Слухати

Чому вихваляються Великодніми кошиками?

16 квітня 2017 - 12:09 370
Facebook Twitter Google+
Паска була показником майнового статусу родину — говорить дослідниця та історикиня Олена Брайченко в розмові про традиції Великоднього святкового столу

olena_braychenko.jpg

 Олена Брайченко // Громадське радіо
Олена Брайченко
Громадське радіо

«В традиційному українському суспільстві розговіння починається з крашанки, на святковому столі має бути багато хрону з буряками, і якщо правильно розговлятися, то жодних проблем після тривалого посту не буде», — розповідає Олена Брайченко.

Про суперечки щодо назв «паска» чи «куліч» Олена Брайченко говорить, що немає нічого страшного, щоб паску називати кулічем.

«В радянський час дуже складно було спекти Паску і прийти з нею на роботу через боротьбу з релігійними святами. Але деякі жінки пекли паски і приносили її на роботу, говорячи, що вони спекли кекс. Тобто все одно люди, підлаштувавшись під систему, намагались зберігати звичай пекти паску цього дня. Тому до кулічів я б не була так жорстоко налаштована. Якщо хтось це називає кулічем і йому це так болить, давайте дамо йому на це право. Але памятаємо, що є традиційна назва «паска» або «баба», — пояснює дослідниця.

Вона додає, що на Великодніх столах одним із знакових елементів вважалася наявність масла і білого молочного сиру.

«У багатьох була традиція вживати паску, змазану маслом, і це вважалося справжньою вершиною смаку.

Також ми зараз спостерігаємо вихваляння великодніми кошиками, пасками. Воно починається ще в „чистий четвер“, коли всі печуть паски. Ця традиція вихваляння має не один десяток років, тому що паска була вінцем вашого показника вміння як господині, тому що паски випікали тільки жінки.

Паска також була показником вашого майнового статусу та майстерності, а також паску всі йшли святити до церкви, і не позаглядати один одному в кошик було неможливо.

Одною зі знакових страв XIX сторіччя, котра пропонувалася до Великоднього столу, були молочні запечені поросята з родзинками і рисом, тому що і рис і родзинки в той час — була досить вартісна страва. Це, на мій погляд, була своєрідна ознака вихваляння і марнотратства. Тобто Великдень, окрім християнського значення світлого свята, це ще й пишне матеріальне свято» — додає Олена Брайченко.

Вона зазначає, що функція і роль традицій для українського суспільства дуже велика.

«Традиції несуть в наше життя відчуття свята, крім того, повторювання події в один і той самий час для нашої свідомості є дуже рятівним колом. Це структурує світ і надає йому відчуття стабільності. Це дає кожному з нас відчуття сили, надії і віри» — розповідає вона.

Цю публікацію створено за допомогою Європейського Фонду Підтримки Демократії (EED). Зміст публікації не обов’язково віддзеркалює позицію EED і є предметом виключної відповідальності автора(ів). 
Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.