Слухати

Коли з'явився концепт «русского міра» і чи здолали українці кризу ідентичності?

14 квітня 2018 - 12:59
Facebook Twitter Google+
Про «русскій мір» та історичну політику Кремля в Україні говоримо з кандидаткою історичних наук Яною Примаченко

yana_prymachenko.jpg

Громадське радіо
Яна Примаченко
Громадське радіо

Яна Примаченко: Проблема України в тому, що довгий час існував розрив між академічною історією та публічною історією. Цьому сприяла мала кількість популярної та науково-популярної літератури з історії і засилля російських фільмів та літератури, які пропагували конкретну історичну позицію РФ і просували ідеологему «русского міру».

Василь Шандро: Чимало ваших колег бачать проблему у тому, що люди сприймають історію, як дати і прив’язані до них події. І не розглядають глибше термінологію і інтерпретації історичних явищ. Що історики розуміють під терміном «русскій мір»?

Яна Примаченко: У тому сенсі, який зараз просувається, «русскій мір» – конструкт синкретичний. Його можна розглядати у сенсі концепції, політтехнології чи навіть культурного мему. Аморфність «руського міру» дозволяє дистанціюватися від певних політичних ідеологій і бере за основу культурний контекст.

У 90-х роках у російському суспільстві серед інтелектуалів існувала велика дискусія (саме тоді з’явився концепт «русского міра»). Вони багато розмірковували над тим, що є Росія і куди їй рухатися далі.

«Русскій мір», як ідеологія путінізму, не є цілісною ідеологією. Це інструментальна політтехнологія, яка використовує історичну та культурну політику для вирішення своїх поточних політичних задач. За основу взята культурна ідентичність. Ядром «русского міра» вважається Росія+Україна+Білорусь.

Щоб протистояти, Україна має доносити до суспільства якомога більше історичної правди. Зараз історична політика – це подразник. І на нього у суспільства є алергія. Щепленням може бути надання максимальної кількості історичної правдивої інформації.

Василь Шандро: Алергія від незнання?

Яна Примаченко: Зараз в країні триває процес деколонізації, це теж питання кризи ідентичності. Після розпаду Радянського Союзу усі пострадянські країни постали перед питанням «хто ми і куди йдемо». Україна у цьому сенсі дуже європейська країна, бо має потужні регіональні ідентичності. Над створенням розуміння «хто ми і куди йдемо» держава певний час не працювала. Але Євромайдан став відповіддю на цю кризу ідентичності.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.