Слухати

День Конституції: олігархічний компроміс — не те, що варто святкувати, — політолог

27 червня 2016 - 12:52 223
Facebook Twitter Google+
Як надалі має змінюватися конституція України?

paliy_oleksandr_2.jpg

Палій Олександр // «Громадське радіо»
Палій Олександр
«Громадське радіо»

З політологом Олександром Палієм говоримо про наслідки можливого виходу Британії з ЄС і необхідність конституційної реформи.

Дмитро Тузов: В Шотландії говорять про можливість повторного референдуму і ветування рішення британського парламенту. В самій Великій Британії петицію про проведення повторного референдуму підписало понад 3 млн. людей. Що відбувається в ЄС?

Олександр Палій: Ще в 2 столітті до н.е. римляни дійшли думки, що коли держава стає великою і потребує ухвалення серйозних рішень, народні референдуми не працюють. Складні рішення вимагають великої компетенції від людей. Британія виявилась вразливою до різноманітних демагогів. Крім того, якщо Шотландія і Північна Ірландія тільки виграють від членства в ЄС, то Британія реально може бути централізованою

Дмитро Тузов: В Шенгені Британія не була, євровалюту вона не запровадила. Чи не забагато драматичних реакцій?

Олександр Палій: За великим рахунком мало що зміниться. Зрозуміло, що відбудеться перерозподіл квот і фінансування з Британії і в Британію.

Дмитро Тузов: Можливо Британія в такому разі займе більш проукраїнську позицію?

Олександр Палій: Так здається. Зараз може початися процес більшої централізації ЄС, коли у держав з’являтиметься більше обов’язків і менше прав перед центром. Для чого це Україні? ЄС — це потужна сила і лише її роздробленість може зробити її слабкою. Якщо після виходу Британії спостерігатимуться тенденції до збільшення концентрації всередині ЄС, нам це піде на користь.

Дмитро Тузов: Чи не призведе це до створення наддержави?

Олександр Палій: Рух до більшої централізації означитиме, що ЄС зможе діяти дуже швидко. Перевага Росії полягає у тому, що вона діє миттєво — за рішенням однієї людини.

Дмитро Тузов: Відомий фінансист Джордж Сорос говорить про те, що ЄС прямує до свого логічного завершення, якщо не реформується. Рух до централізації — це і є ті необхідні реформи?

Олександр Палій: Думаю, так. В ЄС були порушені стимули. Це означає, що країни могли отримувати гроші, але не виконувати зобов’язання. Система заохочень і покарань — найголовніше в державному управлінні. Ті, хто працював добре, просто отримували ринок і ставали донорами. Це не зовсім правильна мотивація.

Дмитро Тузов: Які досягнення були зроблені Україною в рамках асоціації про партнерство з ЄС?

Олександр Палій: Досягнення, безперечно, є, хоч і повільні. Те, що частка Росії в нашому експорті впала з 30% до 8,5%, а частка Європи зросла з 20% до 40% — один із наслідків співпраці. Як правило, українські товари кращі і дешевші, ніж у конкурентів.

Наталя Соколенко: Завтра буде 20 років з дня ухвалення конституції. Ви святкуватимете, відзначатимете чи вшановуватимете події 20-річної давнини?

Олександр Палій: Вшановуватиму. Конституція була прийнята олігархічним компромісом. Олігархічний компроміс — не та річ, яку прийнято святкувати.

Дмитро Тузов: Як надалі змінюватиметься наш основний закон в подальшому?

Олександр Палій: Президент чітко говорить про те, що особливий статус Донбасу може бути прописаний в конституції після виконання пункту № 10 мінських угод. Пункт № 10 передбачає виведення іноземців й іноземної техніки під контролем ОБСЄ.

В тому, що стосується прав людини, наша конституція практично бездоганна. В ній не вистачало адекватних механізмів стримування противаги, адже вона була написана в 1996 році. Разом з тим, регулярні вибори — це значно краще за механізми відкликання. Можна, наприклад, ухвалити рішення про те, що за 10 років вибори в Україні мають відбуватися раз на 2 роки. Президента обирати частіше, ніж раз на 4 роки, нераціонально. Механізмом стримування в Україні є Конституційний суд.

Наталя Соколенко: 8 судів Конституційного суду підпадають під закон про люстрацію. Ефективність роботи Конституційного суду в 2016 року характеризується тим, що ним було винесено 1 рішення.

Олександр Палій: А бюджет Конституційного суду складає до 100 млн. гривень.

Наталя Соколенко: Чому не було створено законопроект змін до конституції, де були б врегулювані відносини президента, Парламенту і уряду?

Олександр Палій: Цей пункт найбільше висвітлено в конституції України. Зміни в цьому секторі відбувалися б дуже радикально. Крім того, президент сказав, що він не хоче повертатися до президентсько-парламентської моделі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.