Слухати

Імпорт мінеральних вод в Україні у вісім разів перевищує експорт

18 квітня 2016 - 14:35 429
Facebook Twitter Google+
Ми хочемо зберегти наші води на ринку і довести, що вони не гірші європейських та бути рівними в економічних умовах, — говорить виконавча директорка Асоціації виробників мінеральних вод Оксана Бамбура

Говоримо про класифікацію мінеральних вод, відмінності українських та європейських стандартів на ринку та відповідності норм українських мінеральних вод екологічним нормам ЄС.

Наталя Соколенко: Як розібратися із класифікацією вод? Чому це важливо?

Оксана Бамбура: Розібратися з класифікацією, яка існує зараз та існувала на пострадянських теренах, досить складно. Ми класифікували мінеральні води за трьома категоріями. Це столові, лікувально-столові та лікувальні води. Градацією і віднесенням до груп займалися фахівці. Така класифікація звична та існувала окремо між процесами, які відбувалися в класифікації і формуванні в Європі та світі.

oksana_bambura_0_0.jpg

Оксана Бамбура // «Громадське радіо»
Оксана Бамбура
«Громадське радіо»

Наталя Соколенко: У цьому виникла якась проблема?

Оксана Бамбура: З питанням гармонізації до європейських вимог стикнулась не лише Україна, а і Молдова, Казахстан, Росія. Це не погано і не критично. Але процес створення єдиних вимог потребує зважених дій.

Наталя Соколенко: А в чому проблема? Які елементи не вписуються у європейські вимоги?

Оксана Бамбура: Основне питання — уявлення про термін «лікувальність» води. В Європі є чітке бачення продуктів, які відносяться до певної категорії нормативної бази. Вони продаються у вільному доступі через торгівельну мережу. Питання назви «лікувальна» та властивостей, що стосуються терміну «ліки» у ЄС чіткі. Тому ми повинні розуміти, що якщо дивитись на наші мінеральні води у площині європейського законодавства, ми повинні зберегти доведену лікувально-профілактичну цінність наших вод .

Наталя Соколенко: І залишити у супермаркетах?

Оксана Бамбура: Звичайно. Ми говорили і з науковцями — всі сходяться на тому, що наші природні мінеральні води завжди продавалися у торгівельній мережі. Заборона цього і виведення продукту в аптеки є недопустимою сьогодні.

Євген Павлюковський: Наші виробники можуть зазначати на продукті «еко», «біо», «лікувальний». Це і є та частина проблеми, про яку ви говорите?

Оксана Бамбура: Ні. Кожен виробник наносить на етикетку те, що відповідає діючим законам. На етикетках ви, наприклад, бачите: «без ГМО», що є безглуздям для фахівця. В уряді досить багато зроблено для того, щоб наші закони відповідали європейському баченню. Щоб виробник відповідав за інформацію, яку він наносить на етикетку і були ліквідовані такі ляпсуси.

Якщо ми говоримо про лікувальну властивість мінеральної води, як у Європі, так і у нас, повинно сформуватись бачення, що лікувальній властивості найбільше відповідає вода, яка біжить з бювета на тому місці, де добувається. Лікувальний ефект такої води більш всього виявлений, коли протягом 21-го дня, під наглядом лікаря людина буде приймати цю воду як ліки.

Зараз потрібно з’єднати два поняття. Визнану лікувальну властивість води, а також захистити виробника від того, що буде, якщо продукт визнати лікарським засобом.

Євген Павлюковський: Столова вода, яку можна споживати щоденно, відповідає вимогам ЄС?

Оксана Бамбура: Законодавство України стосовно збереження природності столової води схоже з європейським. Тому не можна сказати, що ми будемо повністю міняти свої принципи. У плані збереження первозданної чистоти природної мінеральної води, її унікальності, обробка (особливо дезінфектантами) — заборонена. Тому виробники столової природної мінеральної води вже виконують всі ці вимоги, закладені в європейській концепції.

В суспільстві існує багато фобій, що у воду додають антибіотики, консерванти. Якраз концепція європейської мінеральної води говорить про обережне ставлення виробника до нативної мікрофлори вод, які йдуть з джерела. Така вода має свою мікрофлору, яка і захищає її від тих негативних впливів та забруднення патогенними мікроорганізмами.

Наталя Соколенко: Коли будуть запроваджені чергові вимоги до природної мінеральної води згідно з вимогами ЄС, як багато марок зникне з полиць? Скільки виробників беруть воду з джерела, а скільки — з крану?

Оксана Бамбура: Якщо говорити про категорію природної мінеральної води, брати її з крану — це нонсенс. Ми дійсно берем природну мінеральну воду, не обробляємо її. Тому сказати, що ми будемо докорінно міняти технології або з ринку підуть якісь виробники, не можна. Завдяки МОЗ зараз ми активно залучені і отримали можливість бути учасниками відкритого процесу як виробники. Адже ми хочемо зберегти наші води на ринку і довести, що вони не гірші європейських та бути рівними в економічних умовах.

Наталя Соколенко: Представники ЄС готові визнавати, що води, які вони називають «лікувальні», для нас ближчі до визначення натуральної мінеральної води, яка може продаватися не як ліки?

Оксана Бамбура: Ми входимо до Європейської федерації бутильованих вод. Мені було приємно, що в процесі імплементації європейських вимог, знаходимо підтримку та допомогу від них. Коли йшлося про роз’яснення суті мікробіологічної чистоти природної мінеральної води, ми написали лист і отримали лист-роз’яснення і підтримку. Коли ми говорили з європейськими колегами, що у нас є унікальні води і про можливість імплементації, ми отримали також підтримку. Зараз експорт українських вод дуже малий.

Євген Павлюковський: А скільки виробників експортують?

Оксана Бамбура: Приблизно у вісім разів Україна більше імпортує мінеральної води, аніж експортує. На жаль, це пов’язано з невідповідностями у законодавстві.

Євген Павлюковський: Як повинна бути упакована мінеральна вода. Адже є пересторога, що вода у пластиковій пляшці вбирає негативні речовини. Як з цим у ЄС і в Україні?

Оксана Бамбура: Скло — це, все-таки, тара минулого. Пластик — майбутнього. Питання в тому, що такий пластик повинен бути бездоганної якості. Європейська федерація бутильованих вод у 2014 році замовила у однієї з найбільших лабораторій в галузі дослідження води комплексне велике дослідження. Воно стосувалось міграції елементів, які можуть потрапити у воду, в різних видах тари. Вони говорять про те, що міграція відбувається. Питання: в якій кількості і чи це небезпечно для людини? Базуючись на дослідженнях, можна сказати, що ця міграція мізерна. Щоб досягти певного порогу небезпеки, людині в день потрібно випивати 100 л води.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.