Слухати

Чому важливо працювати в молодому віці?

26 січня 2017 - 12:26 1042
Facebook Twitter Google+
Як безробіття у молодому віці впливає на подальше життя навіть через кілька десятиліть?

У студії «Громадського радіо» — очільниця дослідницького департаменту Київської Школи Економіки Наталя Шаповал.

Любомир Ференс: Проект «Social Exclusion of Youth in Europe: Cumulative Disadvantage, Coping Strategies, Effective Policies and Transfer» — це велике дослідження про те, як безробіття молодих людей впливає на їхнє подальше життя. Проект триватиме до 2020 року. На початку лютого в Києві, Миколаєві і Черкасах мають бути оприлюднені перші результати.

Ірина Славінська: Згадую розмови з моїми французькими одногрупниками, коли я там навчалась в магістратурі. Часто у дітей з робітничих родин, де не було традиції отримування університетської освіти, існувала думка про те, що університетська освіта — це продовження безробіття. Університет — це відтерміноване безробіття для молодих європейців в Україні та інших країнах?

Наталя Шаповал: Не дуже коректно казати, що це відтерміноване безробіття. В багатьох країнах вважається, що чим більше освіт ти маєш, тим більші твої шанси мати високу заробітну платню в майбутньому. Проте в деяких пострадянських країнах, включаючи Україну, цей аргумент має сенс. У нас дуже велика частка населення має вищу освіту. Вони не вважаються безробітними за статистикою. Проте люди часто витрачають час на здобуття вищої освіти, але це не призводить до вищих заробітків.

Ірина Славінська: Освітні експерти часто вживають метафору «вища освіта — це п’ятирічна черга за дипломом».

Наталя Шаповал: Є таке. В Україні ледь не вдвічі більше студентів у віці від 15 до 29 років, ніж у Європі. Якщо в Європі у цій віковій групі близько 9% студентів, то в Україні це 15%.

Любомир Ференс: Дослідження об’єднує 9 наукових шкіл — естонські, німецькі, британські, болгарські, грецькі, італійські, польські, швецькі і українські університети. Йдеться про безробіття молоді, про так звану молодіжну ізоляцію. Що показали перші результати дослідження? Чи правда, що якщо ти не працюєш у молодому віці, потім тобі набагато важче знайти роботу?

Наталя Шаповал: В цьому дослідженні йдеться про наслідки безробіття в короткостроковій і довгостроковій перспективі, а також про вплив безробіття на подальший рівень здоров’я, задоволення життям і психологічний стан. Перші результати підтверджують попередні знахідки у інших країнах. Тобто безробіття справді має негативний вплив на подальший рівень життя молодих людей. Ми також спостерігаємо за тим, наскільки на рівень життя впливає автономія, тобто те, живе людина з батьками чи сама.

Ірина Славінська: І як? Є кореляція?

Наталя Шаповал: Кореляція з автономією є. По Україні важко сказати, тому що в нас не такі ідеальні дані як в інших європейських країнах, де є одне опитування. У нас можна спробувати взяти дані у Держстата, але в багатьох випадках їх не можна порівняти. В Європі безробітні молоді люди частіше живуть з батьками.

Любомир Ференс: Я 5 років прожив в Італії. У італійців є таке поняття — «мамоні», це так звані мамині синочки. Йдеться про чоловіків, які до 40 років живуть з батьками. Багато з них хочуть жити окремо, але в Італії дорого винаймати житло, а вони мають низькооплачувані роботи. Чим довше ти живеш з батьками, тим більше в тебе проблем в майбутньому?

Наталя Шаповал: Така залежність прослідковується, але треба дивитись і на інші фактори. В багатьох країнах прийнято довше жити з батьками, це традиція. В деяких випадках треба дивитися на те, скільки в цій країні коштує оренда житла.

Ірина Славінська: Що ми маємо на увазі під соціальним відчуженням?

Наталя Шаповал: Є групи населення, які не підпадають під дослідження і політику держав. Їх називають маргіналізованими. Ми проводили опитування серед найбільш маргіналізованих груп людей. Анна Квіт, яка проводила ці опитування, розповідає дуже драматичні історії. Наприклад, у жінки троє дітей, в неї немає роботи, і вона постійно змушена сидіти з дітьми. Держстат не завжди знає про такі речі. Йдеться про те, що у людини немає можливості соціалізуватися. Починається цикл, коли людина весь час проводить з не дуже благополучними людьми. З часом їй все складніше вибратися з цього замкнутого кола. Для держави дуже складно проводити дослідження таких випадків, адже цих людей легко загубити з поля зору.

Любомир Ференс: Чому Україна потрапила у це дослідження на рівні з високорозвиненими країнами?

Наталя Шаповал: Україна прямує до Європейського Союзу. Цікаво спостерігати за тим, наскільки Україна відрізняється від інших країн.

Крім того, наша команда з України і Великобританії на чолі з Оленою Нізаловою дуже хотіла, щоб Україна потрапила в цей перелік.

В Україні достатньо низький рівень безробіття серед молоді в порівнянні з європейськими країнами. Проте у нас набагато вища частка людей не належить до офіційного ринку праці. Вони або не хочуть працювати, або дуже довго навчаються. Тому статистика говорить про те, що у нас молодь зайнята. Але це переважно проблема підрахунку даних. Про справжній рівень безробіття ми можемо тільки здогадуватись.

Ірина Славінська: Звідки дані, які поставили Україну в кадр цього рейтингу?

Наталя Шаповал: Опитування, тобто дані, які ми самі генеруємо, проводилися в кількох областях України. Ми орієнтувалися на групу людей від 15 до 29 років. В інших країнах так само працював дослідник, який опитував групи. Також є опитування, які використовувались для економетричного аналізу.

Ірина Славінська: Історія про матір, яка весь час сидить дома — це історія також про відсутність публічних просторів, де можна побути з трьома дітьми, не відчуваючи дискомфорту.

Наталя Шаповал: В нашому дослідженні немає такої змінної, але в європейських країнах справді більше таких публічних просторів. Там простіше знайти місце, де ти можеш соціалізуватися без додаткових коштів.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.