Слухати

Лікарі душ: капелани на передовій

07 лютого 2016 - 13:19
Facebook Twitter Google+

Гості

Олег Чабан, психолог, завідувач кафедри психосоматичної медицини та психотерапії національного медичного університету імені Олександра Богомольця, розповідає про підготовку капеланів
Лікарі душ: капелани на передовій / Програми на Громадському радіо

oleg-chaban_0.png

Олег Чабан / Фото сайту rosa-tv.com
Олег Чабан
Фото сайту rosa-tv.com

В студії працюють Ірина Славінська та Едуард Лозовий.

Едуард Лозовий: Люди, які знаходяться в тюрмах, отримали капеланів ще влітку. А в війську, де вони найбільше потрібні, вони досі не є офіційними. Лише в кінці грудня Турчинов дав розпорядження підготувати законопроект, і зробити капеланів офіційними службовцями ЗСУ.

Зараз капелани отримують спеціальну підготовку. Вони є лікарями душ.

Що таке капелан як психолог?

Олег Чабан: Я не думаю, що ми часто зустрічаємося з військовими священиками. Це люди, що йдуть туди за покликом душі.

Ірина Славінська: Капелани — це добровольці?

Олег Чабан: Дуже багато волонтерства серед капеланів. Я теж волонтер. Я маю знання, і готовий передати їх. Богословська академія звернулася до ректорату, а ми завжди готові до співпраці.

Підготовка капеланів — це абсолютно невідома сфера. Їх раніше ніхто не готував. Я читаю лекції, провожу практичні заняття.

Капеланство абсолютно невідоме. Я хоч і даю знання, я і сам вчусь. Я отримую досвід капеланів, які вертаються з зони АТО. Вони розказують що вони застосували, що спрацювало, а що ні.

Ірина Славінська: Що вас здивувало з досвіду капеланів, які вже повернулися? Чого ви не знали?

Олег Чабан: Стресові розлади — це нормальна реакція на ненормальні події. Ті капелани, що працюють з душами військових, вертаються зі своїми знаннями. В психології важливіші практичні знання, ніж теоретичні.

Дуже багато внутрішньої агресії. Дуже жорсткий перерозподіл того, що є правдою, а що неправдою. Проблема, яка зв’язана з військовими діями, вона не пов’язана лише з Донбасом. Вся країна перебуває в стресі.

У нас 60 тисяч воєнних, навколо них 150 тисяч сімей. У цих людей пройшов психологічний перерозподіл. Треба враховувати, що ці люди вертаються сюди, і створюють критичну масу, яка буде не терпіти несправедливість.

Треба адаптувати цих людей, не дати їм повернутися в алкоголізм, злочинність. Це функція, в тому числі, і капеланів.

Едуард Лозовий: Є закордонні програми підготовки капеланів. Вони проводили тренінги у нас. Чи підходять західні моделі для наших військових?

Олег Чабан: Всі люди мають однакову психологію, а рівень соціальної амортизації різний. Військові в США мають контракти на величезні суми, вони матимуть вищу освіту, обслуговування в найкращих госпіталях. У нас цього немає. Голо переносити західну модель на наш менталітет не можна.

Ірина Славінська: Чи правда, що капеланство — це ще й місіонерство?

Олег Чабан: Повірте, це так. Мене здивувала їх щирість. У них відкрита душа. Вони себе поводять як діти, а в той же час мають стержень.

У них є ідея, яку вони несуть і захищають. Об’єднатися навколо людей, які вірять, і неважливо у що, дуже легко.

Ірина Славінська: Що відомо про взаємодію капеланів з військовими, які є атеїстами або не практикуючими вірянами?

Олег Чабан: Є відомий психолог Ірвін Ялом, він атеїст. В нього є фраза в одній с останніх книг: «Атеїстів в окопах не буває». Людина на війні вискакує за межі конфесій. Вона звертається до єдиного Бога. Вона забуває та ігнорує фактори, що розділяють людей.

Серед капеланів я не бачу конфесій. Вони просто військові священики, які несуть ідею. Війна об’єднує духовно.

Едуард Лозовий: Чи вистачить капеланам звичайного набору священика?

Олег Чабан: Не вистачить. Саме для того там я. Є психологічні і психічні прояви.

Тут інша градація. Є конкретні техніки. Наприклад, можна мовчати, і просто надавати базові речі: їжу, тепло, захист. Буває, коли людина приходить, і просто мовчить. Треба не залишати її, виконувати свою роботу, і воно рано чи пізно спрацює. Також я провожу лекції про те, як самому в цих умовах не зійти з розуму.

Едуард Лозовий: Треба готувати капеланів і до того, аби вони могли себе захистити?

Олег Чабан: Так. Вони йдуть туди за позовом душі. У них немає меркантильних намірів, які захищають. Тут у них емоційний порив, і вони дуже вразливі. Можна від почутого отримати психологічну травму.

Едуард Лозовий: А можливо краще розділити священників і військових психологів?

Олег Чабан: Я вважаю, що все що можна наблизити до душі — працює. Треба враховувати культуру і менталітет наших людей. Тут треба і ті, і ті.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.