Слухати

621 мільйон гривень — завеликі гроші для фінансування української науки?

15 червня 2016 - 12:11
FacebookTwitterGoogle+
Представники НАН та галузевих академій сьогодні під стінами Кабміну вимагають збільшення фінансування науки. Про причини акції протесту — голова профспілки працівників НАН

Говоримо з Анатолієм Широковим, кандидатом філософських наук, головою профспілки працівників НАН про сьогоднішню акцію та причини, які її спровокували.

Тетяна Трощинська: Це акція протесту чи привернення уваги працівників науки?

Анатолій Широков: І те, й інше. Це вже друга акція за останні два місяці. Перша була 19 квітня під ВР, участь приймали працівники НАН України, інших національних галузевих академій. Думаю, так само буде і сьогодні.

Тетяна Трощинська: Який результат попередньої акції?

Анатолій Широков: За допомогою фракції «Батьківщина» вдалось організувати зустріч нашої делегації з Андрієм Парубієм, який брав участь, три керівники комітетів (Співаковський, Комітету з питань науки і освіти, Павелко, голова бюджетного Комітету, Галасюк, голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва).

Здається, було розуміння наших проблем. Була домовленість, що буде підготовано проект закону про внесення змін до бюджету, щодо підтримки НАН України і галузевих академій. Зійшлися на 621 000 000, підготовлено законопроект №4477. На жаль, потім все виявилося заблоковано.

anatol_1500x994.jpg

Анатолій Широков // «Громадське Радіо»
Анатолій Широков
«Громадське Радіо»

Тетяна Трощинська: Ким?

Анатолій Широков: Перш за все, Мінфіном.

Тетяна Трощинська: Кажуть, що це велика сума?

Анатолій Широков: Минулого тижня я був на засіданні уряду як заступник голови СПО об’єднань профспілок і об’єднань роботодавців. Після того, як закінчився основний порядок денний, міністри стали виносити питання. Мене особливо здивував міністр інфраструктури. Один законопроект тягне півтора мільярди, другий — два, борги держави перед Укравтодором за виконані колись роботи — 500 мільйонів. Коли ми були у Парубія, я так зрозумів, що це для них не сума — 621 000 000 — щоб врятувати науку, щоб вона дожила до кінця року.

Василь Шандро: Які основні вимоги ваших протестів?

Анатолій Широков: Видаткова частина держбюджету цього року більша минулорічного на 14,2%. Тоді, коли національна галузева академія — -19% порівняно з минулим роком.

Тетяна Трощинська: Ми розуміємо, що збільшення бюджету — не реформа. А в чому тоді має полягати реформа?

Анатолій Широков: Вони говорять про оптимізацію. Ми бачимо, що це скорочення. Але за роки незалежності АН України скоротилася втричі. За минулий рік — -9,2%. Люди йдуть: на 2800 стало менше в Академії на перше січня цього року. І серед них — 98 докторів наук, 511 кандидатів наук.

Тетяна Трощинська: Куди вони йдуть?

Анатолій Широков: Хтось пішов на пенсію. Люди середнього віку, молодь влаштовуються в інші сфери. Адже середня зарплата по академії за минулий рік — 3992 гривні, тоді як по інших галузях — 4500.

Василь Шандро: Є запрограмований державою ліміт, який потрібно виділити на українську науку. І цього ліміту держава не дає?

Анатолій Широков: Так.

Василь Шандро: Науковці неодноразово говорили, що на рівні Кабміну, на жаль, є багато людей, які не знають що українська наука існує та чимось займається. Як ви аргументуєте високопосадовцям те, що вона є, потрібна надалі?

Анатолій Широков: Академії повинні вчитися рекламувати, показувати користь суспільству. Наше століття — століття науки і знань. Вчора і позавчора з ініціативи Комітету з питань освіти і науки у ВР влаштували виставку. Потрібно було докладати певних зусиль, щоб «загнати» на цю виставку депутатів, щоб вони побачили, скільки всього є.

Наприклад, ми можемо надзвичайно багато робити для оборони. Якось мені жалівся директор Інституту технічної теплофізики — вони мають непогані розробки зараз, звертаються в уряд, Міноборони. Але нікому це непотрібно. Адже краще купити закордоном і отримати непогані відкати!

Василь Шандро: Проблема української науки не в самій науці?

Анатолій Широков: Так. Треба ще створити сприятливі умови, щоб наша промисловість була зацікавлена в ноу-хау.

Василь Шандро: Щодо української науки та системи вищої освіти говорили, що вони розірвані. Наскільки це є проблемою?

Анатолій Широков: Безумовно, це проблема. Традиційно так сталося, що фундаментальна наука — не стільки в університетах, скільки в інститутах і Академії Наук. У наших вишах викладачі подеколи не можуть займатися наукою через педнавантаження, яке мають. Ми працюємо над інтеграцією вищої школи і академічної науки. Але бідує і та, й інша. Зараз, особливо, тяжкий стан у науці.

Тетяна Трощинська: На що ви розраховуєте сьогоднішньою акцією?

Анатолій Широков: Якщо не буде доброї волі уряду, ніяка коаліція не проголосує, як би окремі депутати не підтримували.

Василь Шандро: Не будемо говорити про Америку, напевно, Гарвард отримує більше, ніж вся українська наука за рік. Але як, наприклад, Польща?

Анатолій Широков: Беремо середній європейський університет. Його бюджет більший, ніж видатки на науку.

Тетяна Трощинська: З чого складається бюджет такого середнього європейського університету?

Анатолій Широков: Держава. Наприклад, Швеція — там бюджет, багато фондів, гранти. З одного боку — є держава, з іншого — університет, великий бізнес — з третього.

Василь Шандро: За яким механізмом функіонує наука в Польщі?

Анатолій Широков: У них був гірший рівень, порівняно з АН УРСР. Зараз їх бюджет під 5 мільярдів євро. А наш, дай Бог, цього року — 100 мільйонів.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.