Слухати

Комісія з майбутнього: чи Україна знайде своє місце у новому світі?

18 травня 2016 - 10:49 479
Facebook Twitter Google+
Що очікує на Україну в майбутньому? Про перспективи і пріоритети українців говоримо з головою комісії з майбутнього

Звіт комісії з майбутнього: нардеп Олексій Скрипник розповідає про перспективи комп’ютерного програмування і тренд розвитку біотехнологій.

13 236 083_1 026 428 770 736 485_1 008 939 143_n.jpg

Олексій Скрипник // «Громадське радіо»
Олексій Скрипник
«Громадське радіо»

Тетяна Трощинська: Які напрацювання є у комісії з майбутнього для того, що говорити про десятиліття наперед?

Олексій Скрипник: В нас було проведено 5 цікавих конференцій, присвячених різним темам. В Давосі нам оголосили про початок четвертої індустріальної революції. Питання просте: чи може Україна знайти собі місце у новому світі? Світі, що постійно змінюється.

В якийсь момент розумієш, що поїзд продовжує рухатись, а ти залишився. Поїзду байдуже є ти в ньому, чи ні.

Василь Шандро: Складається враження, що цим потягом кермують не Україна і не українська наука, ми постійно намагаємось стрибнути в останній вагон. Чи є перспективи того, що ми також створюватимемо ці тренди?

Олексій Скрипник: Якщо говорити про IT — так, але тренд — це не те, що ви бачите, а те, що вам хочуть показати. З моєї точки зору трендом цього сторіччя є розвиток біотехнологій і наук про життя.

Людей цікавить не стільки новий плазмовий телевізор, скільки те, як прожити довше і щасливіше.

Ми пропустили тренд біотехнологій, ми настільки закляли у страху перед ГМО і генетикою, що у науках про життя ми відстаємо значно більше, ніж в IT.

IT стане обслуговуючою функцією за кілька років.

Василь Шандро: Можливо наше не зацікавлення біотехнологіями пов’язане з тим, що ми ще неоздоблені інформаційними технологіями?

Олексій Скрипник: Можливо, це зовсім різний рівень світів. Україна не «наїлась» навіть третьої індустріальної революції, щоб зараз говорити про генетику, геном чи індивідуальні ліки.

Разом з тим. коли потрапляєш закордон, помічаєш, що wi-fi в Києві доступніший, ніж деінде. Деякі речі нам вдалось перестрибнути.

Якщо раніше шуткували про те, як вийти заміж за айтішника, зараз саме час шуткувати про те, як вийти заміж за ботаніка.

Тетяна Трощинська: Про що ви б рекомендували подумати, обираючи майбутню професію?

Олексій Скрипник: Я не буду оригінальним. Перспективною є цариця всіх наук математика. Гарна математична освіта допоможе, чим би ви не займалися в житті, адже вона впливає на розвиток мозку і просторового мислення. Математика потрібна зараз всюди — починаючи з IT і завершуючи генетикою. Вся генетика побудована зараз на статистиці.

Банки Лондона, наприклад, не беруть на роботу економістів, вони беруть математиків і фізиків, адже вони зможуть досягти значно більше в сучасному світі.

Василь Шандро: Якою є концепція майбутнього української влади?

Олексій Скрипник: Я можу сказати про себе. У мене четверо синів, двоє з них завершило українські вузи, ще двоє навчається у школі. Я сподіваюсь, що в них вистачить розуму отримати хорошу освіту і працювати тут. Не треба боятися, що діти поїдуть вчитися закордон, треба боятися того, що вони не захочуть повертатися.

Василь Шандро: Багатовекторність України в пошуках себе — це добре чи погано?

Олексій Скрипник: Багатовекторність у перекладі на людську мову — це відсутність стратегії. Ми не можемо визначитися: до красивих чи розумних. Зокрема, наша проблема з Донбасом у тому, що ми не знаємо, що з ним робити. Та сама біда з країною.

Чим Україна може бути цікава світу крім Кличків, вишиванок і Джамали?

Тетяна Трощинська: Чим?

Олексій Скрипник: Ми настільки сильно впали в економічному розвитку, що можемо бути цікавими як економічний хаб — заміна Китаю.

Василь Шандро: Трудова колонія в центрі Європи.

Олексій Скрипник: На жаль, так. Ми не піклувалися про баланс між експортом й імпортом, тому наша валюта впала і зубожіння населення є настільки глибоким.

Тетяна Трощинська: Можна працювати так 10-15 років, а потім з цієї точки починати рухатись далі?

Олексій Скрипник: Це вихід на найближчі 10 років, проте паралельно треба розвивати четверте покоління індустріальної революції, опікуватися питаннями культури, сільського господарства, біотехнологій.

Василь Шандро: Вам вдалося прибрати іронію, з якою до роботи вашої комісії ставилися на початку?

Олексій Скрипник: Я би не хотів прибирати іронію, іронія свідчить про те, що ми ще не з’їхали з глузду. Вся глупота в нашій країні була створена з серйозним виглядом.

Нам потрібно зараз робити серйозні вливання грошей в регіони і думати, як зробити так, щоб Україна була цікава в першу чергу для українців.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.