Слухати

Кроманьйонець міг би адаптуватись в сучасному світі, — еволюціоніст

25 червня 2016 - 12:15 503
Facebook Twitter Google+
Доктор біологічних наук та спеціаліст в галузі еволюційної теорії, Ігор Дзеверін вважає, що вся історія людства – це еволюція поведінки мавпи Homo Sapiens

igor_dzeverin.jpg

 Ігор Дзеверін // «Громадське радіо»
Ігор Дзеверін
«Громадське радіо»

Василь Шандро: Українці схильні віддавати перевагу теорії еволюції, у зв’язку з тим, що релігійні переконання певною мірою заступають у частини з нас обґрунтування того, як з’явилося життя на землі?

Ігор Дзеверін: В професіональному середовищі факт еволюції сумнівів не викликає. Земля та життя на ній зівилось в результаті неспонтанного повільного процесу. Серед не науковців думки різняться, тому що останнім часом ми бачимо доволі агресивну рекламу релігійних фундаменталістів, які доводять, що все створено Богом штучно і швидко. Але, я б не сказав, що є проблема в співвідношеннях між наукою та релігією. Є наукові факти, з якими необхідно рахуватися, незалежно від того, які в нас релігійні переконання. Тобто якщо релігійна віра суперечить фактам, це не проблема науки, це проблема релігії.

Тетяна Трощинська: Як змінилася людина? Наприклад, ми живемо довше, ніж у Середньовіччі, вдалося подолати якісь хвороби, які раніше здавались невиліковними.

Ігор Дзеверін: Те, що ми живемо довше і ми здоровіші, ніж у Середньовіччі, — це результат прогресу і медицини, але це не є результат еволюційних змін. З точки зору еволюції, ми такі самі, як і 300 років. Можливо, тільки частоти декількох генів дещо змінились. Більше того, навіть за останні кілька десятків тисяч років ми не змінились. Еволюція йде набагато повільніше, ніж історичний розвиток людського суспільства.

Тетяна Трощинська: Тобто, якби якогось умовного неандертальця помістити в нинішні суспільні умови, то він би пристосувався до цього життя?

Ігор Дзеверін: Неандерталець — це інший вид людини, ніж Homo Sapiens — вид, до якого ми належимо. Якщо взяти людину більш пізнього етапу, наприклад кроманьйонця, і перенести його в наш час та виховати як сучасну людину, то він би від нас практично не відрізнявся, хіба що не мав імунітету до деяких хвороб.

Василь Шандро: Людина і до цього часу еволюціонує? Чи можемо ми говорити, що через деякий час ми змінимось?

Ігор Дзеверін: Якщо в нас не відбудеться жахливих катастроф, внаслідок яких людина повернеться до рівня австралопітеків, то великих еволюційних змін не відбудеться.

Еволюційна зміна відбувається, коли діє природний добір. А весь прогрес людства полягає в тому, щоб вийти з-під тиску природного добору. Там, де медицина безсила, там буде діяти добір, а там де ми намагаємось впоратися в результаті діяльності нашої цивілізації, науки і медицини, він припиняється.

Василь Шандро: Чи можна говорити про те, що наука притискає релігію, про їх протистояння?

Ігор Дзеверін: В сучасному цивілізованому світі надзвичайно зростають шанси для розвитку різних форм культури завдяки цивілізації, в тому числі і для релігії. Тай в демократичному суспільству будь-яка думка має шанс на існування, та розвиток.

Василь Шандро: Ви погоджуєтесь, що існують крайні радикальні думки з боку атеїстів, які кажуть, що релігія отруює життя сучасним людям?

Ігор Дзеверін: Звичайно, є і така точка зору, і радикальні атеїсти мають право її захищати, а віряни мають право спростовувати цю думку. Змагання покаже, хто з них правий.

Тетяна Трощинська: Чи пам’ятає наш організм страшні речі, які переживали наші предки — репресії, голодомори, депортацію та інші історичні травми?

Ігор Дзеверін: На біологічному рівні — ні. Успадковуються те, що передається з генами. А всі історичні травми генів не змінюють.

В принципі, закони історії дуже близькі до законів еволюційної біології. І вся історія з точки зору біолога-еволюціоніста — це історія поведінкових ознак мавпи Homo Sapiens. І, відповідно, можна провести багато аналогій. Якщо є еволюція і історичні зміни, то є якась наступність, мають бути якісь субстратні елементи, які передаються, якщо йдеться про біологічну спадковість, то через спадковість, а якщо йдеться про соціальну спадковість, то через наслідування.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.