Слухати

Царська Росія знищувала торбани, бо на них прославляли козацтво, — Вікснін

06 березня 2016 - 14:11 190
Facebook Twitter Google+
На торбані виконувалися не жалісливі пісні, а ті, які прославляли козацтво, військові перемоги та силу українського духу, — Вадим Вікснін

Говоримо про унікальний музичний інструмент епохи бароко — торбан, який вдалося відтворити відомому музичному майстрові Вадиму Віксніну. Він також розробив школу гри на цьому інструменті і навчив свою доньку Марію. Марія безпосередньо у студії «Громадського радіо» виконує музичний твір на торбані.

У студії працюють журналісти «Громадського радіо» Євген Павлюковський та Едуард Лозовий.

dsc02933_3.jpg

Марія та Вадим Віксніни / «Громадське радіо»
Марія та Вадим Віксніни
«Громадське радіо»

Євген Павлюковський: Розкажіть про цей інструмент.

Вадим Вікснін: Торбан — це гетьманський інструмент. Він зображений на купюрі номіналом в 10 гривень, але зображений трохи неправильно, головкою грифу донизу, такого бути не могло. Зображений на цій купюрі він не дарма. Адже там змальований гетьман Мазепа, який грав на торбані, писав для нього музику і чудові вірші. Часто над віршами Мазепи була дописка «виконується на торбані».  Це шляхетний інструмент. На ньому грала польська та українська шляхта.

Євген Павлюковський: Цей інструмент ще називали панською бандурою.

Вадим Вікснін: Абсолютно правильно, також його ще називали гетьманською бандурою. Був дуже відомий український торбаніст Тимофій Білоградський, якого в документах називають бандуристом, але він був саме торбаністом. Бандура з’явилася лише через 100 років після торбану.

Євген Павлюковський: Тобто наша бандура має від торбану певні риси? Зокрема басові струни?

Вадим Вікснін: Так, усе правильно. Коли був ліквідований інститут гетьманства, торбан потрапив до рук простих людей. Після цього з грифу зникли ладові порожки, змінився стрій і торбан перетворився на старосвітську бандуру.

Едуард Лозовий: Як до вас прийшла ідея відтворити цей інструмент?

Вадим Вікснін: 10 років тому мені замовили колісну ліру — вона є попередницею скрипки та інших смичкових інструментів. Потім я почав цікавитися іншими подібними інструментами: кобзою, бандурою, лютнею. Так я дійшов до торбана. Мною цей інструмент був повністю відтворений, а разом з ним і школи гри на ньому.

Цей інструмент описує у своїй роботі відомий український композитор Лисенко. Але до нього торбан дійшов вже як виключно народний інструмент. Якщо від цього інструменту прибрати приструнки, то вийде стрій російської семиструнної гітари.

Євген Павлюковський: Тобто можна прослідкувати її походження від українського торбану?

Вадим Вікснін: Так. У царській Росії знищували торбани, адже це був гетьманський інструмент. На ньому виконувалися не жалісливі пісні, а ті, які прославляли козацтво, військові перемоги та силу українського духу. 

Едуард Лозовий: Ваш інструмент єдиний в своєму роді у східній Європі. А чи збереглися його зразки, наприклад, у Польщі чи Австрії, де він теж побутував?

Вадим Вікснін: Так. У музеї Відня є інструмент нашого українського гетьмана Розумовського, а у Дрездені зберігається торбан нашого гетьмана Дорошенка. Розумовські свого часу виїхали до Відня, там зараз мешкають їхні нащадки, а інструмент переїхав туди разом з ними.

Едуард Лозовий: Це очевидно не є погано, адже там у них була можливість зберегтися до наших днів.

Вадим Вікснін: Так. На жаль, торбан гетьмана Мазепи був знищений при звільненні Чернігова. Він згорів разом з кімнатою Мазепи, коли її розстріляла артилерія.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.