Слухати

Ганьба такому президенту, якщо він не перешкоджає прокремлівським медіа, — політолог

25 червня 2017 - 13:14 127
Facebook Twitter Google+
«Ганьба такому президенту України, який чітко знає, що це медіа Захарченка, а цим медіа керує Клименко з Москви, і не намагається перешкоджати, відповідно законодавства, діяльності таким медіа»

Так говорить політолог політолог Михайло Басараб, який є гостем нашої стдуії.

Михайло Басараб є активістом громадської ініціативи «Закрий пельку Кремлю», яка на своїй сторінці у Фейсбук висловилася, що «Страна.ua та Вести — не медіа, а засоби ворожої пропаганди».

Наталя Соколенко: Які у вас є докази на підтвердження цієї тези?

Михайло Басараб: Коли ми створювали ініціативу, то сформували перелік медіа, які ми закликали бойкотувати, та пояснили, чому саме ці медіа увійшли до цього списку. Головний критерій, за яким ці медіа потрапили до списку, це причетність до створення чи фінансування цих медіа людей, які колаборують з ворогом, людей, які ставлять під сумнів факт збройної агресії Російської Федерації, називають події на Донбасі громадянською війною, говорять про якесь там прощення режиму Януковича і так далі. За другим критерієм — це люди, які входили до найближчого оточення Януковича та були співучасниками його злочинів проти громадян України.

Ми відслідковуємо та моніторимо ці медіа і виловлюємо фактологічні підтвердження роботи цих медіа на ворожу пропаганду, в тому, що вони намагаються створити паралельну реальність в головах українців, демотивувати українців до опору російській агресії, намагаються налаштувати ще більше громадян проти української влади, не як проти конкретних персоналій, як проти інституцій влади тощо. Плюс ті медіа легітимують в політичних реаліях представників команди Януковича.

Тобто на думку редакцій цих медіа, це нормально, коли в ефірі виступає Ганна Герман і має право на донесення своєї позиції, яка дуже часто суперечить інтересам української держави, яка закликає до припинення протидії агресору.

На думку редакцій цих медіа, це нормально, коли в ефірі виступає Ганна Герман і має право на донесення своєї позиції, яка часто суперечить інтересам української держави, яка закликає до припинення протидії агресору

Дмитро Тузов: Як визначити ворогів української держави? Піднялася ціла буча після інтерв’ю Михайла Добкіна Громадському радіо. Це громадянин України, він не засуджений українським судом, і для того, щоб не сказали, що українські медіа не заточені в один бік, що вони теж подають протилежні позиції, потрібно чітко розуміти, які існують критерії, правда?

Михайло Басараб: Безумовно, ми — не суд, і не маємо права когось назвати злочинцем чи людиною, яка вчиняє державну зраду чи людиною, яка працює на когось. Але як громадянин я маю право на оцінку діяльності тих чи інших медіа, тим більше, якщо це підкріплюється і обґрунтовується доведеними фактами.

Дмитро Тузов: Я просто до того, що якщо ізолювати від ефіру тих, хто називає себе опозицією, може повторитися феномен Ющенка, коли він був заборонений на телеканалах, підконтрольних Леонідові Кучмі, — Ющенко потім став президентом.

Михайло Басараб: Проблема цих прокремлівських медіа полягає в тому, що їх дуже багато. І такі як Добкін та Герман мають більш, ніж достатньо медійних майданчиків для донесення своєї позиції.

Те, що ви кажете про ваших колег, які запросили Добкіна в ефір, — це їхнє право. Так само як і моє право не давати коментарі таким медіа і не закликати інших це не робити.

Я, наприклад, протестую проти того, що псевдоопозиціонери Ганапольський і Кисельов творять нове «демократичне медіа». Тепер модно запускати легенди, що всі телеканали — «112», «News one», «Тоніс» та багато інших прибрав до своїх рук Порошенко. Я впевнений, що це маніпуляція, яка свідомо поширюється для прикриття цих медіа. Значно краще, щоб звучало, що ти під ковпаком Порошенка, а не під ковпаком російської пропаганди.

Я не виключаю, що лояльність телеканалу «Інтер» щодо Порошенка, можливо, була зумовлена сумнозвісними «віденськими домовленостями», коли Порошенко зустрічався з Львочкіним, Фірташем і Кличком

Дмитро Тузов: Журналістка Христина Бердинських написала статтю «Тепла телеванна для Порошенка: чому телеканали перестали критикувати президента». Йдеться про те, що провідні телеканали виключили будь-яку критику президента. Це не цензура з боку адміністрації президента?

Михайло Басараб: Це питання з кошику — чому так пізно, і чому Гужву затримали тільки зараз, і чому влада тільки зараз нібито взялася за це все. Я можу сказати свою думку, я маю на це право, і їй є підтвердження з певного інсайду. Влада в особі президента Порошенко дуже легковажила з цим пулом прокремлівських медіа, і дуже мирно з ними співіснувала. Це відбувалось через домовленості з певними особами. Наприклад, я не виключаю, що лояльність телеканалу «Інтер» щодо Порошенка, можливо, була зумовлена сумнозвісними «віденськими домовленостями», коли Порошенко зустрічався з Львочкіним, Фірташем і Кличком.

Так само говорили, що «112» та «News one» пообіцяли лояльність до Порошенка. Цілком ймовірно, що адміністрація президента закривала очі на сумнівну діяльність сумнівних власників цих медіа.

Але, якщо справді президенту дали такі гарантії, а він повірив в такі гарантії, то мені дуже сумно. Бо це ганьба такому президенту України, який чітко знає, що це медіа Захарченка, а цим медіа керує Клименко з Москви, і ці медіа ведуть підривну діяльність проти країни, поширюють конфліктну атмосферу всіх проти всіх, не намагається перешкоджати, відповідно законодавства, діяльності таким медіа, які допомагають ворогу проводити тут гібридну агресію.

Аж тепер він зрозумів, що відбувається, і якісь дії у відповідь будуть.

 

 

Наталя Соколенко: Заступниця головного редактора «Страны.ua» Світлана Крюкова в ефірі Громадського радіо сказала, що їй нічого не відомо ні про хабар, ні про російське фінансування.

Михайло Басараб: Ну а що має говорити Світлана? Безумовно, вони будуть розповідати про те, що вони не мають жодного стосунку до Росії, і взагалі вони незалежні медіа. Але ми маємо розуміти, що Світлана Крюкова — не простий пасажир в потязі Гужви. Це давня команда — Іскандер Хісамов, Ігор Гужва, вони працюють над спільними проектами. Ось лише кілька заголовків Хісамова на «Стране.ua»: «США отказывают украинцам в визах в три раза чаще, чем россиянам», «Нынешнюю украинскую власть ожидает юридическое возмездие в Европе, — Портнов», «Кто у кого украл Революцию?». Це для того, щоб ви зрозуміли спрямування тез, які поширюють подібні медіа.

Спеціалісти, які розуміють контекст, викривають маніпуляції та пересмикування, але це все одно поширюється.

Дмитро Тузов: Не вважаєте ви, що ця хвиля, яка піднялася біля «Страны.ua» лише збільшить її рейтинг? І я уявляю ейфорію захисту, яка побачила відео всього на всього потилиці, схожої на потилицю Ігоря Гужви? В мене є лише сподівання, що у Генпрокуратури є інше відео, яке вони не показують. Але якщо справа Гужви розвалиться і він вийде, він отримає величезний рейтинг.

Михайло Басараб: Я теж дуже хотів би, що у слідства були переконливі докази. Та я не певен, що цей ресурс стане популярніший, тому що він все ж таки спрямований на певну аудиторію, це новинний ресурс, який спеціалізується на зливі інсайду, хоча велике запитання, звідки в «Страны.ua» постійно з’являється інсайд. Безумовно, ресурс може мобілізувати аудиторію, яка симпатизувала цьому ресурсу, і можливо, частково рейтинг зросте. Але це тимчасове явище.

Наталя Соколенко: Ви готові озвучити список медіа, які ви вважаєте засобами ворожої пропаганди?

Михайло Басараб: На нашому ресурсі є ці медіа і пояснення, чому ми так вважаємо: телеканал «Інтер», медіа, які належать Ренату Ахметову, Льовочкіну і Фірташу, це телеканал «112», за яким стоїть Захарченко, тощо.

Можливо, ніхто не довів злочинної діяльності цих медіа та працівників, які там працюють, але в кожного з нас може бути своя громадянська позиція і прояв громадянської та політичної гігієни. Тому ми закликаємо не коментувати, не співпрацювати, не розміщувати рекламу в цих медіа. Цивілізовано це чи ні? Я наведу приклад. Макрон вигнав зі своєї прес-конференції «Russia Today» і «Спутник», сказав, що мені нічого вам сказати, до побачення. Це його громадянська позиція, це демократична Франція.

Цю публікацію створено за допомогою Європейського Фонду Підтримки Демократії (EED). Зміст публікації не обов’язково віддзеркалює позицію EED і є предметом виключної відповідальності автора(ів). 
Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.