Слухати

Електронні лікарняні: після реформи довідку не можна буде купити заднім числом

07 грудня 2017 - 11:33 738
Facebook Twitter Google+
Активісти “Разом проти корупції” та Фонд соціального страхування працюють над розробкою положення електронного лікарняного реєстру, який має бути затверджений постановою Кабміну

dsc04174.jpg

Зоряна Черненко та Олеся Ткачук // Громадське радіо
Зоряна Черненко та Олеся Ткачук
Громадське радіо
Про роботу над проектом впровадження електронного реєстру лікарняних в студії Громадського радіо розповідають проектна менеджерка урядово-громадської ініціативи “Разом проти корупції” Олеся Ткачук і залучена експертка проекту Зоряна Черненко. 

Наталя Соколенко: Закінчується ера того періоду, коли можна було лікарняний купити. Чому, нам розкажуть наші гості.

Олеся Ткачук: Ми, готуючись до впровадження електронного реєстру лікарняних листків, який дає нам надію сподіватися, що ера бланків паперових листів буде завершена, проводили міні-дослідження, і виявляли величезну кількість інтернет-ресурсів, які також сьогодні прямо продають лікарняні листки.

Любомир Ференс: Це посередники, які мають зв’язки з лікарями?

Олеся Ткачук: Так. 3-5 днів в Києві, лікарняний листок коштує близько 500 гривень. Повертаючись до питання по закінченню ери, розуміючи, що це така широко розповсюджена побутова корупція, на рівні урядово-громадської ініціативи “Разом проти корупції” у відповідное розпорядження Кабінету міністрів про антикроупційні заходи було внесено про запровадження електронного реєстру лікарняних листків.

Наталя Соколенко: Що це означає, що будь-хто може подивитися, що Наталка Соколенко чи Любомир Ференс взяли собі лікарняний? Як працюватиме цей реєстр?

Любомир Ференс: Я ж можу так само домовитись з лікарем: «вбий мене в базу».

Зоряна Черненко: Для кого буде відкрити реєстр і для чого він робиться електрифікований. Це не для того, щоб він був в інтернеті, оскільки він міститиме все одно інформацію конфіденційну. Вона повинна бути відкрита лише з ціллю проконтролювати. Доступ для різних фондів державних, бо це питання видатків державних соціальних фондів. Це є доступ роботодавців в тій чи іншій мірі, тому що роботодавець найбільше страждає. Наше трудове законодавство радянське, дуже сильно захищає працівника, часто не можуть звільнити порушника, ледь не хабарника з якоїсь роботи, всі йдуть на якийсь лікарняний. Якщо ми знаємо, що є реєстр, ми завжди можемо прослідкувати, коли лікарняний відкрили, то паперовий листок можна зробити – звільнили в першій годині, а він каже, що відкрив лікарняний о 9 ранку. Таких речей, які дають можливість маніпулювати, багато.

На сьогодні з цими паперовими лікарняими ми навіть не можемо зробити хороший моніторинг, а яка в нас ситуація з захворюваннями? А від цього базується все планування держави, бачення держави. Той самий грип, якщо би насправді в нас всі грипом хворіли, то дійсно можливо б варто було виділити державне фінансування на вакцинацію.

В нас лише 47% закладів охорони здоров’я мають хоча б 1 комп’ютер.

Любомир Ференс: Чи зміниться сама процедура отримання лікарняного?

Олеся Ткачук: Безумовно, діагностування хвороби на відстані не передбачено електронним реєстром лікарняних, тому для споживача, пацієнта, порядок видачі листка по суті не зміниться, проте запровадження електронного реєстру дає свої бонуси, зокрема це певною мірою економить час, тому що лікар витрачає менше часу на заповнення відповідних бланків, просто вводячи інформацію, у поля, передбачені реєстром. Хто оформлював лікарняний, знає, що є проблема по виплаті. 5 днів оплачує роботодавець, інші дні Фондом соціального страхування, ця оплата від Фонду часто затримується, бо є проблема в опрацюванні паперової інформації. Наявність реєстру дозволить забезпечити оперативний обмін інформацією.

Любомир Ференс: Буде видаватись якийсь папірець пацієнту? Чи роботодавець може бачити напряму це в електронному реєстрі?

Олеся Ткачук: Ми зараз говоримо про концептуальне бачення, питання дискутується щодо того. Якою мірою роботодавець матиме доступ до цією бази. Є закон про захист персональних даних, якщо роботодавець і буде наділеним таким правом, то його доступ буде у межах повноважень, необхідних для перевірки номеру цього лікарняного листка. Я також хочу додати про закінчення ери, ми сподіваємося на закінчення цієї ери. Тому що для реального запровадження електронного реєстру нам необхідні нормативні підстави. Ми працюємо над розробкою положення цього лікарняного реєстру, який має бути затверджений постановою Кабміну. Тут хочеться підкреслити сприяння фонду соціального страхування в розробці цього документу. Вони демонструють готовність до діалогу і повну підтримку. З іншого боку ми розуміємо, що процедура погодження постанови може затягуватися надовго. Перші спррби запровадження реєстру були ще у 2011 році.

 

Любомир Ференс: Чи подолається корупція, коли ми ведемо електронний реєстр?

Зоряна Черненко: Вона буде зменшена значно. Тому що перша найбільша складова, де найбільш корупційним застосовується купляння, це тоді, коли треба заднім числом закрити питання. Це точно буде усунуто, в тих ситуаціях, коли вам завтра треба бути на весіллі, вас не відпускають, а ви сьогодні йдете до лікаря, ця ситуація менш передбаченна реєстром, але при цьому Фонд і так робитиме контрольні закупки. Це коли вони разово систематично приходять, і певні лікарняні перевіряють  — чи велася внутрішня документація і так далі.

Наталя Соколенко: Скільки роботодавці дозволяють хворіти на рік?

Зоряна Черненко: Це не питання спланувати. Це питання визначити ефективність для бізнесу відсутністю працівника. Для дуже багатьох це порядка двох-трьох тижнів на рік. Якщо ти собі дозволяєш хворіти більше, ти стаєш невигідним працівником. В нас зараз вже готовий проект Трудового кодексу до голосування в цілому, який кардинально міняє цю всю позицію, бо в нас зараз радянський кодекс, який дуже багато дає прав працівнику, з прийняттям нового у работодавця буде багато можливостей вплинути, як в Європі.

Олеся Ткачук: За 9 місяців 2017 року було видано 3 мільйони 800 тисяч лікарняних листків. Внесу уточнення, що це видані лікарняні, але ті, які оплачуються Фондом. Це близько 2 мільйонів, а це державні  кошти, гроші платників податків.

Зоряна Черненко: В нас лише 47% закладів охорони здоров’я мають хоча б 1 комп’ютер. Ми не знаємо, що це за комп’ютер, на що він буде спроможний. Питання забезпечення лікарень – питання досить серйозне, і навіть закон, вчора підписаний президентом про сільську медицину, де 4 мільйярди передбачено на певні ресурси, передбачає доступ до інтернету, в меншу чергу – комп’ютери. Питання: хто ж буде відповідальний і на які гроші будуть куплені комп’ютери? Поки що відповіді немає. Фонд соцстрахування, говорить, що це має робити МОЗ, МОЗ однозначно фінансів на це немає і не знає де їх взяти. 

 

Все інтерв’ю слухайте у звуковому файлі або у відеотрансляції.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.