Слухати

Хто насправді перебуває на місцях блокади ОРДЛО?

11 березня 2017 - 13:39 1061
Facebook Twitter Google+
«Виявилося, що не всі там ветерани АТО. Один сказав, що він — волонтер, другий теж, а третій просто переконаний, що треба робити блокаду», — каже журналіст

Журналіст Олексій Братущак розповідає про поїздку на редути.

Любомир Ференс: Хто ці люди, які блокують Донбас?

Олексій Братущак: Давайте почнемо з першої прес-конференції минулого року, на якій анонсували цю блокаду. Тоді виступали люди, які назвали себе ветеранами АТО. Далі в інформаційному просторі фігурували більше народні депутати. Другого лютого, коли я був у Бахмуті, коли відкрили черговий редут, з того, як блокувальники між собою спілкуються, було видно, що було два лідери, які керували процесом. Це Семенченко та колишній боєць «Донбасу», його називають «другий командир батальйону «Донбас», позивний «Гал», нині це помічник народного депутата Семенченка. Коли ми приїхали на редут другого березня, то одразу Семенчека і «Гала» не було. Був інший командир, який представився Бориславом.

Ми почали спілкуватися з цими людьми. Виявилося, що далеко не всі там ветерани АТО. Один сказав, що він — волонтер, допомагав «Правому сектору», другий сказав, що теж волонтер, а третій сказав, що не є ні бійцем, ні волонтером, просто він переконаний, що треба робити блокаду. Коли я напряму запитав у командира редуту в Бахмуті, чи є тут люди, які мають значний бойовий досвід в АТО. Він відповів, що є, що півтора року служив в батальйоні «Донбас». Це перший ветеран АТО, якого ми там знайшли. Але треба розуміти, що там є й інші колишні учасники АТО.

Загальної картини, що це ветерани АТО або волонтери, немає. Там є різні люди.

Євгенія Гончарук: Тобто є ідея того, що треба підтримувати там певну наявність людей?

Олексій Братущак: Так. Люди прямо кажуть, що вони тут не з самого початку. Хтось там кілька днів, хтось — кілька тижнів. Хтось прямо каже, що приїхав на тиждень. За кілька відвідувань редутів не можна сказати, що там є кістяк.

Семенченко, Парасюк, «Гал» та ще кілька людей, які часто «світяться», напевно, на редутах бувають часто. Але вони не перебувають там постійно.

Любомир Ференс: Ти не питав, за що живуть волонтери, які кілька тижнів перебувають на редутах?

Олексій Братущак: Вони кажуть, що їм не потрібно витрачати гроші на проживання і харчування, коли вони перебувають на редутах, тому що їх повністю забезпечують волонтери. Якщо подивитися на ті фото, що я привіз, можна побачити, що там багато запасів їжі.

Євгенія Гончарук: Що вам відповідають на питання, звідки гроші?

Олексій Братущак: На місці можна побачити, що великих грошей для діяльності редуту не потрібно. Дехто каже, що привіз свої гроші для підтримки. Мені здається, що рядові блокувальники великих грошей не отримують. Щодо командирів, то я точно сказати не можу. На самому початку блокади у мене були сумніви, чи дійсно мета заблокувати, а не поторгуватися з тими, хто контролює переміщення товару.

Любомир Ференс: На вашу думку, люди справді ідейні?

Олексій Братущак: Не можу казати за всіх, але частина, може, більшість людей, з якими ми спілкувалися, має переконання, що вони там роблять добру справу.

Євгенія Гончарук: Чи помітили ви там у когось зброю?

Олексій Братущак: Є відео від 28 лютого, коли був напад на редут, де застосовували рушницю. Вони не кажуть прямо, що мають зброю. Але вони кажуть, що легальна зброя є.

Днями вийшла заборона на ввезення навіть легальної зброї в зону АТО. Вони переконані, що це спрямоване на те, щоб ті люди, які їдуть на блокаду, не могли привезти з собою свою зареєстровану зброю.

Євгенія Гончарук: Які плани у блокадників?

Олексій Братущак: У кожного, хто перебуває на блокаді, є свої розрахунки, скільки він може бути, є своє бачення мети участі. Окрім основних вимог, у кожного є свої додаткові.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.