Слухати

Коли запрацює Фонд енергоефективності? Розповідає віце-прем’єр Зубко

06 березня 2017 - 10:32 719
Facebook Twitter Google+
З’ясовуємо, що практично від роботи фонду отримає споживач та куди звертатися, щоб скористатися послугами фонду

Ми будемо наполягати, щоб був окремий день для розгляду пакету по енергоефективності. Це дасть нам фундаментальну базу, яка дозволить Україні впроваджувати заходи, що були впроваджені в усіх європейських країнах і показують дуже серйозні результати. Є дуже багато роботи. Але ми в цьому не одні. Думаю, у нас є всі шанси бути енергонезалежними через енергоефективність, а не тільки за рахунок збільшення видобутку власного газу, — говорить Геннадій Зубко у спільному проекті Громадянської мережі ОПОРА та Громадського радіо «СусідиПРО».

Анастасія Багаліка: 1 квітня — день, коли зможе запрацювати Фонд енергоефективності. А може і не запрацювати?

Геннадій Зубко: Ми визначили 1 квітня як орієнтовану дату, щоб розпочати процес створення фонду. І сьогодні очікуємо прийняття в парламенті законів, які дозволять запровадити його. Це не тільки закон про Фонд енергоефективності, а й допоміжний закон про енергоефективність будівель, закон про комерційний облік і закон про житлово-комунальні послуги.

Ми вже розпочали підготовчу роботу до створення фонду, щоб розробити структуру фонду, поставити завдання, які стоятимуть перед технічним і фінансовим персоналом, і саме це відпрацьовуємо з партнерами з ЄС, а також з уряду Німеччини.

Нам важливо, щоб саме фонд пропонував пакети, які можуть використати наші громадяни, щоб провести енергоефективні заходи. Тому закон ще не прийнятий, але підготовчу роботу ми вже активно розпочали.

Євгенія Гончарук: У 2014 була запущена програма «теплі» кредити. У багатьох виникає питання: чи не дублюються функції фонду та цієї програми? Є інформація, що робота програми «теплі» кредити продовжується, в бюджеті є 400 млн.

Геннадій Зубко: На цей рік на енергоефективність закладено 800 млн, 400 млн з яких спрямовано на «теплі» кредити. Ця програма вже два роки показує результат. Більше 180 тисяч українських родин скористались нею. Тому програма триватиме, поки на неї буде запит в українських родин.

79% енергії вже економиться в будинках, які повністю пройшли енергоефективну санацію повністю

З іншого боку, фонд має на меті більш широке коло завдань. Це не тільки фінансова підтримка, а і запропоновані технічні рішення, можливість за участі фонду залучити найкращих технічних фахівців із ЄС та інших країн, які вже працюють в Україні, щоб саме ефективність використання коштів українських родин, державних і міжнародних партнерів показувала результат в кількості енергії, яка буде зекономлена після впровадження заходів.

Тому в європейських країнах поруч з такими ж фондами, які ми зараз створюємо, працює багато програм. В Україні, крім теплих кредитів, працює програма IQ-energy, запроваджена ЄБРР, є муніципальні програми, які включаються в підтримку програми «теплих» кредитів.

zubko.jpg

Геннадій Зубко // «Громадське радіо»
Геннадій Зубко
«Громадське радіо»

Сьогодні є міста, які на підтримку родин, які йтимуть в енергоефективні заходи, заклали допомогу в бюджеті. Тому все це — загальна карта роботи, яка чекає нас на цей рік.

Чим відрізняється фонд від «теплих» кредитів? «Теплі» кредити сьогодні дають можливість фактично тільки придбання будівельних матеріалів, негазових котлів, обладнання, що дозволяє зменшити споживання. Робота фонду спрямована, в першу чергу, на те, щоб компенсувати вартість всього заходу: обладнання, спрямованість на результат.

Чому потрібен закон не тільки про фонд енергоефективності, але й про енергоефективність будівель? Безпосередній результат повинен бути отриманий за сертифікацію будинку, який повинен показати, як він економить, як споживає енергію і, найголовніше, за рахунок чого ми досягаємо такого результату.

Анастасія Багаліка: Така сертифікація буде необхідна, якщо будинок подаватиметься на кредитування для здійснення енергоефективних заходів?

Геннадій Зубко: Саме в законі про енергоефективність будівель визначено перелік приміщень або будинків, які будуть підлягати сертифікуванню. Одна з умов долучитися до роботи фонду — можливість сертифікації та отримання рекомендацій стосовно того, що потрібно здійснити в своєму помешканні, щоб зменшити споживання.

Анастасія Багаліка: Ви прагнете прийняти закон про фонд енергоефективності і закон про енергоефективність будівель паралельно. Але наразі закон про енергоефективність будівель не пройшов перше читання.

Геннадій Зубко:  Він був розглянутий на першому читанні, відправлений в комітет на повторне перше читання. Є бажання народних депутатів долучитися до правок в законі. Я очікую, що ми зможемо його розглянути в першому читанні і в цілому. Практично правки, які хотіли внести народні депутати між першим і другим читанням, вони вже внесли.

Тому для нас важливі ще два закони, які дозволяють додатково створити відповідального власника. Закон № 417 про спільну власність був прийнятий, але так і не запрацював ефективно за рахунок того, що сьогодні у другому читанні не прийнятий закон про житлово-комунальні послуги, що розділяє відповідальність, права споживача і надавача послуг, якість послуг.

Для нас дуже важливо, щоб ми, створивши ефективного власника, дали йому інструменти, щоб оцінити, в якому житлі він перебуває сьогодні, можливість додатково скористатися «теплими» кредитами. І, найголовніше, закон про комерційний облік — це те, що дозволяє нам рухатися у напрямку обліку енергії.

Нам дуже важливо, щоб це було прийнято в комплексі, ми будемо наполягати, щоб був окремий день для розгляду пакету по енергоефективності. І це дасть нам ту фундаментальну базу, яка дозволить Україні впроваджувати заходи, які були впроваджені в усіх європейських країнах і показують дуже серйозні результати.

Є дуже багато роботи. Але ми в цьому не одні. Нам серйозно допомагає ЄС, який погодився і готовий додатково надати кошти на фінансування фонду. Думаю, у нас є всі шанси бути енергонезалежними через енергоефективність, а не тільки за рахунок збільшення видобутку власного газу.

Євгенія Гончарук: Як закон про комерційний облік комунальних послуг забезпечить відсутність незрозумілої цифри в платіжці?

Геннадій Зубко: В першу чергу, інвестпрограми, затверджені по тепловикам, що дають централізоване опалення, вже працюють. Постановою уряду прийняте рішення по встановленню 100% будинкових лічильників до кінця 2017 року. Але нам важливо розібратися: хто буде обслуговувати, встановлювати ці лічильники, хто повинен знімати показники, хто відповідальний за зберігання лічильника, за ремонт, як буде нараховуватися оплата, поки лічильник у ремонті. Саме ці питання повинні бути врегульовані цим законом.

2017 рік повинен бути ключовим для встановлення 100% будинкового обліку

Ми розуміємо, що облік не дає зменшення споживання, а тільки справедливо нараховує енергію, що споживають громадяни. З іншого боку, закликаємо, що першим кроком будь-якого домогосподарства, особливо багатоповерхового, повинно бути встановлення індивідуального теплового пункту, який, в залежності від температури на вулиці, регулюватиме подачу теплової енергії.

Для нас в центр реформи зараз важливо поставити саме споживача. І це, мабуть, відбулося вперше за 25 років, коли практично все законодавство ми об’єднали навколо інтересів споживача. І з точки зору надання можливості управління своїм майном через конкурс обирати найкращих постачальників послуг, давати можливість залучати кошти і технічну підтримку.

Друге питання — врегулювати в законі комерційний облік, і те, які є в споживача є права з точки зору цього обліку. Нам важливо дати можливості по проведенню енергоефективних заходів, і в центрі уваги має бути споживач, який повинен отримати найкращий бонус – зменшення споживання тепла. Важливо, щоб ми розуміли, що саме споживач сьогодні диктує умови на ринку, бо він платить. Щоб він платив справедливу ціну, потрібно сформувати на цьому ринку умови поведінки надавача послуг.

Євгенія Гончарук: 100% забезпеченість лічильниками — ключовий крок, щоб у платіжці була адекватна ціна. Але темпи за останні півроку були не дуже оптимістичними. Що може вирішити цю проблему?

Геннадій Зубко: Тут потрібно сказати про відповідальність кожної сторони. Є відповідальність держави і уряду, щоб запропонувати механізми, закони і додатково прийняти нормативні акти, які урегулюють ситуацію на ринку теплопостачання. З іншого боку, є відповідальність місцевого самоврядування, комунальне підприємство має встановлювати лічильники, використовувати вже затверджені інвестпрограми. І також є відповідальність споживача, який готовий долучатися не лише до енергоефективних заходів, але ще й до громадянського контролю.

Ми прийняли постанову Кабміну, яка зобов’язує комунальне підприємство, що надає таку послугу, публікувати всю інформацію про інвестпрограму і, найголовніше, адресну програму, де саме цього сезону повинні бути встановлені лічильники. Кожен споживач може знайти себе на сайті ліцензіанта. Думаю, за допомогою місцевої влади потрібно визначити терміни, коли це повинно відбутися, додатково контролювати місцеву владу і надавача послуг по встановленню такого лічильника.

Кожен рік, вкладаючи в субсидії, ми не вкладаємо в енергоефективність. Тому наступним кроком ми пропонуватимемо можливість реінвестицій субсидій, що будуть зекономлені після того, як буде проведено енергоефективні заходи, і спрямовувати кошти на впровадження енергоефективних заходів. 

Анастасія Багаліка: Як можна скористатися послугами, які надаватиме Фонд енергоефективності?

Геннадій Зубко: Кожній родині або мешканцю потрібно буде звернутися тільки до банків, які працюють в цій програмі. Поки законом визначено, що це будуть  державні банки: Ощадбанк, Укрсиббанк, Укргазбанк, зараз долучається Приватбанк.

У банку людина отримує всю інформацію стосовно того, що потрібно зробити, які документи подати, щоб відкрити рахунок. Потім отримує інформацію, що потрібно зробити, щоб рухатися у напрямку впровадження енергоефективного заходу.

Перший крок — визначення аудиторів, які зможуть повести аудит і надати рекомендації, що саме потрібно зробити. Це буде зроблено за рахунок того, що сам клієнт обирає аудитора, який зможе це зробити. Базу даних ми хочемо побудувати разом з ProZorro, щоб можна було побачити всю базу сертифікованих аудиторів.

Після енергоаудиту у клієнта буде можливість залучення енергосервісної компанії, яка почне роботу над впровадженням проекту.

Коли банк дасть на цей проект кошти, буде отриманий результат за підсумками впровадження енергоефективності заходів, фонд буде компенсувати частину коштів (залежно від того, який це був захід) на рахунок клієнту.

Ми передбачаємо, що будуть створені безоплатні офіси за рахунок ЄС, що консультуватимуть домогосподарства, які хочуть йти в енергоефективні заходи. На жаль, поки визначаємо що цією послугою зможуть скористатися лише ті, хто проживає в багатоповерхових будинках, але в майбутньому, думаю, ці консультативні центри, які працюватимуть в кожному регіоні, зможуть надавати консультації індивідуальним мешканцям.

Євгенія Гончарук: Є цифри, що споживач зможе економити 60 гривень зі 100 після запуску Фонду енергоефективності. Звідки ці цифри?

Геннадій Зубко: В Україні вже сьогодні є приклади, коли будинок, який пройшов повну термосанацію економить до 73%. Це не тільки утеплення стін і заміна вікон, а і заміна внутрішньобудинкових теплових мереж, встановлення ІТП, утеплення підвалу і даху, встановлення регуляторів у під’їзді. Це бачимо на прикладі Дніпра, Луцька, Сум, Львова.

Найбільший ефект починається саме з регулювання подачі тепла в будинок. Друге — утеплення місць загального користування (під’їзди, дахи, підвали). І утеплення безпосередньо всередині. Думаю, наступними кроками роботи буде додаткове впровадження можливостей застосування відновлюваних джерел енергії.

У середньостроковій перспективі (ми визначили до 2025 року) 40% будинків повинні пройти термомодернізацію.

Якщо сьогодні в середньому один квадратний метр будинку споживає 180 кіловат на квадратний метр за рік, за мету ми ставимо 60-80

Євгенія Гончарук: У рамках реформування маємо ухвалений закон про особливості здійснення права власності. Ми спілкувалися з представниками Асоціації управителів житла, які називають кілька міст, які фактично прийшли до того, що ЖЕКи фактично зникли з ринку, з нуля з’являються нові управляючі компанії. Чи була б така схема комфортна в усіх містах?

Геннадій Зубко: Згідно до цього закону ми передбачаємо можливість практично всіх мешканців багатоповерхових будинків брати в управління свій будинок. Сьогодні цьому процесу серйозно заважає відсутність закону про житлово-комунальні послуги, де визначена послуга з управління, яким чином вона надається, яка за цю послугу відповідальність. Ми вже підготували усі підзаконні акти, які дають можливість проведення конкурсу, заключення типового договору, ефективного управління своїм майном. Сьогодні активно йде створення ОСББ, за 2016 рік було створено 7000.

Але є більш простий процес — це передача і взяття в управління свого будинку. Чому не так просто відпускають ЖЕКи або управляючі компанії, створені, коли забудовник будував будинок і одразу залишав управляючу компанію? Ніхто не хоче втрачати такий ресурс зі своїх рук. Це величезний ринок і кошти, адже кожного року муніципалітет виділяє кошти на ремонт житлового фонду.

Коли є ОСББ або спільні власники, ці кошт йдуть або ОСББ або управителю, визначеному власниками будинку. Якщо такого нема, ці кошти йдуть ЖЕКу, і контроль за здійсненням ремонту здійснює саме ЖЕК.

Якщо є управитель, саме він контролює ремонт, якість і гарантію того, що це буде якісно зроблено. Нам важливо, щоб люди розуміли, що можуть управляти своє власністю не тільки в індивідуальному будинку, а й в багатоповерховому. Але для цього потрібно об’єднатися, переговорити з сусідами і взяти в управління цю власність. 

Стосовно лічильників, у 2015 році по країні стояло 32% будинкових лічильників. Ні в кого не було бажання рухатися в цьому напрямку. За 2015-16 рік ми просунулися до 76%, і нам потрібно встановити 100%, що дасть можливість справедливого обліку і контролю за своїми будинками.

Анастасія Багаліка: Коли ж нарешті у ВРУ відбудеться день енергоефективності?

Геннадій Зубко: У нас є свій план. У вівторок на пленарному тижні ми збираємо засідання двох комітетів: з питань будівництва і житлово-комунального господарства і комітет по енергетиці, де остаточно обговорюємо питання, які стосуються узгодження всіх пунктів законопроектів. В четвер у нас в гостях буде представник ЄС Катерина Матернова, яка допомагає нам у підготовці та впровадженні фонду.

Думаю, буде додаткова зустріч з депутатами, щоб проговорити необхідність прийняття цих законів. Але думаю, сьогодні в парламенті є величезна кількість депутатів, які чекають цього закону. Тому, думаю, в понеділок ми будемо визначатися, коли в парламенті буде день, щоб розглянути такі важливі для країни закони.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.