Слухати

«День енергоефективності» у парламенті: коли тепло стане дешевшим?

06 лютого 2017 - 12:30 300
Facebook Twitter Google+
Говоримо про пакет енергоефективних законів та представляємо нову рубрику на «Громадському радіо» — «СусідиПРО»

tetyana_boyko.jpg

Тетяна Бойко // «Громадське радіо»
Тетяна Бойко
«Громадське радіо»

У студії «Громадського радіо» експерт Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко.

Анастасія Багаліка: «День енергоефективності» у парламенті — депутати мають прийняти чотири законопроекти, які пов’язані з житлово-комунальним господарством. Коли це буде, і як відбуватиметься?

Тетяна Бойко: Традиційно у Верховній Раді є такий час, коли інколи по четвергах голосується пакет законопроектів. Наприклад, децентралізація, антикорупція. Ідея провести такий «день енергоефективності», де поставити на голосування базові законопроекти (їх, насправді, не чотири, а набагато більше), з’явилася ще минулого року. Це продовження реформи житлово-комунального господарства. Адже з реформаторського пакету ще у 2014 році був прийнятий закон про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, але далі, за цих два роки, нічого не було зроблено.

Законопроект 1581-д вже два роки фактично валяється у ВР, постійно доопрацьовується, але ми розуміємо, що якщо він досі не виноситься на голосування, то немає голосів, немає політичної волі. Так само про енергоефективність — віце-прем’єр багато говорив про фонд енергоефективності, але для цього потрібні умови, а нічого не зроблено. Ми сподіваємося, що на наступному пленарному тижні цей «день енергоефективності» все-таки відбудеться.

Андрій Куликов: Результатом цього дня має бути прийняття законів чи чергове обговорення і відкладення?

Тетяна Бойко: Щоб не заплутати читачів, говоритимемо про ці чотири базових законопроекти. Про житлово-комунальні послуги — це друге читання, його вже нема куди відкладати, потрібно ухвалювати. Пов’язаний з ним законопроект про комерційний облік — також друге читання, теж треба приймати в цілому. Законопроект про енергоефективність — його треба приймати у першому читанні, а далі, можливо, доопрацьовувати. І ще один законопроект — про енергетичну ефективність у будівлях. Є велика кількість його версій, цей, з буквою «д» — узгоджений депутатами і урядом. На мою думку, його теж треба голосувати у першому читанні.

Головна ідея — зрушити цей камінь, який лежить два роки і не рухається.

Андрій Куликов: Чи не буде це Сізіфовою працею, коли він викочує важкий камінь на гору, а той знову і знову падає?

Тетяна Бойко: Я скажу так — гірше вже не буде. Ми зараз отримуємо величезні платіжки, не можна, щоб далі так тривало. Активіст Святослав Павлюк вчора зробив пост зі знімками термовізора будинку на Подолі.

Цей експеримент наочно показав, що величезна кількість тепла — 60%, 70%, а то й 90% — втрачається. Ми опалюємо повітря, диряві будинки і теплотраси, і виходить, що за все це платить кінцевий споживач. Тільки енергозбереження, ефективна модернізація дасть можливість зекономити вдвічі, а то й втричі тепла.

Андрій Куликов: Дивлюсь в інтернеті — сьогодні майже п’ята річниця відколи Святослав Павлюк опублікував статтю «Коли тепло буде дешевшим?» Зараз питаю у вас — тепло колись буде дешевшим?

Тетяна Бойко: Платіжка складається з двох частин: одна — так звані тарифи, вартість за гігакалорію тепла, і друга — обсяг використання тепла. Я не бачу жодних прогнозів, щоб вартість гігакалорії тепла ставала меншою, вона напряму залежить від газу (на 60-70%), а тенденції до здешевлення газу поки немає. Але щодо другого — у нас є величезний потенціал для зменшення обсягу використання тепла. Тоді і зменшиться сума у платіжці, і можна буде сказати, що тепло подешевіє.

Андрій Куликов: Хто ваш союзник у просуванні цих енергоефективних законопроектів?

Тетяна Бойко: Я думаю, що союзниками є прогресивні, молоді в душі депутати, які готові мислити не короткостроково, а на довгострокову перспективу. І вони не переймаються, що від цього постраждає їхній рейтинг. Вони готові брати на себе відповідальність приймати рішення, які принесуть користь громадянам.

Анастасія Багаліка: Чи буде достатньо цих законопроектів, щоб сектор житлово-комунального господарства запрацював?

Тетяна Бойко: Звичайно, не досить, до кожного є ще багато підзаконних актів. А потім буде йтися про імплементацію цих рішень. Я за те, щоб створювати ОСББ, міста мають створити умови, щоб там утворились управителі, приватні і комунальні. І є ще багато суміжних речей.

Доки субсидії не будуть монетизовані, а) люди не будуть відчувати своєї причетності, і не буде зацікавленості у енергоефективності, б) це величезна трагедія для житлово-комунального господарства. Тому що для управителів ці кошти йдуть живі, але вони повертаються з величезною затримкою — 3-6 місяців — для бізнесу така затримка є катастрофічною. Якщо ми говоримо про підприємства теплокомуненерго, то це взагалі не кошти, а клірингові розрахунки — це не гроші. Знову ж таки, який бізнес готовий працювати з не грошима, а папірцями — тіньовий або ніякий.

Андрій Куликов: Ми затіяли нашу розмову в рамках прем’єри спільного проекту Громадянської мережі ОПОРА та «Громадського радіо» «СусідиПРО», що там буде?

Тетяна Бойко: Це серія передач «сусіди говорять про…» — ми хочемо висвітлити ті теми, про які власне і говорять сусіди. А вони зараз насамперед говорять про величезні платіжки, і що з ними робити. Для великої кількості людей це складне питання, але у багатьох випадках зменшення вдається домогтися або завдяки перерахунку, або, якщо люди підуть у свій будинок, і побачать, що у підвалі влаштувалася фірма — неопалювальне за проектом приміщення стало опалювальним. І вийшло, що за це платять самі мешканці будинку.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.