Слухати

Де можна купатися у Києві?

03 липня 2016 - 12:05
FacebookTwitterGoogle+
Де кияни можуть купатися безпечно? Говоримо з гендиректором комунального підприємства «Плесо» Денисом Пікаловим і про безпеку на пляжах: купання в нетверезому стані, чистоту піску і води

У Києві визначено 11 водойм, в яких безпечно купатися. Відповідне розпорядження підписав мер Києва Віталій Кличко, повідомляє прес-служба КМДА. Фахівці радять вибирати для купання такі місця: р. Дніпро в парку Дружби народів (Чорторий), ставок на р. Горенка в Оболонському районі, озеро Вербне (вул. Приозерна), р. Десенка біля острова Долобецький (пляж «Молодіжний»), р. Дніпро біля острова Венеціанський (пляжі «Дитячий» та «Золотий»), озеро Райдуга (вул. Райдужна), озеро Тельбін (вул. Березняківська), р. Дніпро біля острова Венеціанський («Передмостна Слобідка» та «Венеція»), р. Дніпро біля острова Труханів («Центральний»). 

З’ясовуємо з гендиректором комунального підприємства «Плесо» Денисом Пікаловим, що змінилося цього пляжного сезону, порівняно з минулими, про чистоту піску та води, а також правила поведінки біля води.

Кирило Лукеренко: Наскільки безпечно киянам йти на пляжі?

Денис Пікалов: У Києві сьогодні 11 пляжів і 18 зон відпочинку. У нас є проблема, бо більшість співвітчизників сприймають пляж як місце біля берегу. Ми розуміємо, що пляж — це вода, пісок. Якщо ми говоримо про пляж у такому великому місті, як столиця, то маємо розуміти, що це — інфраструктура. Це медпункт, рятувальник, належна кількість прибиральників та урн. Тільки у Гідропарку за останній тиждень кожного дня пляжі відвідує 10-15 тисяч людей. Ключовим питанням стає, чи справляються комунальні служби, щоб вирішити питання доступності, забезпечити належний клінінг і безпеку відпочивальників.

Ірина Славінська: А скільки у Києві пляжів, забезпечених належною інфраструктурою?

Денис Пікалов: 11 пляжів і дві зони відпочинку (на «Галерному» Троєщини і зоні відпочинку озера Синє в Подільському районі є рятувальні пости).

denys_pikalov.jpg

Денис Пікалов // «Громадське радіо»
Денис Пікалов
«Громадське радіо»

Кирило Лукеренко: Де ви не радите купатись киянам?

Денис Пікалов: Ніде не купатися, окрім цих. Саме для цього у великих містах готуються прибережні території, де є нормальна вода, що відповідає санітарним нормам, пісок, можливість підключення інженерних комунікацій, що дозволяє вчасно вивозити сміття і прибирати. Значна кількість водойм в Києві є істотно зміненими водними об’єктами.

Більша частина водойм свого часу використовувалася для добування піску. Це не означає, що ці водойми брудні. Вони технологічні і створювались для відводу дощової води, наприклад, з масиву. Вони залишились відкритими, щоб поступово перетворити їх у декоративні водойми, де можна відпочивати. Але це не завжди означає, що там можна купатися.

Кирило Лукеренко: Навантаження на київські пляжі зараз збільшилось, порівняно з минулими роками?

Денис Пікалов: Такої статистики в нас нема. Але ми розуміємо, що якщо вивозимо більше сміття, —  більше відпочивальників відвідують пляж. Зараз вивозять приблизно на 25% більше сміття. І це не зважаючи на те, що кількість сезонної торгівлі нам вдалося зменшити. Із 28-ми точок сезонної наметової торгівлі нам вдалося залишити тільки дві. Хоча часто за двома клонується ще декілька, а у декількох наметів можуть бути ті самі документи.

Кирило Лукеренко: Чи змінили кияни і гості столиці поведінку на пляжі?

Денис Пікалов: Цього сезону ми хотіли досягти того, щоб киянин чітко відрізняв муніципальний пляж, де можна купатися, від «дикого», де людина відпочиває на свій ризик. Тому сьогодні на пляжах місце чергування рятувальників пляжного патрулю чітко позначене червоно-жовтими прапорами. Це міжнародний ISO-стандарт. В усьому світі його дотримуються. Коли ви приходите на пляж, бачите вишку рятувальника, прапори, які позначають зону відповідальності. Це основне, що відрізняє минулорічний сезон від цього.

На жаль, трагічні випадки втоплення відбуваються далі. На жаль, вчора у нас був трагічний випадок на пляжі «Молодіжний». Це був перший за сезон випадок, коли людина втопилася на пляжі. Я хотів би сподіватися, що останній, але такої певності немає. Троє молодих людей у стані алкогольного сп’яніння не дорахувалися одного. Вони одразу звернулися до рятувальника. Водолази були на місці за 4 хвилини. Але, щоб врятувати людину в умовах спеки, є дві хвилини. Тому наші рятувальники дивляться, щоб людина не втонула. Якщо людина втопилася, врятувати її шанси невеликі. На жаль, 90% втрат у нас — молоді люди, які купаються у тих місцях, де робити це не можна, і у стані алкогольного сп’яніння.

Кирило Лукеренко: У вас є статистика, скільки людей цього року загинули поза комунальними пляжами?

Денис Пікалов: Таку статистику веде ДСНС. На скільки пам’ятаю, з початку року в Києві втопилося десь 20-25 людей (йдеться і про тих, хто втопився взимку).

Кирило Лукеренко: Який стан води у київських водоймах?

Денис Пікалов: Стан води на пляжах кожного року санепідслужба перевіряє щотижнево. Це робиться засобами бактеріального посіву. Проте цього сезону ми запровадили нову технологію. Ми закупили реактиви «Колілерт-18», які дозволяють оцінювати якість води в 6 разів швидше, ніж раніше.

У світі стан біологічного забруднення води регулярно моніториться кожного дня. Для цього використовують новітні технології. Українське законодавство вимагає, що кожного тижня ми відслідковуємо якість бактеріологічного забруднення води на пляжах і раз на 10 днів — у зонах відпочинку.

У понеділок працівники СЕС беруть аналіз води, в п’ятницю отримують результати і повідомляють нам, проте біологічне забруднення води змінюється щогодини. Цього року ми закупили реактиви. Вартість одного аналізу дуже невеличка — близько 120 гривень.

Ірина Славінська: А якщо говорити про чистоту піску?

Денис Пікалов: Ситуація покращується. Ми вимагаємо від наших працівників, працівників аутсорсингової компанії, яка прибирає значну частину пляжів, не тільки прибирати сміття з урн, а щоб вони чистили і пісок. У всьому світі механізований клінінг здійснюється на величезних пляжах, де є можливість застосувати важку техніку. На «Венеції» цього року ми робимо це щотижнево, а іноді — тричі на тиждень. Це дає результат. Сміття стає менше, зараз ми вивозимо сміття, накопичене за тривалий час.

Але якщо людина не може дійти до урни 30 м, не дійде й три. Жоден клінінг не зможе застрахувати вас від викинутого скла на березі. Тому на багатьох пляжах у світі і в Україні (в Дніпрі) заборонено використання скляної тари на пляжі. Це дуже вдала інновація, яку нам потрібно запроваджувати.

Кирило Лукеренко: Ви думаєте це буде запроваджено в Києві?

Денис Пікалов: Я впевнений. Не протягом цього сезону, але до початку нового року ми вийдемо з такою ініціативою. 3 000 людей протягом минулого сезону звернулися до медиків. Половина з них — це порізи від скла і кришок від пивних пляшок.

Ірина Славінська: Чому частина киян, попри заборони, готові лізти у неперевірену воду?

Денис Пікалов: Питання безвідповідальності похідне від відсутності відчуття відповідальності. Потрібно розуміти, що там, де купатися не можна, дійсно, не можна цього робити. Це ваше здоров’я.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.