Слухати

Або корупція, або директор не подав заявку на фінансування: чому школи Києва не мають збирати кошти з батьків?

04 грудня 2017 - 14:20
Facebook Twitter Google+
Про фінансування шкіл говоримо з радницею міністра освіти і науки України
Або корупція, або директор не подав заявку на фінансування: чому школи Києва не мають збирати кошти з батьків? / Програми на Громадському радіо

Гостя ефіру — радниця міністра освіти і науки України, співзасновниця ГО «Батьківський контроль» та «Смарт-освіта» Оксана Макаренко.

Тетяна Трощинська: До 1 грудня 2017 року згідно з Законом України «Про освіту» навчальні заклади мали би оприлюднити свої кошториси. Чи багато ви знаєте навчальних закладів, які це вже зробили?

Оксана Макаренко: Зараз іде моніторинг. Міністерство зобов’язало місцеві районні управління освіти моніторити цю ситуацію, тому що є чітка вимога закону оприлюднити всю звітність з усіх джерел, не тільки надходження, а й витрати. Це велика перемога. За це боролися три роки. Дуже тяжко було звести баланс на рівні школи. Було дві різні кишеньки: щось виділяє держава через районні управління освіти, щось постійно здають батьки, але було таке враження, що це не збір коштів на конкретні потреби закладу, а гроші на «служіння богові освіти».

Було таке враження, що це не збір коштів на конкретні потреби закладу, а гроші на «служіння богові освіти».

Тетяна Трощинська: На що варто звернути увагу батькам, якщо кошториси будуть оприлюднені? Що там шукати і як правильно це читати?

Оксана Макаренко: Така ситуація склалася, тому що багато років освіта недофінансовувалася, це була реальна ситуація. Виділялися кошти на зарплати вчителям, виділялися, можливо, на комунальні послуги, але на ганчірки, крейду, мийні засоби, поміняти вікна грошей не було. Згодом це стало традицією. Почалися пропозицію здати кошти на те, щоб закупити якісь ноутбуки випускникам садочка, щоб вчителі з’їздили відпочити в Болгарію на море і багато чого іншого. А могли просто сказати здати тисячу чи сто гривень на школу. В не ставте питань, куди вони поділися.

В одній школі якось загубилося 70 тисяч гривень, з чого почався рух «Батьки SOS». Директриса запропонувала збирати кошти в благодійний фонд, який очолював на той момент керівник юридичного департаменту районного управління. Таких випадків тоді було багато. Пішли до місцевої влади і сказали: якщо ви хочете, щоб батьки дофінансовували потреби, давайте зробимо це прозоро, відкрийте інформацію про фінансування в розрізі кожної школи, а не «на освіту виділено…». Тоді керівниця департаменту освіти КМДА Олена Григорівна Фіданян прийняла рішення, і зробили мапи Києва, де нанесені всі заклади, там можна було побачити всі кошти, які виділяє держава. Тоді ми створили сайт, на якому можна було безкоштовно прозоро вести фінанси для батьківських комітетів. Ми зустріли шалений спротив, самі батьківські комітети не хотіли цього, не всі, звісно. Потім було прийнято закон, де це чітко прописано. Але тепер постає питання контролю.

Хочу наголосити, що конкретно по Києву ситуація зовсім інша. У зв’язку з децентралізацією, коли з’явилися кошти, має дуже багато коштів. Цього року на освіту виділено понад 10 мільярдів гривень. Це повністю йде ремонт садочків, шкіл, повністю закуплене все, включно з маркерами. Батьки Києва, цього року майже всі керівники, які подавали заявки на потреби, отримали їх в повному обсязі. Якщо з вас збирають кошти, то це або корупція, або вони не подали заявки.

Для того, щоб зрозуміти, чи треба вам здавати кошти, треба зайти на сайт закладу або на сайт засновника (ймовірно, це районне управління освіти). Або там, або на сайті школи мусить бути весь кошторис з різних джерел аж до закупівлі ганчірок. 

В одній школі якось загубилося 70 тисяч гривень, з чого почався рух «Батьки SOS».

Ще одним запобіжником корупційної складової є те, що з цим законом прийнято рішення про те, що всі директори будуть обіймати свої посади на конкурсних засадах, в конкурсній комісії братимуть участь і громадськість, і вчителі. Такий склад дозволить директору бути не зобов’язаним за свою посаду районному управлінню освіти, яка його призначила, а тим людям, які його обрали. 

Тетяна Трощинська: Я знаю, що в кількох школах Києва відбувається перереєстрація громадської організації, яка раніше була благодійною, на іншу організацію. Чи може це теоретично бути способом уникнення звітування? Чи треба стежити за такими історіями?

Оксана Макаренко: Треба. Тут є певні моменти. Якщо благодійний фонд зобов’язаний чітко оприлюднити всю свою звітність, цільові витрати, то громадська організація може витрачати кошти на свою діяльність. Тут вже проконтролювати за тим, чи закупили ганчірки, на які ви здавали кошти, складніше. Я переконана, що найкращий випадок, коли школа має свій рахунок, чітко обраховані на декілька років вперед потреби. 

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.