Слухати

Діти Донбасу і бійці АТО чекають подарунки від Миколайчика

28 листопада 2016 - 15:09 204
Facebook Twitter Google+
Волонтери оголосили про збір подарунків до Дня Святого Миколая

Про акцію Миколайчики на схід та збір подарунків для дітей та військових в АТО розповіли волонтерки Тетяна Шептицька та Христина Сударенко.

Христина Сударенко: Вже третій рік ми їздимо на фронт, до дітей. Не тільки в дитячі будинки, ми роздаємо подарунки і по селах. Минулого року ми стикнулися з проблемою, що не тільки військові і дитячі будинки незабезпечені. Незабезпечені люди в селах у прифронтовій зоні. Інколи їм нема що поїсти, не говорячи вже про подарунки для дітей.

Ірина Сампан: Що включає в себе ваша акція?

Тетяна Шептицька:  Це збір речей і певних сувенірчиків: святкові і подарункові речі (цукерки, українські книги, сувеніри) і речі, які дуже потрібні (шкарпетки, білизна, рукавички, футболки).

Тетяна Косянчук: Чи є список цих речей, куди їх приносити?

Христина Сударенко: Точки вже є на метро Хрещатик, метро Лівобережна (бібліотека Тичини) і метро Житомирська. Буде ще збір, скоріш за все, у якомусь кафе, щоб люди могли принести в певний день те, що вони змогли зібрати.

dsc02560.jpg

Тетяна Шептицька та Христина Сударенко // «Громадське радіо»
Тетяна Шептицька та Христина Сударенко
«Громадське радіо»

Тетяна Косянчук: Чи можна долучитися до акції тим, хто живе не в Києві?

Христина Сударенко: Звичайно, можна відправляти усе нам «Новою поштою». На нашій сторінці є група Миколайчики на Схід, Безкоштовні курси української мови — там є усі контакти. Ми готові приймати подарунки з усієї України.

Ірина Сампан: У які міста поїде допомога?

Христина Сударенко: Ми раніше їздили туди, куди самі думали. Зараз така ситуація, що ми консультуємося з військовими, в Щасті є Цивільна оборона, вони допомагають нам скласти логістику. Їздити самостійно зараз небезпечно, до того ж, вони знають про ситуацію, кому і що потрібно. Наприклад, минулого року ми стикнулися з проблемою нестачі шкарпеток, спідньої білизни. Ми привозили це, а військові йшли та роздавали по селах.

Ірина Сампан: Як у дитини в прифронтовому селі виглядає День Миколайчика?

Тетяна Шептицька: Ці діти перебувають на досить хиткій межі. Мені здається, така ситуація буде впливати і на дорослу людину. Проект Миколайчики на схід і задумався для того, щоб розповісти дітям про День Святого Миколая. Ми не просто привозимо подарунки, ми розповідаємо, що це за свято і чому воно важливе.

Як на мене, це ще й втягування малечі у великий український світ, який ми намагаємося збудувати, щоб українська культура не була чимось невідомим. Ми веземо книги сучасних авторів українською мовою. Тому для них це включення в сучасну українську літературу.

Ірина Сампан: Яких подарунків потребують дорослі?

Христина Сударенко: Їм теж приємно отримати і цукерку, і мандарини, і печиво. Особливо, коли говориш, що ти сама його пекла. Ми приймаємо усе, що їм необхідно: це термобілизна, шкарпетки, листівки, книги українською. Усі подарунки приймаються. Навіть листівка, підписана незнайомому воїну чи дитині, робить неймовірне. Коли ти приїжджаєш, бачиш посмішку і радість. І вони розуміють, що про них не забули у це свято.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.