Слухати

Мормони, мусульмани, бахаї: чи є в Україні ворожнеча до різних релігійних громад?

17 липня 2017 - 14:25 200
Facebook Twitter Google+
За тиждень в столиці відкриється виставка світлин з теми міжрелігійного та міжкультурного діалогу «Дещо спільне»

Як відбувається комунікація між представниками різних релігій та культур в Україні і як це зафіксовано в світлинах, розкаже релігієзнавець Руслан Халіков та співорганізаторка виставки журналістка Любов Єремічева.

Василь Шандро: Чим є це «дещо спільне» і як воно реалізоване в тих світлинах, що будуть показані на виставці?

Любов Єремічева: Виставка відбудеться в приміщені Обласної державної адміністрації з 25 по 28 липня.

Ідея зародилася, коли ми усвідомили, що за півроку існування нашої неформальної групи міжрелігійного миру, засновницею якої я є, в нас накопичилися багато різних спільних світлин, які показують наш діалог трохи під іншим кутом, що ми можемо не тільки зустрічатися не тільки за круглими столами на прес-конференціях, а ми можемо спілкуватися горизонтально, відпочивати разом і спілкуватися.

Цією виставкою ми покажемо, що ми — представники різних релігій та культур, можемо дружити як люди. В доказ цьому в нас на цих вихідних відбувся міжрелігійний пікнік.

Наталя Соколенко: Хто взяв участь у цьому міжрелігійному пікніку?

Любов Єремічева: Це були віруючі різних патріархатів православ’я, греко-католики, індуїсти, мормони, мусульмани. В нашому середовищі є ще і бахаї, і протестанти різних напрямків. Я називаю це наше середовище «тусівка», де немає якихось правил, де ми просто зустрічаємося, розповідаємо один одному про наші світогляди, у що ми віримо. При чому це відбувається без нав’язування та пропаганди.

Василь Шандро: Руслан, подібні акції є винятками в українському контексті чи ми, як правило, толеруємо будь-які інші культурні чи релігійні виміри?

Руслан Халіков: Я думаю, що не слід говорити про винятки. Дійсно є тенденція, що різні віруючі збираються та проводять якісь спільні акції, переважно соціального характеру, там не йдеться про нав’язування своєї богословської думки іншим. Тобто люди різних вірувань хочуть дізнатися одне про одного та поділитися своїми враженнями.

Василь Шандро: Ті представники різних релігій, з якими ви робити спільні акції, це громадяни України чи приїхали з інших країн?

Любов Єремічева: Насправді, все по-різному, і в нашій групі є люди із України, і представники з інших країн. Наприклад, в нас є Гаррі, який є американцем, він знайшов віру бахаї, подорожуючи десь в Шрі-Ланці. І тут він примудряється жити, адже в Україні є невелика спільноти бахаї, і це дружні і цікаві люди.

Василь Шандро: Наскільки релігія взагалі присутня в житті українців. Ми навіть часто чуємо, що в нас ледь не клерикальна держава, чи відповідає це дійсності?

Руслан Халіков: Якщо, наприклад, порівнювати з поляками, то українці не є такими клерикалами, а якщо порівнювати з чехами, то українці більш клерикально налаштовані. Дійсно, практикуючих віручих в Україні, наприклад, більше, ніж в Росії, і релігійних організацій в нас набагато більше, ніж в інших країнах. Тобто дійсно, значною мірою в нас люди релігійні, але загальна кількість агностиків та атеїстів приблизно дорівнює світовому рівню — 12-20%.

Василь Шандро: Чи існують ці мури, про які ви пишете в анотації до виставки, і хто їх мурує між представниками різних релігій?

Любов Єремічева: Ми говоримо про мури на побутовому рівні, коли виникають непорозумінні в родині, якщо хтось прийняв іншу віру чи обрав собі партнера з іншими релігійними переконаннями. Інколи говорять, що всі мусульмани терористи, чи всі мормони забобонні. Але коли просиш людину навести конкретний випадок, як правило, з’ясовується, що це просто уявлення з пліток.

rh.jpg

За підтримки //
За підтримки

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.