Слухати

Купувати їжу в кіоску на вулиці — брати ризик на себе?

23 липня 2016 - 11:41
Facebook Twitter Google+
21 липня в місті Ізмаїл Одеської області 77 людей отруїлись шаурмою. Про небезпеку стихійної торгівлі і засоби її запобіганню говоримо з головою Держпродспоживслужби України Володимиром Лапою
Купувати їжу в кіоску на вулиці — брати ризик на себе? / Програми на Громадському радіо

volodymyr_lapa.jpg

Володимир Лапа // «Громадське радіо»
Володимир Лапа
«Громадське радіо»

Василь Шандро: Чи спровокує ситуація в Ізмаїлі перевірку інших подібних закладів харчування?

Володимир Лапа: Відповідно до закону, є низка підстав для перевірок, наприклад, рішення суду. В принципі, ми не маємо права просто так прийти до того чи іншого оператора ринку і сказати «ми вас перевіряємо».

Із реалістичних підстав — планові перевірки або обґрунтована скарга фізичної особи. В цій скарзі має зазначатись назва господарюючого суб’єкта, точна адреса, предмет скарги і, якщо є, підтверджуючі документи — чек, квитанція. Були випадки з фото- і відеофіксацією, коли в інтернет викладались ролики з пацюками, які бігають по магазину.

Сьогодні мною підписане доручення нашим територіальним органам посилити реакцію на такі факти в інтернеті чи ЗМІ і невідкладно їх опрацьовувати.

Тетяна Трощинська: Представники органів місцевого самоврядування нарікають, що мораторій на перевірки вплинув на погіршення санітарних норм в закладах харчування?

Володимир Лапа: Дійсно, дія мораторію на перевірки в харчовій галузі — це взагалі нонсенс. Наші європейські колеги не розуміють як можна запроваджувати мораторій на перевірки там, де є ризик для здоров’я людей. У нас був тривалий процес дискусій з державною регуляторною службою. Зрештою в травні вони дали роз’яснення, що у сфері безпечності харчової продукції мораторій на перевірки не діє.

Василь Шандро: Якщо покупець купує їжу в кіоску на вулиці, де йому не дають чек, як в такій ситуації він захищений?

Володимир Лапа: В такій ситуації покупець бере відповідальність на себе і робить це свідомо. Але в 90% випадків така торгівля незаконна. Споживач розуміє, що це порушення і йде на це.

Василь Шандро: Проблема лежить глибше, бо низький рівень достатку провокує людей не харчуватись у закладах, де є всі документи, де дотримуються санітарних норм, а шукати де дешевше?

Володимир Лапа: Насправді, так. Навіть адаптація українського законодавства до європейських норм відбувається з урахуванням наших реалій. В ЄС ви не зможете продавати продукти на ринку, якщо у вас подвірний забій. Запровадження такої норми у нас призведе до революції. В Україні 50% подвірного утримання тварин.

Василь Шандро: Тобто уникнути стихійної торгівлі неможливо?

Володимир Лапа: Стихійна торгівля поза законом. Це компетенція правоохоронних органів. Є немало офіційно оформлених ринків, де є лабораторії. Є ярмарки, які проводяться організовано. Думаю, що ситуацію, коли м’ясо продають на асфальті, можна уникнути.

Василь Шандро: Чим мотивувати людей, щоб вони діяли згідно стандартів?

Володимир Лапа: Має бути батіг і пряник. Батіг — це закон і відповідальність за його невиконання, пряник — міністерство агрополітики зараз готує закон про локальні ринки. Якщо ти виробник і продаєш у себе на місці, споживачі тебе знають і довіряють, то умови можуть бути не такі жорсткі. Але базових умов треба дотримуватись обов’язково — правила гігієни, щеплення для худоби.

Василь Шандро: Чи багато законів нам треба прийняти аби наблизити ситуацію на наших ринках до європейських норм?

Володимир Лапа: У нас є план заходів адаптації законодавства, затверджений урядом. Там близько 60 документів тільки на поточний рік: і законопроекти, і інструкції. А загалом план розраховано до 2021 року. Це дуже масштабна робота.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.