслан Кермач, політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи», розповідає про нове дослідження стосовно проєвропейських та проросійських настроїв серед українського населення.

Вікторія Єрмолаєва: Фонд «Демократичні ініціативи» робив дослідження на тему настроїв українців. Який цей настрій: проросійський чи проукраїнський? Як він змінюється з початку конфлікту?

Руслан Кермач: Так, ми нещодавно підбивали підсумки 2016 року і традиційно фіксуємо настрої громадськості в Україні щодо низки питань, як щодо внутрішньополітичних, так і зовнішньополітичних аспектів, та стосовно подальшого вектора політичного курсу. В принципі, якихось карколомних змін, у порівнянні з результатами дослідження, яке ми робили раніше у 2016 році, ми не помітили. Європейська орієнтація залишається на достатньо високому рівні, тобто вона підтримується більшістю населення, а саме 58%, згідно з останнім опитуванням, віддали перевагу Європейському Союзу, тоді як Митний союз підтримують лише 11%. Хоча ще в 2013 році підтримка Митного союзу була близько 36%, тобто ми бачимо її серйозне падіння, і навряд чи це буде подолане найближчим часом.  

Хоча знову ж таки ми повинні розуміти, що ті проблеми, з якими ми стикаємося в процесі імплементації тієї ж Угоди про асоціацію і отримання безвізового режиму (його постійного відтермінування), мають перспективу негативно позначитися на громадській думці. Також ми повинні розуміти, що на більш довгострокову перспективу, якщо перспектива вступу до ЄС буде дуже віддаленою, а в цьому європейському треку не буде якихось суттєвих зрушень, це теж може викликати певне розчарування. Наприклад, у наших сусідів, у Молдові, ми можемо це спостерігати, там обрано президентом проросійського кандидата.

Що стосується євроатлантичної інтеграції, ідеї вступу до НАТО, якщо б зараз проводився референдум для з’ясування громадської думки з цього питання, у ньому б взяли участь 62% населення. Серед них, якщо я не помиляюся, 71% респондентів проголосували б за вступ до НАТО. Якби такий референдум проводився, він був би однозначно виграним.

Але, на мою суб’єктивну думку, це зростання підтримки євроатлантичного вектора на сьогодні значною мірою продиктовано тими військовими викликами, з якими ми зіштовхнулися, і тим, що населення вбачає в НАТО парасольку захисту. Тобто для більшості громадян — це бажання отримати швидкий захист. Можливо, це трохи інфантильний запал, але мені здається, що коли на сході припиниться військова фаза конфлікту, то цей показник може зменшитися. Нам дійсно треба розуміти, що громадська думка, хоч і до певної міри є інертною, але водночас теж піддається змінам, в залежності від ситуативних викликів, з якими зіштовхується суспільство і Україна в цілому.

Андрій Куликов: Наскільки Фонд «Демократичні ініціативи» досліджує ставлення українців до міжнародних фінансових установ, таких як МВФ, ЄБРР та інші?

Руслан Кермач: В першу чергу ми досліджуємо ставлення українського суспільства до українських політичних організацій та інституцій.

Андрій Куликов: Зараз багато пишуть про статтю Віктора Пінчука у «The Wall Street Journal» та активно обговорюють статтю Василя Філіпчука на сайті «Апостроф». Я нещодавно дивився один фільм українського виробництва, у якому в іронічній формі йшлося про переговори українського уряду із МВФ. І наприкінці, коли вже начебто досягли домовленості по кредиту у 15 мільйонів доларів, раптом представник МВФ починає висувати неприйнятні для України умови, і герой, який представляв собою українського президента каже: «А ідіть ви з цими умовами…»

В такий спосіб також може відбуватися вплив на громадську думку. При чому про антипод МВФ, про Росію та їх позицію там нічого не йдеться. Як ви це оцінюєте?  

Руслан Кермач: Ваше питання дуже доречне і, можливо, в наступних дослідженнях ми дійсно включимо цей момент, тому що вплив міжнародних донорських організацій справляє величезний вплив, я думаю, і на реформи, і на антикорупційні трансформації, які були прив’язані саме до надання макрофінансової підтримки.

Я думаю, надалі ми включимо цей аспект у наше дослідження.

Вікторія Єрмолаєва: На вашу думку, чому зараз такі статті та ці питання знов активно педалюються у ЗМІ та соціальних мережах? Я говорю про дописи Віктора Пінчука та Василя Філіпчука. Вони пишуть, що нам треба відмовитися від НАТО і Криму. Як, на вашу думка, що за цим може стояти?

Руслан Кермач: Особисто моя думка, що ці дописи і ця думка, яка активно просувається у цих публікаціях, зокрема Віктора Пінчука, це швидше наслідок, ніж причина. Причина криється в тому, що ці люди просто виявилися першими, хто, можливо, більшою мірою відчувають зміни, що відбуваються. Ми розуміємо, що контури міжнародної політики змінюються. І вибори у США і майбутні вибори у Франції та Німеччині можуть суттєво вплинути на картину міжнародної політики та зокрема політики щодо України.

Можливо, це особисті мотиви. Ми знаємо, що Віктор Пінчук підтримував на виборах США Клінтон, був донором їхнього фонду. Це, можливо, теж вплинуло на його бажання сьогодні зробити такий крок, показати, що його позиція більш дотична до того, яку позицію може зайняти нова адміністрація США. Але очевидно, що ці люди озвучують тези, яких чекатимуть.

Вікторія Єрмолаєва: В цьому контексті кримські татари дуже обурені цими дописами, що Україна має відмовитися від Криму, тому що вони вже і так дуже багато втратили з анексією Криму. У цьому контексті Осман Пашаєв написав дуже велике звернення і свою думку. А що ви думаєте з цього приводу?

Руслан Кермач: Безумовно, це дуже дражливе питання, і сама ідея якогось розміну кримського питання на Донбас є дуже прикрою і громадськістю може не підтриматись.

Повертаючись до громадської думки, необхідно розуміти, що будь-яка політика та стратегія, яку обирає держава, так чи інакше має гармонізуватися з тим вектором, який підтримують громадяни. З суспільством треба комунікувати і доносити дискусії стосовно міжнародної політики та розуміння тих викликів, з якими може зіштовхнутись Україна.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.