Слухати

Чи можна звільняти вчителів за «антидержавницьку політику» на уроках?

14 травня 2016 - 15:47 285
Facebook Twitter Google+
Очільниця Громадської ради при міносвіти Галина Усатенко та юрист Віталій Дудін коментують ініціативу міністерки освіти щодо виявлення вчителів, які проводять антидержавницьку політику

unnamed_0_1_0_0_0.jpg

Галина Усатенко // Громадське радіо
Галина Усатенко
Громадське радіо

Міністерка освіти Лілія Гриневич звернулась за допомогою до міністерства юстиції у виявленні вчителів, які проводять антиукраїнську політику на своїх уроках. В нашій студії обговорюємо цю заяву з очільницею Громадської ради при міністерстві освіти Галиною Усатенко. До розмови телефоном підключається юрист Віталій Дудін, який пояснює, які юридичні підстави потрібні для звільнення за прояви сепаратизму.

В студії працюють журналісти «Громадського радіо» Едуард Лозовий і Євген Павлюковський.

Євген Павлюковський: На скільки коректні заяви про виявлення вчителів з антиукраїнською позицією? Чи варто говорити про атестацію?

Галина Усатенко: Насправді, не зовсім коректно вживати поняття «виявлення», пані Гриневич звернулась до міністерства юстиції з проханням висловити позицію стосовно вчителів, які дозволяють собі сепаратистські висловлювання.

Євген Павлюковський: На скільки у тих старих кадрів, які ще працюють за старою програмою, присутня антиукраїнська позиція?

Галина Усатенко: До Громадської ради міністерства освіти неодноразово звертались із запитами щодо неоднозначних висловлювань і поведінки вчителів під час навчального процесу. Ми не маємо механізмів юридичної відповідальності за дії викладачів в позаурочний час, у нас є свобода прояву думки.

Водночас, виконання навчальної програми і дотримання Закону про освіту передбачає виховування дітей і молоді із збереженням соціального устрою країни та дбайливого ставлення до історико-культурного середовища.

Євген Павлюковський: На скільки можливо вибудувати систему виявлення антидержавницької позиції на місцевому рівні?

Галина Усатенко: Питання в тому, щоб були механізми, які дають можливість захистити права усіх учасників навчального процесу. І вчителів з різними поглядами, і учнів, і батьків.

На місцевому рівні проблема значно глибша. В Донецькій області, наприклад, перед початком нового навчального року дедалі зменшується кількість українських класів і шкіл. Залишається проблема сегрегації, відокремленості регіону.

valeriy_dudin.jpg

Віталій Дудін // «Громадське радіо»
Віталій Дудін
«Громадське радіо»

Євген Павлюковський: Чи реально звільнити людину за антидержавницьку позицію? Які зміни в нормативних актах треба провести?

Віталій Дудін: Трудовий кодекс не дає підстав для звільнення. Якщо людина дійсно здійснювала заклики до порушення територіальної цілісності чи повалення державного ладу, то це вже сфера кримінального законодавства.

Міністерство освіти займається зараз не тим — не створює умови для розвитку освіти, а фактично спрощує звільнення, вигадує нову підставу для проведення скорочень. Може вони таким чином хочуть зекономити державний бюджет.

Едуард: Для того, щоб провести масштабні скорочення треба буде організувати масову «охоту на відьом»?

Віталій Дудін: Закон про працю передбачає звільнення особи, яка виконує виховні функції лише за вчинення аморальних дій. Міністерство освіти підкреслює, що до аморальних вчинків відноситься і вчинення антидержавної пропаганди. Але ця позиція є лише право тлумаченням, а не нормативним актом.

Щоб бути юридично впевненими, що певні критичні оцінки або латентна підтримка сепаратизму дійсно є аморальним вчинком, необхідні або тлумачення Конституційного суду або внесення змін до закону.

Євген Павлюковський: Чи є подібні прецеденти в інших країнах?

Віталій Дудін: Європейська конвенція дозволяє свободу вираження поглядів, але ця свобода може бути обмежена в національних інтересах. Українське законодавство поки не містить підстав для звільнення за антиукраїнську чи антидержавницьку позицію.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.