Слухати

Більшість пам’яток архітектури незахищені, — урбаніст

05 червня 2016 - 16:25 158
Facebook Twitter Google+
Є така юридична норма, як охоронний договір, в якому фіксуються елементи, які мають охоронний статус. На жаль, у нас щодо дуже багатьох пам’яток архітектури він не створений, — розповідає експерт

dsc09299.jpg

Костянтин Киричук // «Громадське радіо»
Костянтин Киричук
«Громадське радіо»

Про збереження фасадів історичних будівель говоримо з головою Асоціації ЖБК та ОСББ Костянтином Киричуком та співкоординатором Ради з урбаністики Києва Григорієм Мельничуком.

Євгенія Гончарук: Як бути з балконами в будинку, який є пам’яткою архітектури?

Костянтин Киричук: Решить вопрос можно по-разному. Когда-то Никита Хрущев сказал, что куполки над киевскими домами как бородавки и их нужно снести. Хорошо, что снесли не все. Иногда бывают решения, продиктованные сверху. В демократии такие решения не приживутся.

Здесь мы говорим о петиции, когда люди хотят, чтобы памятники архитектуры были красивыми.

Якщо у цьому будинку є ОСББ або ЖБК, то в цьому будинку є правління, збори, які є вищим керівним органом. Я думаю, что ни один разумный человек, живущий в красивом доме, не захочет, чтобы его дом выглядел нелепо.

Если застеклять балконы, то все, чтобы не нарушать архитектурную целостность. Если застеклен один балкон, нет никакой экономии тепла.

Утеплення треба робити, але ці питання мають вирішувати власники будинку або громада району.

Євген Павлюковський: А якщо мова йде про будинок, який є архітеркутрною пам’яткою? Тоді потрібен дозвіл архітектурного управління чи іншого органу?

Костянтин Киричук: Давати погодження. Вони б могли вирішувати, якби був загальний утверджений план розвитку Києва, план розбудови. Тоді ми питаємось до питань МАФів і так далі.

Повинні бути настанови чи перелік будівель, де пояснено, чому не можна склити.

Євген Павлюковський: Якщо громада будинку вирішить провести масштабне утеплення чи засклення, то немає юридичного механізму, який міг би завадити?

Костянтин Киричук: Я розумію, що так. Але мені здається, що люди не захочуть руйнувати вигляд будинку.

Євгенія Гончарук: Скільки людей має бути, щоб утворити ОСББ?

Костянтин Киричук: 51% квадратними метрами. 

Всегда нужен один человек. В каждом доме он есть. Ему нужно собрать инициативную группу с 3-х человек. Це і є підстава для створення об’єднання. Потом вы проводите информационно-разъяснительную работу. Люди не согласны потому, что у них мало информации.

У вас не будет подорожания на содержание дома и придомовой территории. Для того, чтобы изменить тариф, нужно согласие владельцев 75% квадратных метров. Вы можете контролировать изменения в доме.

Євген Павлюковський: Наскільки ОСББ є зручнішим за ЖЕК?

Костянтин Киричук: ОСББ имеют право на муниципальную помощь. Сейчас в Киеве работают программы 30 на 70. 30% дает ОСББ, 70% — киевский бюджет.

Євгенія Гончарук: Першого липця ЖЕКи втратять право надавати послуги і отримувати гроші. Хтось не встигне створити ОСББ. Що тоді буде?

Костянтин Киричук: Сейчас в Киеве примерно 10 000 домов, в которых не созданы объединения. Ну, 1 000 ОСББ мы создадим, а остальные 9 000 разделят на тендере какие-то управляющие компании. Возможно, это будет ЖЕК.

Євген Павлюковський: Яка позиція Ради з урбаністики щодо засклення балконів в історичних будинках, зокрема питань утеплення архітектурних пам’яток?

Григорій Мельничук: У нас є позиції окремих експертів. Я вважаю, що вигляд пам’яток архітектури має бути максимально захищений. Цих правил потрібно дотримуватися. Це і зовнішня реклама, фарбування.

Принаймні треба, щоб мешканці домовилися про один колір.

Євген Павлюковський: В петиції говориться, що зовнішні стіни будинків — це власність міста, а не мешканців будинку. Наскільки це юридична норма?

Григорій Мельничук: Насправді це дуже складне юридичне питання, але у нас право власності на нерухомість дуже часто є правом власності на внутрішній простір і внутрішні стіни квартири. Те, що знаходиться зовні, не є власністю мешканця квартири. Це стосується власника всього будинку, яким може бути ОСББ. Якщо ОСББ не створено, це питання до міста. Міські служби можуть легко приїхати і познімати всі ці утеплення.

Костянтин Киричук: Как только квартира была приватизирована, она стала частной собственностью. Це все суспільна приватна власність, навіть фасад. Тут є протиріччя з приводу закону про історичні пам’ятки. Зараз ОСББ створюються більше в старих, ніж у нових будинках, бо там уже створені. 60% людей, які приходять до мене на семінари, є власниками квартир у старих будинках.

Євгенія Гончарук: Була історія з новим статутом Києва, де йдеться навіть про вивішення білизни.

Григорій Мельничук: Новий статут Києва — це ідея об’єднати в єдиному документі правила життя в місті. Дуже багато норм вже діє.

Стосовно пам’яток архітектури є така юридична норма, як охоронний договір, в якому фіксуються елементи, які мають охоронний статус, в тому числі і вигляд фасадів. На жаль, у нас щодо дуже багатьох пам’яток архітектури не створений цей договір. Якщо створюється ОСББ, договір має заключати ОСББ.

Євген Павлюковський: Якщо договору немає, то притягти людей до відповідальності неможливо?

Григорій Мельничук: Складно. Потрібна буде експертиза.

Щоб не було суперечок щодо скління балконів, то у кожного будинку є проект. Зміни мають бути узгоджені з проектом. Якщо ні, це самовільні роботи, які бути демонтовані міською адміністрацією.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.