Слухати

Частина злочинів в Україні перестануть бути кримінальними, — правознавець

18 червня 2016 - 13:24 87
Facebook Twitter Google+
Гуманізація шляхом впровадження поняття «Кримінальний проступок» – чи готове суспільство до такої ініціативи?

mykola_hovronyuk.jpg

Микола Ховронюк // «Громадське радіо»
Микола Ховронюк
«Громадське радіо»

З правознавцем-кримінологом Миколою Ховронюком говоримо про зміни до Кримінального кодексу України, зокрема, про вилучення з нього понад 100 статей та впровадження поняття «кримінальний проступок».

Євген Павлюковський: Що має зникнути з кримінального кодексу?

Микола Ховронюк: У нас має з’явитися поняття кримінального проступку. У кримінально-процесуальному кодексі, який з’явився у 2012 році, поняття кримінального проступку вже прописано. Визначено, що стосовно проступків має застосовуватись спрощена і швидка форма проведення розслідування. З цього випливає, що кримінальні проступки — прості й очевидні речі, які дуже легко розслідувати.

Сергій Стуканов: Чим відрізняється проступок від злочину?

Микола Ховронюк: Злочином має бути діяння, що заподіює якусь серйозну шкоду, а проступком — діяння, яке заподіює значну шкоду, або взагалі її не заподіює.

Євген Павлюковський: Тобто кримінальний проступок — поняття, що межує, наприклад, з хуліганством?

Микола Ховронюк: Ні, хуліганство може бути як злочином, так і проступком. Це залежатиме від форми прояву цього хуліганства. Необережне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень чи ушкоджень середньої тяжкості може бути визнане проступком, умисне — буде злочином.

Сергій Стуканов: Чи існує розведення понять проступку і злочину в європейському законодавстві?

Микола Ховронюк: Наш кримінальний кодекс, фактично, переписаний з радянських лекал. В Європі всі кримінальні правопорушення поділяються або на злочини і проступки, або на злочини, проступки і поліцейські порушення. Поділ на проступки і злочини залежить від ступеню небезпечності кримінального правопорушення. Головна ідея полягає у створенні простішої системи розслідування проступків для того, щоб ніхто не міг відмовити людині у розслідуванні через те, що справа незначна.

Зараз слідчі перевантажені, так справу можна було б віддати дізнавачу і він швидко в ній розібрався б, але поки треба проводити велике розслідування по всій процесуальній формі. Таких дрібних злочинів наразі дуже багато.

Сергій Стуканов: Як вам ідея створення окремого кодексу проступків замість того, що вносити їх у кримінальний кодекс?

Микола Ховронюк: Насправді, це одне і те саме. Всі загальні положення, що стосуються злочинів і проступків, є практично однаковими. Різниця незначна. Так, наприклад, замах на злочин має каратись, а замах на проступок може не каратись.

Євген Павлюковський: Наскільки юридичні наслідки для людей, що скоїли злочин і людей, що скоїли проступок, відрізнятимуться?

Микола Ховронюк: В проекті закону написано, що проступок не передбачає судимості, але якщо людина систематично скоює проступки, а потім приходить влаштовуватись у Нацполіцію, брати її, все ж, не варто. Якщо ми скасуємо судимість, то у відповідних законах ми маємо написати, що людина з низьким етичним рівнем не має права претендувати на певну службу.

Сергій Стуканов: На якій стадії розгляду знаходиться цей законопроект?

Микола Ховронюк: Він вже пройшов читання у профільному комітеті. Комітет його підтримав, але кілька навчальних закладів висловили свої претензії щодо законопроекту і його було вирішено відправити на розгляд європейських експертів.

Сергій Стуканов: Якими були основні закиди?

Микола Ховронюк: Головна претензія полягала в тому, що, прийнявши цей закон, ми збільшимо обсяг криміналізованих діянь. Це неправда. Сьогодні у нас одночасно діє кримінальний кодекс і кодекс про адміністративні правопорушення, в якому приховано більше 100 складів кримінальних правопорушень. Це наш спадок від Радянського Союзу.

Євген Павлюковський: Чи готове українське суспільство до такої гуманізації?

Микола Ховронюк: Наш кримінальний кодекс перенасичений різними складами злочину. Ми хочемо розділити їх на тяжкі — ті, які мають розслідувати професійні слідчі і проступки, які можуть розслідувати дізнавачі в ранзі дільничних.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.