Слухати

Чому картини Музею Ханенків опинилися під загрозою?

06 листопада 2017 - 13:39
Facebook Twitter Google+
Експонати в музеї мистецтв ім. Ханенків під загрозою через проблеми з опаленням
Олена Живкова // Громадське радіо

У студії заступниця генерального директора з наукової роботи Олена Живкова.

Євгенія Гончарук: Станом на 2 листопада була інформація, що у Фонді живопису музею Ханенків була температура на рівні 8,5 С°. Про це були навіть сюжети на телебаченні. Наразі, на щастя, опалення увімкнули. Чому стала можливою така проблема?

Олена Живкова: Всі 35 років все відбувалося стабільно – 15-16 листопада в музеї вмикали тепло, і все було гаразд. Окрім того, що музей не обладнаний системою клімат-контролю. Наш будинок не просто старовинний, він є пам’яткою архітектури, через це він і є нашим першим експонатом. А в таких будинках дуже важко встановлювати сучасні системи клімат-контролю, проте вони мають бути встановлені. І наразі вже тривають роботи по встановленню такого обладнання, про яке ми мріяли десятки років. Адже ця система єдина, яка може вберегти твори всіх музейних колекцій України від знешкодження. Твори мистецтва дуже крихкі, їх складно зберігати, і ми хочемо, щоб вони жили якомога довше. А це можливо за однією умовою: їм потрібна постійна температура і постійна вологість.  

Євгенія Гончарук: Якщо такої постійної температури немає, які експонати опиняються під найбільшою загрозою?

Олена Живкова: Живопис на дереві. Матеріали живопису, а надто – дерева дуже чутливі. При нижчій температурі вологість зазвичай більша, і дерев’яні основи живописних творів трохи розширюються. Коли ж температура різко зростає, вони дуже різко звужуються. Що відбувається із живописом? Живопис – це дуже складний пиріг. Це основа – полотно або дерево, потім шар ґрунту, далі – декілька прошарків різних фарб і покривний лак. Якщо основа рухається, то і всі ці прошарки починають рухатися в своєму темпі. Таким чином виникають так звані «криші» — якщо основа звужується, фарбі немає куди дітися, виникають «криші», які потім обсипаються чи згортаються в трубочки і ми вже не можемо нічого вдіяти.

І найзагрозливіша ситуація – це не пониження температури, а це різниця між температурою, до якої вона у Фонді понизилася, і тією, яка буде на той момент, коли центральне опалення буде ввімкнуте. Тому я одразу після передачі біжу до музею, і ми починаємо робити все, що він нас залежить, аби зменшити цей стрибок температур. Ми заздалегідь трохи підготувалися — вкрили батареї захисним шаром, підкрутили краники, які зменшують силу батарей. Тобто ми хочемо, щоб перехід від 8 С° до 15-20 С° відбувся повільніше. Лише це зможе убезпечити твори від руйнувань. 

Повну версію можна прослухати  у доданому звуковому файлі. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.