Геостратегічна мета Китаю — створити новий шовковий шлях, — сходознавець

19 травня 2016 - 13:57 215
Facebook Twitter Google+
Говоримо про причини і наслідки голодомору і Великої культурної революції в Китаї, а також визначаємо, яку державну ідеологію вибудовує влада Китаю зараз

Про те, чому півстоліття з часів Великої культурної революції в Китаї не святкували і навіть не згадували запитаємо у Віктора Кіктенка — завідувача відділу Далекого Сходу Інституту сходознавства Національної академії наук.

Наталя Соколенко: Як у Китаї називають цю подію — роковини чи річниця Великої культурної революції?

Віктор Кіктенко: Всі, хто цікавиться подібними подіями, звернули увагу, що в Китаї 16 травня про цю подію не згадали державні ЗМІ. Так, наче нічого не відбулось.

Фактично, тільки в англійському варіанті газета «Женьмінь жибао» — рупор комуністичної партії Китаю, написала про те, що Велика пролетарська культурна революція була помилковою. Про те, що це була помилка остаточно було сказано вже після смерті Мао Цзедуна — у 1981 році.

Наталя Соколенко: Ілюстрацією до статті про Велику культурну революцію на Вікіпедії є фото будинку, на якому колись був зображений Мао Цзедун. Зараз портрет затертий. Я розцінила це як декомунізацію, чи, радже, демаоізацію.

Віктор Кіктенко: Ніякої декомунізації не було, не відбувається і найближчим часом відбуватися не буде. На головній площі Пекіну ви побачите Мао Цзедуна.

Наталя Соколенко: Чому тоді Велику культурну революцію Мао Цзедуна називають помилковою?

Віктор Кіктенко: Я сьогодні звернув увагу на коментарі китайців до повідомлень іноземних медіа про Велику культурну революцію.

Іноземні видання розмірковують про це не як про помилку Мао Цзедуна, а як про помилку комуністичної партії. В китайській редакції йдеться про трагічну помилку однієї людини. Існує навіть формула, за якою кажуть, що на 70% він був правий, а на 30% — ні.

Разом з тим, Мао Цзедун залишається головною постаттю, таким собі Деміургом, китайської держави. Можна згадати хоча б Червону книжку головних висловлювань Мао Цзедуна, яку мали вивчати китайці. Його постать пов’язана з народженням нового червоного Китаю і, попри помилки, декомунізація там не відбувається. Звичайно, є люди, які витупають проти влади, але вони не впливають на загальну атмосферу.

Наталя Соколенко: Звідки береться ностальгія за тим, чого деякі люди навіть не пам’ятають?

Віктор Кіктенко: Сучасну моду на червоне в Китаї пов’язують, перш за все, з молоддю. Рушійною силою революції була також молодь, що радикалізувала суспільство з метою подальшої революційної боротьби. Мао Цзедун зробив ставку на енергію молоді. В Китаї це призвело до катастрофічних наслідків. Сьогоднішня молодь не розуміє, до чого це може привезти.

Крім того, за Мао Цзедуна Китай відродився після довгого занепаду, заявив про себе і став країною з визначеною специфікою.

Наталя Соколенко: В Китаї студенти не володіють інформацією про численні жертви, які виникли внаслідок діяльності їх попередників. Так само в сусідній Росії закривають очі на наслідки сталінського режиму.

Віктор Кіктенко: Дійсно, там велику роль грає пропаганда. Якщо про можливі наслідки не говорять, відбувається певна романтизація.

Так, дослідження щодо голодомору видавалися не на території континентального Китаю, а в Гонконзі, який з часом втрачає свободу.

Наталя Соколенко: Розкажіть про китайський голодомор:

Віктор Кіктенко: В Китаї це одна з табуйованих тем. Американські дослідники називають цифру у понад 40 млн. загиблих.

Наталя Соколенко: В яких роках це було?

Віктор Кіктенко: Це були 50-ті роки, в які відбулась колективізація.

До речі, саме боротьба з елементами капіталізму була чинником початку Великої культурної революції. Мао Цзедун почав втрачати владу і для того, що її зберегти і провести чистку в партійних лавах він почав боротьбу під гаслом «відкрити вогонь по штабам».

Наталя Соколенко: Яку державну ідеологію зараз будують в Китаї?

Віктор Кіктенко: Сьогодні керівником держави і партії є пан Сі Цзіньпін. Він належить до родини, що постраждала від Культурної революції. Він говорить про те, що Китаю необхідна китайська мрія. Йдеться, швидше за все, про побудову суспільства середнього достатку.

В конфуціанстві завжди існував концепт суспільства рівного достатку. Вони зараз опираються на архаїчні цінності. Сьогодні китайські комуністи багато в чому відійшли від первісних підходів Мао Цзедуна. Крім того, зараз вони базуються на тому, проти чого боролися перші комуністи Китаю, тобто на конфуціанських цінностях.

Наталя Соколенко: Які це цінності?

Віктор Кіктенко: Цінності родини, вдачі, благополуччя і достатку. Тобто вони повернулися до того, що було притаманне китайцям і проти чого вони відмовились за часів Мао Цзедуна.

Наталя Соколенко: Які стратегічні плани у сучасного Китаю?

Віктор Кіктенко: Головна геостратегічна мета Китаю — створення проекту нового шовкового шляху. Це нова модель взаємин зі світом, що будується насамперед на економічних відносинах.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.