Слухати

Доступ громадян до правосуддя зараз обмежений, — суддя / Програми на Громадському радіо
«Громадське радіо» / Скачати зображення

Доступ громадян до правосуддя зараз обмежений, — суддя

04 жовтня 2016 - 11:43
Facebook Twitter Google+
За словами судді з Луганська, судова влада не може самоочиститись через те, що недоторканість переросла у вседозволеність

Початок судової реформи коментує суддя з Луганська Андрій Іванов.

Наталка Соколенко: Голова Верховного суду Ярослав Романюк вважає перезаснування Верховного суду неконституційним. Що ви думаєте про це?

Андрій Іванов: Пленум Верховного суду не заперечує проти змін в конституцію і ліквідації Верховного суду. Пленум Верховного суду заперечує проти деяких перехідних положень в законі України про судоустрій і статус суддів, що визначали порядок ліквідації. Верховний суд не проти реформ. В такий спосіб він намагається усунути незначні недоліки в законі, що приймався поспіхом.

Наталка Соколенко: Це не затягування реформи? Адже Верховний суд має бути сформований до кінця березня 2017 року.

Андрій Іванов: Ні. Я вважаю, що реформа має відбуватися у конституційний спосіб. Зараз взагалі не йдеться про те, що Верховний суд оскаржив зміни до конституції. Щодо них питань взагалі немає. У пленуму Верховного суду є питання тільки до перехідних положень закону України про судоустрій і статус суддів. У ці перехідні положення вкрались певні незначні недоліки, що не відповідають конституції. В такий спосіб їх намагаються усунути, це не затягування.

Наталка Соколенко: Як ця реформа змінить статус самого судді? По суті, ця реформа знімає суддівську недоторканість.

Андрій Іванов: Суддівська недоторканність складається з суддівського імунітету і суддівського індемнітету. Індемнітет — це захист судді від притягнення до відповідальності за прийняте ним рішення. Рішенням судді завжди хтось буде незадоволений — в когось забирають майно, когось саджають за грати. В цій частині суддівська недоторканність залишається. Скасовується імунітет. Тобто суддя, який скоїв злочин, тепер має нести відповідальність як і всі громадяни.

Дмитро Тузов: Є такий термін, як неправосудне рішення. Що робити в цьому випадку?

Андрій Іванов: У кримінальному законодавстві є стаття 375, що встановлює кримінальну відповідальність за винесення неправосудного рішення. Норма є, але вона не визначає, що є неправосудним рішенням, а що ні. Людина, у якої забрали майно, може назвати рішення судді неправосудним з її точки зору. Але хто дасть оцінку цьому?

Цими питаннями буде займатись Вища рада правосуддя.

Неправосудне рішення — це кримінальний злочин. В 2015 році до Єдиного реєстру про вчинення кримінальних правопорушень було внесено близько 300 заяв. До суду знаєте скільки дійшло? 8. До цієї норми дуже багато питань. Крім того, йдеться про правову свідомість суспільства. Іноді люди оголошують рішення неправосудним без жодних на це підстав.

Дмитро Тузов: Часто це є наслідком недієвості судових системи.

Андрій Іванов: В 2015 році було розглянуто близько 3 млн. справ. Судочинство є, але воно переживає певну кризу. В основному, така громадська думка сформована недовірою до влади і поведінкою влади щодо суду.

Дмитро Тузов: Йдеться про відсутність справ проти топ-політиків і урядовців, коли докази їхніх злочинів вже оприлюднені журналістами.

Андрій Іванов: Судове рішення — це результат досудового розслідування. Суд — це арбітр. Прокуратура спершу має направити в суд кримінальне провадження і довести винуватість особи.

Наталка Соколенко: Реформа передбачає створення Суспільної ради добропорядності, що збиратиме та аналізуватиме інформацію щодо суддів і передаватиме її у вищі кваліфікаційні комісії. Ви вірити в те, що Суспільна рада добропорядності матиме вплив на суддів?

Андрій Іванов: На розгляді у Верховній Раді знаходилось близько 800 матеріалів щодо обрання суддів достроково. Певні громадські організації говорили про те, що з близько 800 суддів треба звільнити 50. Тобто переважна більшість суддів працюють добропорядно.

Наталка Соколенко: Раніше суддів призначав президент на 5 років, а потім Верховна Рада — пожиттєво. Зараз йдеться про те, що Верховна Рада ніяк не може ухвалити рішення щодо суддів, яких призначив Янукович або Ющенко чи Кучма.

Андрій Іванов: Повинний бути громадський контроль. Раніше пленум апеляційного суду міг провести перевірку в якомусь судді, знайти там незаконні рішення і скасувати їх. Зараз це неможливо. Ця недоторканість в подальшому переросла у вседозволеність. Через це судова влада не може самоочиститись.

Не всі судді працюють в Києві. Я працював суддею в Луганській області. В невеликих містах всі знають усіх. Як в таких умовах брати забар? Переважна більшість суддів про це не думають. Якщо ж судді беруть хабарі і виносять неправосудні рішення, вони мають бути притягнені до відповідальності. Тоді судова система оздоровиться і усі інші суді зможуть працювати без ярлика хабарників.

Дмитро Тузов: Зараз на базі Вищої ради юстиції створено Вищу раду правосуддя. Більшість членів Вищої ради правосуддя — судді. Як уникнути того, щоб там утворилась така собі кругова порука, яка захищатиме колег по цеху навіть якщо ті порушують закон?

Андрій Іванов: Те, що цей орган складається з суддів — не бажання української влади, а вимога європейських партнерів. Орган, який контролює суддів, має складатися з суддів. Роботу судді може перевірити тільки суддя. Я вважаю, що в цього органу є вагомі повноваження, але попри це там не буде корпоративізму.

Наталка Соколенко: Реформа передбачає проведення моніторингу способу життя судді для перевірки відповідності його рівня життя задекларованим доходам. Також тепер судді, крім декларації про доходи, мають подавати декларацію сімейних зв’язків і декларацію добропорядності. Що таке декларація добропорядності?

Андрій Іванов: Матеріальні статки і майно судді мають відповідати його прибуткам. Який у судді прибуток? Суддя може займатися своєю безпосередньою професійною діяльністю і науковою або викладацькою діяльністю. Якщо в судді з’явиться дорогий автомобіль, має постати питання, на які гроші.

Останнім часом усі забули про доступ особи до правосуддя. У понад 50 суддів взагалі завершились повноваження. Люди не мають можливості звернутись в своєму районі до суду. Громадяни вимушені їхати до інших міст. Зараз доступ громадян до правосуддя в Україні обмежений.

Дмитро Тузов: Ви працювали на Луганщині. Ви підтримуєте зв’язки з тими, хто там залишився?

Андрій Іванов: Я виїхав в лютому 2015 року. Там в певний спосіб будується поліцейська держава. Там на повну працює Міністерство внутрішніх справ, МГБ і прокуратура. Ще минулого року запрацювали суди. В теперішній час вони розглядають тільки кримінальні справи.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.