Слухати

Ми ініціюємо дискурс, що Соня Делоне має українське коріння, — Мєдвєдєва

17 лютого 2016 - 12:10 83
Facebook Twitter Google+ Vkontakte
У наш час мистецтво, це не лише картини, а й те, що можна друкувати на тканині, носити і надихатись в побуті, — Анна Мєдвєдєва

З 25 лютого в «Ізоляції» на вулиці Набережно-Луговій, 8 у Києві відкриється виставка-присвята доробку української художниці Соні Делоне. 50 плакатів, створені українськими авторами, будуть надруковані методом шовкографії. Ця виставка дозволить актуалізувати Соню Делоне і як українську мисткиню та поговорити про наявність у її стилі впливів українського декоративного мистецтва, народних традицій і ритуалів. Про особливості цього проекту в ефірі «Ранкової хвилі» розповідає директорка з комунікацій платформи культурних ініціатив “Ізоляція” Анна Мєдвєдєва. 

index_18.jpg

Анна Мєдвєдєва / «Громадське радіо»
Анна Мєдвєдєва
Авторські права: 
«Громадське радіо»

Ірина Славінська: Соня Делоне — культове ім’я. Можливо, не завжди ми його асоціюємо з Україною. 

Анна Мєдвєдєва: Соня Делоне народилась в Україні, після цього жила в Росії, але більшу частину життя провела в Парижі. Дуже важливо звернути увагу на те, що у неї українське походження. Українська земля взагалі дала дуже багато талановитих людей різних національностей, які черпали натхнення саме з наших традицій і культури.

Ірина Славінська: Як міжнародна спільнота сприймає діячів мистецтва, які мали українське коріння?

Анна Мєдвєдєва: На Заході існує чіткий дискурс, який проводить Росія, про те, що  Соня Делоне і Малевич російські, соцреалізм у нас теж російський і в такому ж дусі.

Ірина Славінська: Розкажіть також більше про українське в творчості Делоне.

Анна Мєдвєдєва: У мотивах, які вона використовувала і вона сама про це говорила, багато чого нагадувало їй про українські традиції. Зокрема у традиції весіль або інших яскравих ритуальних традиціях. У нас немає мети на виставці заявити, що Соня Делоне наша.

Євген Павлюковський:  А чому ні?

Анна Мєдвєдєва: Ми більше ініціюємо дискусію про те, що ось є така художниця, у неї є міцний зв’язок з Україною, а її мистецтво не відірване від життя. Вона реалізовувала себе у прикладному мистецтві. Дуже важливо, що вона не розчинилась в мистецтві свого чоловіка, адже вони разом працювали і жили. Ось ця її лінія художниці жінки у мистецтві, яка змогла бути неординарною і виразити себе незалежно від ще однієї сильної особистості — свого чоловіка.

Ірина Славінська: Де відбудеться виставка? І що це буде за виставка?

Анна Мєдвєдєва: 25 лютого відкривається виставка, о 18:00 на Набережно-Луговій, 8. Це третій поверх. Триватиме до 13 березня. Виставка — це присвята Соні Делоне, на честь ювілею всесвітньо відомої мисткині. На виставці, організованій фондом «Ізоляція» за підтримки асоціації дизайнерів-графіків «4-й Блок» та студії «Графпром», зібрано роботи сучасних дизайнерів з усього світу. Ми покажемо, що існує така техніка як шовкографія. На початку листопада асоціація «4-й Блок» оголосила міжнародну плакатну акцію «Соня Делоне 130». За місяць було отримано близько 200 плакатів від українських та закордонних дизайнерів. З них було відібрано понад 50 найкращих, які й будуть показані в «Ізоляції».

Євген Павлюковський:  Як розуміють мистецтво Делоне сучасні українські дизайнери. Наскільки вони в її темі?

Анна Мєдвєдєва: У більшості робіт дизайнерів, є моменти, які нагадують естетику робіт Делоне. Хотілося б, щоб, дизайнери, які вислали свої роботи, не тільки наслідувати Делоне, але й виходили за її рамки. Всі роботи вийшли яскравими, але дизайнери усі обігрують якісь елементи, які використовувала художниця.

Ірина Славінська: Друк на шовкові вже апелює до тканини, до декоративного. А для історії мистецтва підхід до цього є політичним жестом. Для Соні Делоне це теж був жест політичний. Чи можна у переосмислених роботах Делоне побачити таке політичне висловлювання? 

Анна Мєдвєдєва: Можна побачити і цьому теж є наслідування традиціям, які використовувала Делоне. Можна вловити цей політичний жест. Адже у наш час мистецтво це не тільки картини на стінах. Це те, що можна друкувати на тканині, можна носити, це те, що надихає у побуті. У цьому ідея того, що ми зараз називаємо креативною індустрією.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.